Справа № 22ц-4500/10р. Головуюча по 1 інстанції Спінчевська Н.А.
Категорія 57 Доповідач апеляційного суду Довжук Т.С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого – Данилової О.О.,
суддів: Буренкової К.О., Довжук Т.С.,
при секретарі судового засідання Бобуйок І.Ф.,
за участю представника відповідача Богданова Б.Ф.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу
за апеляційною скаргою Департаменту праці та соціального захисту населення виконкому Миколаївської міської ради
на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 грудня 2009 року за позовом
ОСОБА_3
до
Департаменту праці та соцзахисту населення виконкому
Миколаївської міської ради
(далі – Департамент праці та соцзахисту населення)
про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та
відшкодування збитків завданих порушенням зобов’язання,
ВСТАНОВИЛА:
30 березня 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Департаменту праці та соцзахисту населення про визнання дій неправомірними щодо відмови виплати їй допомоги по догляду за дитиною по досягненню нею 3-річного віку у розмірі не менш прожиткового мінімуму для дітей до 6 років; стягнення заборгованості по невиплаченої допомозі при народженні дитини, зобов’язати відповідача призначити, нарахувати та провести виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до 3 років у розмірі прожиткового мінімуму для дитини до 6 років та про відшкодування збитків завданих порушенням зобов’язання.
Вимоги обґрунтовувала тим, що як мати малолітньої дитини – сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та застрахована особа, у відповідності до статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" та у відповідності положень Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (далі - Закон № 2811-ХІІ), має право на отримання грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не меншому прожиткового мінімуму та стягнення заборгованості по невиплаченій допомозі при народженні дитини. Між тим, вона отримувала державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку значно менш прожиткового мінімуму та отримала меншу суму допомоги при народженні дитини.
Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 грудня 2009 року позовні вимоги задоволено частково. Дії відповідача визнано неправомірними та зобов'язано його провести перерахунок призначеної позивачці державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та виплатити їй перераховану суму відповідно до ст. 15 Закону № 2811-ХІІ за період з 15 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 рок у розмірі прожиткового мінімуму встановленого законом для дітей віком до 6 років та недоотриману нею у період з 15 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року державну допомогу при народженні дитини відповідно до ст. 12 Закону № 2811-ХІІ у сумі кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Департамент праці та соцзахисту населення, посилаючись на невірне застосування місцевим судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з положень ст. 15 Закону № 2811-ХІІ, рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року та вважав, що доводи позивачки щодо розміру щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 15 жовтня 2007 року по 31 жовтня 2007 року надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та розміру допомоги при народженні дитини є обґрунтованими.
Між тим, з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки суд неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до п. 4 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування оскарженого рішення і ухвалення нового рішення.
Пунктом 23 частини Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до статей 13, 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" були внесені зміни, які вступили в силу з 01 січня 2008 року, і, у відповідності до яких, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Також, із зазначеного Закону були виключені норми, відповідно до яких право на отримання допомоги мали лише особи незастраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 25 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" стаття 43, яка встановлювала розмір допомоги за дитиною до досягнення нею трирічного віку для застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, була виключена із Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням". Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення пункту 25 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" були визнані неконституційними.
Таким чином, в період з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для осіб, застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулювався статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", а з моменту втрати чинності положень пункту 25 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" зазначені правовідносини регулюються також і статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Згідно зі статтею 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".
За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.
Таким чином, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, враховуючи, що зміни до статей 13, 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" були внесені Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" з 01 січня 2008 року, а зміни у статтю 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", який діяв у часі раніше, з 22 травня 2008 року не вносились, пріоритетними в даному випадку є положення Закону № 2811-ХІІ.
Статтею 3 Закону № 2811-ХІІ передбачено виплату матерям допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; одноразової допомоги при народженні дитини; допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та інших видів допомоги.
Позивачка, маючи сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснює догляд за ним і має право на допомогу по догляду за дитиною у розмірі, встановленому ч. 1 ст. 15 Закону № 2811-ХІІ, згідно з якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до цієї норми Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Частиною 1 ст. 14 цього Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною і по день досягнення дитиною вказаного віку включно.
Абзацом третім ч. 2 ст. 56, пунктами 7, 14 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (далі - Закон № 489-V) зупинено на 2007 рік дію, зокрема, ст. 15 Закону № 2811-ХІІ, і встановлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 пункт 14 ст. 71 Закону № 489-V в частині зупинення на 2007 рік дії зазначених вище положень Закону № 2811-ХІІ визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до частини другої ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Статтею 62 Закону № 489-V затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років встановлений з 01 квітня - у розмірі 463 грн., а з 01 жовтня - 470 гривень.
Отже, спірні відносини з 09 липня по 31 грудня 2007 року регулюються відповідно до ст. 15 Закону № 2811-ХІІ.
Згідно п. 23 розділу ІІ Закону № 107-VІ частину 1 ст. 15 Закону № 2811-ХІІ викладено в іншій редакції та встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Положення п. 23 розділу ІІ Закону № 107-VІ неконституційними не визнавались та не скасовувались.
Позивачка за зазначений нею період щомісячно отримує допомогу на сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 144 грн. 10 коп.
Тобто, наявність у відповідача зобов'язання надати допомогу по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму, відповідно до Закону № 2811-ХІІ, була тільки з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Згідно п. 8 порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11 січня 2007 року № 13, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується застрахованій особі щомісяця з дня настання відпустки по догляду за дитиною по день її закінчення, але не пізніше ніж по день досягнення дитиною зазначеного віку включно.
Як вбачається з матеріалів справи, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку була призначена позивачці, як працюючий особі, в грудні 2007 року та перший її розмір позивачка отримала за грудень 2007 року (а.с. 12).
Таким чином, право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму, виникло у позивачки починаючи з 01 грудня 2007 року, а не з 15 жовтня 2007 року, як зазначено в рішенні суду.
Що стосується позовних вимог про стягнення заборгованості по невиплаченої допомозі при народженні дитини, колегія суддів приходить до наступного.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року, на яке посилається позивачка у позові в якості підстави для перерахунку допомоги, неконституційними були визнанні положення пункту 7 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статей 41, 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" лише щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Тобто, відповідачем допомога при народженні дитини правомірно нарахована та виплачена ОСОБА_3 в порядку та розмірі, передбаченому статтями 56, 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік".
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги, крім грудня 2007 року, є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Вирішила:
Апеляційну скаргу Департаменту праці та соціального захисту населення виконкому Миколаївської міської ради задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 грудня 2009 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_3 задовольнити частково .
Визнати дії Департаменту праці та соціального захисту населення виконкому Миколаївської міської ради, щодо невиплати ОСОБА_3 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" за грудень 2007 рок у розмірі прожиткового мінімуму встановленого законом для дітей віком до 6 років, неправомірними.
Зобов’язати Департамент праці та соціального захисту населення виконкому Миколаївської міської ради призначити, нарахувати і виплатити ОСОБА_3 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" за грудень 2007 рок у розмірі прожиткового мінімуму встановленого законом для дітей віком до 6 років.
В задоволенні інших позовних вимог – відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуюча
Судді