Справа №  22ц-4501/10р.                            Головуюча по 1 інстанції  Спінчевська Н.А.

Категорія 57                                                Доповідач  апеляційного суду  Довжук Т.С.

  УХВАЛА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

            26 серпня 2010 року     колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:  

  головуючого        –          Данилової О.О.,  

суддів:   Буренкової К.О.,    Довжук Т.С.,  

без участі сторін,          

  розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві  справу  

за апеляційною скаргою Департаменту праці та соціального захисту населення виконкому Миколаївської міської ради  

на  постанову  Ленінського  районного суду  м. Миколаєва  від  14 грудня 2009 року   за позовом  

ОСОБА_2  

до  

Департаменту праці та соцзахисту населення виконкому  

Миколаївської міської ради  

  про  визнання дій  неправомірними,  зобов'язання вчинити певні дії та  

відшкодування збитків завданих порушенням зобов’язання,  

  ВСТАНОВИЛА:  

  23 лютого 2009 року  ОСОБА_2  звернулася  до суду з позовом до Департаменту праці та соцзахисту населення про визнання  дій неправомірними щодо відмови виплати їй допомоги по догляду за дитиною по досягненню нею 3-річного віку у розмірі не менш прожиткового мінімуму для дітей до 6 років; зобов’язати відповідача призначити, нарахувати та провести виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до 3 років у розмірі прожиткового мінімуму для дитини до 6 років з  09 липня 2007 року по  31 грудня 2008 року в розмірі 6 937 грн. 06 коп., а з січня 2009 року у розмірі не менш встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 3 років та про відшкодування збитків завданих порушенням зобов’язання, а саме 2 174 грн. 62 коп.  

Вимоги обґрунтовувала тим, що як мати малолітньої дитини – доньки ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,   та застрахована особа, у відповідності до статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" та у відповідності  положень   Закону   України    від  21   листопада  1992 року   №  2811-ХІІ  "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (далі - Закон № 2811-ХІІ), має право на отримання грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не меншому прожиткового мінімуму. Між тим, вона отримувала державну допомогу значно менш прожиткового мінімуму.  

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва  від  14 грудня 2009 року  позовні вимоги задоволено частково. Дії відповідача визнано неправомірними та зобов'язано його провести перерахунок призначеної позивачці державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та виплатити їй перераховану суму  відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" за період з 09 липня  по 31 грудня 2007 рок у розмірі прожиткового мінімуму  встановленого законом для дітей віком до 6 років. В іншій частині позову відмовлено.  

В апеляційній скарзі Департамент праці та соцзахисту населення, посилаючись на невірне застосування місцевим судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення  про відмову у задоволенні позову.  

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги,  колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню  не підлягає  з наступних підстав.  

Так, ст. 3 Закону № 2811-ХІІ передбачено виплату матерям допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; одноразової допомоги при народженні дитини; допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та інших видів допомоги.  

Позивачка, маючи доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснює догляд  за нею  і має право на допомогу по догляду за дитиною у розмірі, встановленому ч. 1 ст. 15 Закону № 2811-ХІІ, згідно з якою допомога  по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленому законом.  

Відповідно до цієї норми Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.  

Частиною  1 ст. 14 цього Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною і  по день досягнення дитиною вказаного віку включно.  

Абзацом третім ч. 2 ст. 56, пунктами 7, 14 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (далі - Закон № 489-V) зупинено на 2007 рік дію, зокрема, ст. 15 Закону №  2811-ХІІ, і встановлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку,  встановленому  Кабінетом  Міністрів  України.  

Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року  № 6-рп/2007 пункт 14  ст. 71 Закону № 489-V в частині зупинення на 2007 рік дії зазначених вище положень Закону № 2811-ХІІ визнано такими, що не  відповідають  Конституції  України.  

Відповідно до частини другої ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про  їх  неконституційність.  

Статтею 62 Закону № 489-V затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років встановлений  з 01 квітня - у розмірі 463  грн., а з  01  жовтня  - 470  гривень.  

Отже, спірні відносини з 01 січня по 09 липня 2007 року регулюються відповідно до пункту 14 частини першої ст. 71 Закону № 489-V, а з 09 липня по  31  грудня  2007  року  - до ст.  15  Закону  № 2811-ХІІ.  

Суд першої інстанції, який розглядав справу за правилами адміністративного судочинства, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у відповідача зобов'язання надати позивачці допомогу по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку, відповідно до Закону №2811-Х11, але тільки з 09 липня по 31 грудня 2007 року.  

Згідно п. 23 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VІ (далі – Закон № 107-VІ) частину 1 ст. 15 Закону № 2811-ХІІ викладено в іншій  редакції та  встановлено, що  допомога  по  догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  надається  у  розмірі,  що  дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним  доходом  сім'ї  в  розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.  

Положення п. 23 розділу ІІ Закону  № 107-VІ неконституційними не визнавались та не скасовувались.  

Отже, спірні правовідносини у 2008 році регулювались ст. 15 Закону № 2811-ХІІ в редакції від 28 грудня 2007 року.  

Згідно ст. 46 Закону України від 26 грудня 2008 року  № 835-УІ «Про державний бюджет на 2009 рік» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2811-ХІІ призначалась і виплачувалась в розмірах і порядку, визначених Кабінетом міністрів України.  

Розмір цієї допомоги на 2009 рік визначався також і п. 3 розділу УІІІ «Прикінцевих положень» Закону № 2811-ХІІ.  

Тобто, у 2009 році розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до п. 22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України  від 27 грудня  2001 року № 1751 і відповідно до Закону №  2811-ХІІ в редакції від 27 грудня 2007 року дорівнював різниці між 75 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.  

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка щомісячно отримує допомогу на доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  розмір якої відповідає вимогам  вказаних норм закону.  

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що визначаючи ОСОБА_2 розмір допомоги по догляду за дитиною відповідно до  чинного на той час законодавства, відповідач діяв правомірно та в межах своїх повноважень.  

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій також і в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, із посиланням на відсутність бюджетних коштів не  можуть бути прийняті до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом цього спору. Проблеми надання  Департаменту бюджетних коштів  для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і тому судом не розглядалися.          

Враховуючи викладене  колегія  суддів  вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а  судове  рішення, як законне та обґрунтоване,  залишити без змін.  

Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -  

  УХВАЛИЛА:  

  Апеляційну скаргу   Департаменту праці та соціального захисту населення виконкому Миколаївської міської ради   відхилити,   а постанову Ленінського  районного суду  м. Миколаєва від  14 грудня  2009 року   залишити  без  змін.  

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.  

    Головуюча                                                         Судді