Судове рішення #11574263

Справа №  22ц-3230/10р.                            Головуюча по 1 інстанції  Басанець Т.О.

Категорія 57                                                Доповідач  апеляційного  суду   Довжук Т.С.

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

            02 вересня 2010 року     колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:  

  головуючого        –          Данилової О.О.,  

суддів:   Буренкової К.О.,    Довжук Т.С.,  

 

без участі сторін,  

  розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві  справу  

  за  апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконкому Очаківської міської ради Миколаївської області  

  на  постанову  Очаківського міськрайонного  суду  Миколаївської області  від  10 грудня  2009 року   за позовом  

  ОСОБА_2  

до  

Управління  праці та соцзахисту населення Очаківської  міської ради Миколаївської області  

(далі - Управління  праці та соцзахисту населення)  

  про  визнання дій неправомірними та  

зобов'язання вчинити певні дії,  

  ВСТАНОВИЛА:  

  18 травня 2009 року  ОСОБА_2 звернулася  до суду з позовом до Управління праці та соцзахисту населення про визнання дій неправомірними  щодо відмови виплати їй допомоги по догляду за дитиною по досягненню нею 3-річного віку у розмірі не менш прожиткового мінімуму для дітей до 6 років та зобов’язати відповідача перерахувати та провести виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до 3 років у розмірі прожиткового мінімуму для дитини до 6 років за 2007 рік та 2008 рік.  

Вимоги обґрунтовувала тим, що як мати малолітньої дитини - доньки ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,   та застрахована особа, у відповідності до статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" та у відповідності  положень   Закону   України    від  21   листопада  1992 року   №  2811-ХІІ  "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (далі - Закон № 2811-ХІІ), має право на отримання грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не меншому прожиткового мінімуму.  Між тим, вона отримувала державну допомогу значно менш прожиткового мінімуму.  

Постановою Очаківського міськрайонного  суду  Миколаївської області  від  10 грудня  2009 року  позовні вимоги задоволено частково. Дії відповідача визнано неправомірними та зобов'язано його провести перерахунок призначеної позивачці державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та виплатити їй перераховану суму  відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"  з 18 травня 2008 року. В іншій частині позову відмовлено.  

В апеляційній скарзі Управління праці та соцзахисту населення, посилаючись на невірне застосування місцевим судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення  про відмову у задоволенні позову.  

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги,  колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.  

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів за період з  2007 року по травень 2008 року з порушенням строків, передбачених ст. 99 КАС України, а тому її позов підлягає задоволенню починаючи з травня 2008 року по 05 жовтня 2008 року.  

Між тим, з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки суд неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до п. 4 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування оскарженого рішення і ухвалення нового рішення.  

Пунктом 23 частини Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до статей 13, 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" були внесені зміни, які вступили в силу з 01 січня 2008 року, і, у відповідності до яких, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Також, із зазначеного Закону були  виключені норми, відповідно до яких право на отримання допомоги мали лише особи незастраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.  

Пунктом 25 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" стаття 43, яка встановлювала розмір допомоги за дитиною до досягнення нею трирічного віку для застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, була виключена із Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".  

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008  від 22 травня 2008 року положення пункту 25 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" були визнані неконституційними.  

Таким чином, в період з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для осіб, застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулювався статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", а з моменту втрати чинності положень пункту 25 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" зазначені правовідносини регулюються також і статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".  

Згідно зі статтею 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.  

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.  

Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".  

За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.  

Таким чином, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.  

Виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, враховуючи, що зміни до статей 13, 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" були внесені Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" з 01 січня 2008 року, а зміни у статтю 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", який діяв у часі раніше, з 22 травня 2008 року не вносились, пріоритетними в даному випадку є положення Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".  

Абзацом третім ч. 2 ст. 56, пунктами 7, 14 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (далі - Закон № 489-V) було зупинено на 2007 рік дію, зокрема, ст. 15 Закону №  2811-ХІІ, і встановлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку,  встановленому  Кабінетом  Міністрів  України.  

Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року  № 6-рп/2007 пункт 14  ст. 71 Закону № 489-V в частині зупинення на 2007 рік дії зазначених вище положень Закону № 2811-ХІІ визнано такими, що не  відповідають  Конституції  України.  

Відповідно до частини другої ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про  їх  неконституційність.  

Статтею 62 Закону № 489-V затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років встановлений  з 01 квітня - у розмірі 463  грн., а з  01  жовтня  - 470  гривень.  

Отже, спірні відносини з 01 січня 2007 року по 09 липня 2007 року регулювалися відповідно до пункту 14 частини першої ст. 71 Закону № 489-V, а з 09 липня 2007 року по  31  грудня  2007  року  - до ст.  15  Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".  

Тобто, наявність у відповідача зобов'язання надати  допомогу по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку у розмірі прожиткового  мінімуму, відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", була  тільки з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а тому позовні вимоги за зазначений період є обґрунтованими та підлягають задоволенню.  

Згідно п. 23 розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VІ (далі - Закон № 107-VІ) частину 1 ст. 15 Закону № 2811-ХІІ викладено в іншій  редакції та  встановлено, що  допомога  по  догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  надається  у  розмірі,  що  дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним  доходом  сім'ї  в  розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.  

Положення п. 23 розділу ІІ Закону  № 107-VІ неконституційними не визнавались та не скасовувались.  

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка за зазначений нею період щомісячно отримує допомогу на  доньку Анжеліку, 05 жовтня 2005 року,  у  розмірі 130 грн. 00 коп.  

Тобто, у відповідача були відсутні зобов'язання надати позивачці допомогу по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму за період до 09 липня 2007 року та з 01 січня 2008 року, а тому дії відповідача узгоджувалися з положеннями  ч. 2 ст. 19 Конституції України.  

Враховуючи те, що Управління праці та соціального захисту населення за зазначений період виплачувало позивачці допомогу у розмірах, встановлених новою редакцією статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", колегія суддів вважає, що дії відповідача в цей проміжок часу були правомірними, а тому позов щодо вищезазначеного періоду  є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.  

Посилання суду першої інстанції на те, що позивачкою було пропущено строк  звернення до адміністративного суду з зазначеним позовом, є безпідставними, так як про порушення свого права вона дізналась  у  березні 2009 року та у травні цього ж року вже звернулась до суду з цим позовом.          

Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -  

  ВИРІШИЛА:  

  Апеляційну скаргу   Управління  праці та соцзахисту населення Очаківської  міської ради Миколаївської області     задовольнити частково.  

Постанову Очаківського міськрайонного  суду  Миколаївської області  від  10 грудня 2009 року   скасувати та ухвалити нове рішення   .  

Позов     ОСОБА_2     задовольнити частково   .  

Визнати дії Управління  праці та соцзахисту населення Очаківської міської ради Миколаївської області, щодо  невиплати     ОСОБА_2  допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі прожиткового мінімуму  встановленого законом для дітей віком до 6 років, неправомірними.  

Зобов'язати Управління  праці та соцзахисту населення Очаківської міської ради Миколаївської області призначити, нарахувати і виплатити  ОСОБА_2  допомогу по догляду за дитиною  до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі прожиткового мінімуму  встановленого законом для дітей віком до 6 років.  

В задоволенні інших позовних вимог -   відмовити   .  

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.  

      Головуюча    

    Судді   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація