Справа № 22ц-4513/10р. Головуючий по 1 інстанції Пісоцький О.М.
Категорія 57 Доповідач апеляційного суду Довжук Т.С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого – Данилової О.О.,
суддів: Буренкової К.О., Довжук Т.С.,
без участі сторін,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на постанову Арбузинського районного суду Миколаївської області від 16 листопада 2009 року за позовом
ОСОБА_2
до
Управління праці та соцзахисту населення Арбузинської районної державної адміністрації Миколаївської області
(далі - Управління праці та соцзахисту населення)
про визнання дій неправомірними та
зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
27 серпня 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соцзахисту населення про визнання дій неправомірними щодо відмови виплати їй допомоги по догляду за двома дітьми по досягненню ними 3-річного віку у розмірі не менш прожиткового мінімуму для дітей до 6 років та допомоги при народженні дітей в повному обсязі; зобов’язати відповідача перерахувати та провести виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до 3 років у розмірі прожиткового мінімуму для дитини до 6 років за 2007 та 2008 роки і допомоги при народженні дітей 22,6 кратного прожиткового мінімуму на кожну дитину.
Вимоги свого позову позивачка мотивувала тим, що відповідно до положень ст. 15 Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" вона, як мати доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 і сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, має право на допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а допомога при народженні дитини повинна бути ні по 8500 грн. на кожну, а значно більш.
Постановою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 16 листопада 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. На думку апелянта, постанова суду ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову щодо перерахунку та проведення виплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною до 3 років у розмірі прожиткового мінімуму для дитини до 6 років за 2008 роки і допомоги при народженні дітей 22,6 кратного прожиткового мінімуму на кожну дитину суд першої інстанції, який розглядав справу за правилами адміністративного судочинства, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у відповідача зобов'язання надати позивачці допомогу по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму, так як дії відповідача узгоджувалися з положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України, та дії Управління праці та соцзахисту населення, щодо нарахування та виплати допомоги при народженні дитини були правомірними.
Так, згідно п. 23 розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VІ (далі - Закон № 107-VІ) частину 1 ст. 15 Закону № 2811-ХІІ викладено в іншій редакції та встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Положення п. 23 розділу ІІ Закону № 107-VІ неконституційними не визнавались та не скасовувались.
Отже, спірні правовідносини у 2008 році регулювались ст. 15 Закону № 2811-ХІІ в редакції від 28 грудня 2007 року.
Що стосується позовних вимог про стягнення недоплаченої допомоги при народженні дітей, то розмір допомоги при народженні дитини у 2007 році визначено абзацом 2 частини 2 ст. 56 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-У «Про державний бюджет на 2007 рік (далі – Закон № 489-У), яка складала 8500 грн. та здійснювалась одноразово при народженні дитини в сумі 3400 грн., а решта – протягом 12 місяців рівними частками.
Водночас, Законом № 489-У зупинено дію ст. 12 Закону № 2811-ХІІ, яка встановлювала інший розмір допомоги при народженні дитини – 22,6 розмірів прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп визнано неконституційним зупинення на 2007 рік норм Закону № 2811-ХІІ, у тому числі і ст. 12 Закону № 2811-ХІІ, але лише в частині встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Абзац 2 частини 2 ст. 56 Закону № 489-У, яким визначено розмір допомоги при народженні дитини, неконституційним не визнано.
Тобто, правовідносини щодо виплати матерям допомоги при народженні дитини у 2007 році регулювались абзацами 1, 2 частини 2 ст. 56 Закону № 489-У, якою встановлено розмір допомоги – 8500 грн.
Проти отримання при народженні дітей вказаного розміру на кожну дитину позивачка не заперечує.
Таким чином, рішення суду в зазначеній частині є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування в цій частині відсутні.
Відмовляючи в задоволенні позову щодо перерахунку та проведення виплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною до 3 років у розмірі прожиткового мінімуму для дитини до 6 років з 09 липня 2007 по 31 грудня 2007 року, суд першої інстанції виходив з положень ст. 15 Закону № 2811-ХІІ та вважав, що доводи позивачки щодо розміру щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років є обґрунтованими, але позивачка пропустила строк звернення до суду з цими позовними вимогами, який передбачений ст. 99 КАС України.
Між тим, з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки суд неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до п. 4 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування оскарженого рішення і ухвалення нового рішення.
Так, ст. 3 Закону № 2811-ХІІ передбачено виплату матерям допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; одноразової допомоги при народженні дитини; допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та інших видів допомоги.
Позивачка, маючи двійню: доньку ОСОБА_4 і сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, здійснює догляд за ними і має право на допомогу по догляду за дитиною у розмірі, встановленому ч. 1 ст. 15 Закону № 2811-ХІІ, згідно з якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленому законом.
Відповідно до цієї норми Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Частиною 1 ст. 14 цього Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною і по день досягнення дитиною вказаного віку включно.
Абзацом третім ч. 2 ст. 56, пунктами 7, 14 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (далі - Закон № 489-V) зупинено на 2007 рік дію, зокрема, ст. 15 Закону № 2811-ХІІ, і встановлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 пункт 14 ст. 71 Закону № 489-V в частині зупинення на 2007 рік дії зазначених вище положень Закону № 2811-ХІІ визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до частини другої ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Статтею 62 Закону № 489-V затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років встановлений з 01 квітня - у розмірі 463 грн., а з 01 жовтня - 470 гривень.
Отже, спірні відносини з 01 січня по 09 липня 2007 року регулюються відповідно до пункту 14 частини першої ст. 71 Закону № 489-V, а з 09 липня по 31 грудня 2007 року - до ст. 15 Закону № 2811-ХІІ.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, про порушення свого права за період з липня 2007 року по грудень 2007 року позивачка дізналась у травні 2009 року та у серпні цього ж року вже звернулась до суду з цим позовом.
Тому, посилання суду першої інстанції на те, що позивачкою було пропущено строк звернення до адміністративного суду з зазначеним позовом за вказаний період, є безпідставними.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині щодо перерахунку та проведення виплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною до 3 років у розмірі прожиткового мінімуму для дитини до 6 років з часу призначення допомоги по 31 грудня 2007 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а судове рішення в зазначеній частині – скасувати, а в інший частині – залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Арбузинського районного суду Миколаївської області від 16 листопада 2009 року в частині відмови в задоволенні позову щодо перерахунку та проведення виплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною до 3 років у розмірі прожиткового мінімуму для дитини до 6 років з часу призначення допомоги по 31 грудня 2007 року скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення.
Визнати дії Управління праці та соцзахисту населення Арбузинської районної державної адміністрації Миколаївської області, щодо невиплати ОСОБА_2 допомоги по догляду за дітьми: донькою ОСОБА_4 і сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ними трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" з часу призначення допомоги по 31 грудня 2007 року у розмірі прожиткового мінімуму встановленого законом для дітей віком до 6 років, неправомірними.
Зобов'язати Управління праці та соцзахисту населення Арбузинської районної державної адміністрації Миколаївської області призначити, нарахувати і виплатити ОСОБА_2 допомогу по догляду за дітьми: донькою ОСОБА_4 і сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ними трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі прожиткового мінімуму встановленого законом для дітей віком до 6 років.
В інший частині вказану постанову суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуюча
Судді