Справа № 22ц-2622/10р.                                  Головуюча по 1 інстанції Самчишина Н.В.

Категорія 57                                                      Доповідач апеляційного суду  Довжук Т.С.

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ  

  09 вересня 2010 року  колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:  

  головуючого   -    Данилової О.О.,  

суддів:  Буренкової К.О., Довжук Т.С.,  

  без участі сторін,    

  розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві  справу  

за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної державної  адміністрації  Миколаївської області  

(далі – Управління праці  та соцзахисту населення)  

  на  постанову Жовтневого районного суду Миколаївської області     від 20 листопада 2009 року   за позовом  

ОСОБА_2  

до  

Управління праці та соцзахисту населення  

  про визнання дій неправомірними та зобов’язанні вчинити певні дії,  

  ВСТАНОВИВ:  

    09 жовтня 2009 року ОСОБА_2 звернулась до суду  з позовом до Управління праці та соцзахисту населення про визнання дій щодо невиплати в повному обсязі щорічної допомоги на оздоровлення у зв’язку з отриманням інвалідності  неправомірними  та про зобов’язання стягнути недоотриману суму щорічної допомоги на оздоровлення.  

Позивачка зазначала, що їй, як інваліду Чорнобильської катастрофи 2 групи, відповідно до вимог ст. 48 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон № 796) щорічно повинні виплачувати допомогу на оздоровлення в розмірі  60 мінімальних заробітних плат. Проте,  зазначена грошова допомога виплачується їй не в розмірах, визначених Законом № 796, а в розмірах встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року «Про компенсацію виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що призвело до порушення її прав.  

Постановою  Жовтневого районного суду Миколаївської області від  20 листопада  2009 року позов  задоволено частково. Постановлено визнати дії Управління праці та соцзахисту населення щодо невиплати в повному обсязі щорічної допомоги ОСОБА_2 за 2009 рік неправомірними та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 1770 грн. недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік.  

В апеляційній скарзі  Управління праці та соцзахисту населення просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. На думку апелянта, постанова суду ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.    

Заслухавши суддю-доповідача,  дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.  

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є інвалідом 2 групи внаслідок захворювань, і віднесена до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідом війни 2 групи і отримує пенсію на підставі Закону № 796.  

Статтею 48 Закону № 796 передбачена щорічна  компенсація на оздоровлення, зокрема інвалідам другої групи, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.  

Управлінням праці та соцзахисту населення у 2009 році нарахована та виплачена допомога в розмірі 120 грн.  

Положенням Закону № 796 визначено основні засади щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоровья, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 50 Коституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоровья довкілля  та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.  

Законом № 796 Кабінет Міністрів України не уповноважений зменшувати встановлені останнім конкретні розміри доплат, пенсій і компенсацій, зокрема, допомоги на оздоровлення. Навпаки, у ч. 1 ст. 67 зазначеного Закону встановлено, що ці розміри підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, а встановлений ще в 1996 році Кабінетом Міністрів України розмір щорічної допомоги на оздоровлення протягом  тривалих років не змінювався, а тому, не відповідає розміру, встановленому іншими законами України. Оскільки, в наступному будь-яких рішень із цих питань Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України не приймалось, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме ст. 48 Закону № 796 та положення інших законів щодо встановлення розміру мінімальної заробітної плати на кожен рік.  

Крім того, пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, і тому, враховуючи ч. 3 ст. 22 Конституції України, звуження підзаконним актом змісту та обсягу права, наданого Законом № 796, є безпідставним.  

Таким чином, суд першої інстанції, який розглядав справу за правилами адміністративного судочинства, повно та всебічно дослідив обставини спору, належно оцінив надані докази  і виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.  

Між тим, суд першої інстанції не врахував, що діючи в межах адміністративного судочинства, суд  може лише визнати дії суб’єкта владних повноважень незаконними та покласти обов’язок на відповідача провести  нарахування та виплату належних сум відповідно до закону за відповідний рік, і не є уповноваженим органом по проведенню розрахунку суми заборгованості.  

За цих обставин рішення суду в цій частині позову підлягає зміні з викладенням резолютивної частини в іншій редакції.  

Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів  

ВИРІШИЛА:  

  Апеляційну скаргу     Управління     праці та соціального захисту населення Жовтневої районної державної  адміністрації     Миколаївської області     задовольнити частково   .  

Постанову Жовтневого районного суду Миколаївської області     від  20 листопада 2009 року   в частині   стягнення з Управління праці та соцзахисту населення  на користь позивачки 1770 грн. недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік   змінити, виклавши цю частину рішення в такий редакції.  

Зобов’язати Управління праці та соцзахисту населення перерахувати та виплатити ОСОБА_2  недоплачену щорічну грошову допомогу на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2009 рік.  

В інший частині зазначену постанову суду   залишити без змін   .  

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та  оскарженню не підлягає.  

  Головуюча  

  Судді