Справа №  22ц-4499/10р.                              Головуючий  по 1 інстанції  Калараш А.А.

Категорія 57                                                Доповідач  апеляційного суду  Довжук Т.С.

  УХВАЛА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

            05 серпня 2010 року     колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:  

  головуючого        –          Данилової О.О.,  

суддів:   Буренкової К.О.,    Довжук Т.С.,  

  при секретарі   судового   засідання   Голубкіній О.О.,                

за участю позивачки                                ОСОБА_2,  

  розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві  справу  

  за апеляційною скаргою ОСОБА_2  

  на  постанову  Веселинівського   районного суду  Миколаївської області  від  26 жовтня  2009 року   за позовом  

ОСОБА_2  

до  

Управління праці та соцзахисту населення Веселинівської районної державної адміністрації  

  про  визнання неправомірними дій та  

зобов'язання вчинити певні дії,  

  ВСТАНОВИЛА:  

  07 вересня 2009 року  ОСОБА_2 звернулася  до суду з позовом до     Управління праці та соцзахисту населення Веселинівської районної державної адміністрації про визнання неправомірними дій щодо відмови виплати їй допомоги по догляду за дитиною по досягненню нею 3-річного віку у розмірі не менш прожиткового мінімуму для дітей  з 2008 року; зобов’язати відповідача призначити, нарахувати та провести виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до 3 років у розмірі прожиткового мінімуму для дитини до 6 років.  

Вимоги свого позову позивачка мотивувала тим, що   відповідно до положень   Закону   України    від  21   листопада  1992 року   №  2811-ХІІ  "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (далі - Закон № 2811-ХІІ) вона, як мати  доньки ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Між тим, вона отримувала державну допомогу в розмірі 130 грн. на місяць, що значно менш прожиткового мінімуму.  

Постановою Веселинівського районного суду Миколаївської області  від  26 жовтня 2009 року  в задоволенні позову відмовлено.  

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на невідповідність рішення суду вимогам закону та фактичним обставинам справи, просить рішення суду змінити та ухвалити нове рішення про задоволення позову.  

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги,  колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню  не підлягає  з наступних підстав.  

Так, ст. 3 Закону № 2811-ХІІ передбачено виплату матерям допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; одноразової допомоги при народженні дитини; допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та інших видів допомоги.  

Позивачка, маючи доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснює догляд  за нею  і має право на допомогу по догляду за дитиною у розмірі, встановленому ч. 1 ст. 15 Закону № 2811-ХІІ, згідно з якою допомога  по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленому законом.  

Відповідно до цієї норми Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.  

Частиною  1 ст. 14 цього Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною і  по день досягнення дитиною вказаного віку включно.  

Згідно п. 23 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VІ (далі – Закон № 107-VІ) частину 1 ст. 15 Закону № 2811-ХІІ викладено в іншій  редакції та  встановлено, що  допомога  по  догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  надається  у  розмірі,  що  дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним  доходом  сім'ї  в  розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.  

Положення п. 23 розділу ІІ Закону  № 107-VІ неконституційними не визнавались та не скасовувались.  

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка щомісячно отримує допомогу на доньку у  розмірі 130 грн.  

Тобто, суд першої інстанції, який розглядав справу за правилами адміністративного судочинства, повно та всебічно дослідив обставини спору, належно оцінив надані докази та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у відповідача зобов'язання надати позивачці допомогу по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму, так як дії відповідача узгоджувалися з положеннями  ч. 2 ст. 19 Конституції України.  

Посилання в апеляційній скарзі  на Рішення Конституційного Суду України від 22 травня № 10-рп/2008   є безпідставними, оскільки цим рішенням не було визнано неконституційним положення  п. 23 розділу ІІ Закону  № 107-VІ.  

Інші доводи позивачки щодо невідповідності рішення суду вимогам закону та фактичним обставинам справи не  можуть бути прийняті до уваги, оскільки  спростовуються матеріалами справи.  

Враховуючи викладене  колегія  суддів  вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а  судове  рішення, як законне та обґрунтоване,  залишити без змін.  

Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -  

  УХВАЛИЛА:  

  Апеляційну скаргу   ОСОБА_2   відхилити,   а постанову Веселинівського   районного суду  Миколаївської області  від  26 жовтня  2009 року     залишити  без  змін.  

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.  

    Головуюча  

    Судді