Справа №  22ц-3203/10р.                            Головуючий по 1 інстанції Літвіненко Т.Я.

Категорія 57                                                Доповідач  апеляційного  суду   Довжук Т.С.

  УХВАЛА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

            26 серпня 2010 року     колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:  

  головуючого        –          Данилової О.О.,  

суддів:   Буренкової К.О.,    Довжук Т.С.,  

без участі сторін,  

  розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві  справу  

  за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Первомайської  міської ради Миколаївської області,  

за апеляційною скаргою  ОСОБА_2,  

  на  постанову  Первомайського міськрайонного  суду  Миколаївської області  від  28 грудня  2009 року   за позовом  

ОСОБА_2  

до  

Управління  праці та соцзахисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області  

(далі - Управління  праці та соцзахисту населення)  

  про  визнання дій неправомірними та  

зобов'язання вчинити певні дії,  

  ВСТАНОВИЛА:  

  15 грудня 2009 року  ОСОБА_2  звернулася  до суду з позовом до Управління праці та соцзахисту населення про визнання дій неправомірними  щодо відмови виплати їй допомоги по догляду за дитиною по досягненню нею 3-річного віку у розмірі не менш прожиткового мінімуму для дітей до 6 років та допомоги при народженні дитини в повному обсязі; зобов’язати відповідача перерахувати та провести виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до 3 років у розмірі прожиткового мінімуму для дитини до 6 років з 2007 року по  2009 рік,  при народженні в  сумі 1308 грн. 44 коп. та стягнути компенсацію втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати в сумі 3061 грн. 52 коп.  

Вимоги свого позову позивачка мотивувала тим, що   відповідно до положень ст. 15 Закону   України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ  "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"  вона, як мати  сина  ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а допомога при народженні дитини повинна бути ні  8500 грн.,  а значно більш.  

Постановою Первомайського міськрайонного  суду  Миколаївської області  від  28 грудня  2009 року позовні вимоги задоволено частково. Дії відповідача визнано неправомірними та зобов'язано його провести перерахунок призначеної позивачці державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та виплатити їй перераховану суму  відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" за період з 09 липня 2007 року  по 31 грудня 2007 року. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.  

В апеляційній скарзі Управління праці та соцзахисту населення, посилаючись на невірне застосування місцевим судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення  про відмову у задоволенні позову.  

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. На думку апелянта, постанова суду ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права.  

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги,  колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Так, ст. 3 Закону № 2811-ХІІ передбачено виплату матерям допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; одноразової допомоги при народженні дитини; допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та інших видів допомоги.  

Позивачка, маючи сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснює догляд  за ним  і має право на допомогу по догляду за дитиною у розмірі, встановленому ч. 1 ст. 15 Закону № 2811-ХІІ, згідно з якою допомога  по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленому законом.  

Відповідно до цієї норми Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.  

Частиною  1 ст. 14 цього Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною і  по день досягнення дитиною вказаного віку включно.  

Абзацом третім ч. 2 ст. 56, пунктами 7, 14 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (далі - Закон № 489-V) зупинено на 2007 рік дію, зокрема, ст. 15 Закону №  2811-ХІІ, і встановлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку,  встановленому  Кабінетом  Міністрів  України.  

Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року  № 6-рп/2007 пункт 14  ст. 71 Закону № 489-V в частині зупинення на 2007 рік дії зазначених вище положень Закону № 2811-ХІІ визнано такими, що не  відповідають  Конституції  України.  

Відповідно до частини другої ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про  їх  неконституційність.  

Статтею 62 Закону № 489-V затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років встановлений  з 01 квітня - у розмірі 463  грн., а з  01  жовтня  - 470  гривень.  

Отже, спірні відносини з 01 січня по 09 липня 2007 року регулюються відповідно до пункту 14 частини першої ст. 71 Закону № 489-V, а з 09 липня по  31  грудня  2007  року  - до ст.  15  Закону  № 2811-ХІІ.  

Суд першої інстанції, який розглядав справу за правилами адміністративного судочинства, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у відповідача зобов'язання надати позивачці допомогу по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку, відповідно до Закону № 2811-Х11, але тільки з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.  

Згідно п. 23 розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VІ (далі - Закон № 107-VІ) частину 1 ст. 15 Закону № 2811-ХІІ викладено в іншій  редакції та  встановлено, що  допомога  по  догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  надається  у  розмірі,  що  дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним  доходом  сім'ї  в  розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.  

Положення п. 23 розділу ІІ Закону  № 107-VІ неконституційними не визнавались та не скасовувались.  

Отже, спірні правовідносини у 2008 році регулювались ст. 15 Закону № 2811-ХІІ в редакції від 28 грудня 2007 року.  

Згідно ст. 46 Закону України від 26 грудня 2008 року  № 835-УІ "Про державний бюджет на 2009 рік" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2811-ХІІ призначалась і виплачувалась в розмірах і порядку, визначених Кабінетом міністрів України.  

Розмір цієї допомоги на 2009 рік визначався також і п. 3 розділу УІІІ "Прикінцевих положень" Закону № 2811-ХІІ.  

Тобто, у 2009 році розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до п. 22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України  від 27 грудня  2001 року № 1751 і відповідно до Закону №  2811-ХІІ в редакції від 27 грудня 2007 року дорівнював різниці між 75 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.  

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка щомісячно отримує допомогу на сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  розмір якої відповідає вимогам  вказаних норм закону.  

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що визначаючи ОСОБА_2 розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до  чинного на той час законодавства, відповідач діяв правомірно та в межах своїх повноважень.  

Що стосується позовних вимог про стягнення  недоплаченої допомоги  при народженні дитини, колегія судів приходить до наступного.  

Розмір допомоги при народженні дитини у 2007 році визначено абзацом 2  частини 2 ст. 56 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-У «Про  державний бюджет на 2007 рік) (далі – Закон № 489-У), яка складала 8500 грн. та здійснювалась одноразово при народженні дитини в сумі 3400 грн., а решта – протягом 12 місяців рівними частками.  

Водночас, Законом № 489-У зупинено дію ст. 12 Закону № 2811-ХІІ, яка встановлювала інший розмір допомоги при народженні дитини – 22,6 розмірів прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини.  

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп визнано неконституційним зупинення на 2007 рік норм Закону № 2811-ХІІ, у тому числі і ст. 12 Закону № 2811-ХІІ, але лише в частині встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.  

Абзац 2 частини 2 ст. 56 Закону № 489-У, яким визначено розмір допомоги при народженні дитини, неконституційним не визнано.  

Тобто, правовідносини щодо виплати матерям допомоги при народженні дитини у 2007 році регулювались абзацами 1, 2 частини 2 ст. 56 Закону № 489-У, якою встановлено розмір допомоги – 8500 грн.  

Проти отримання при народженні дитини вказаного розміру позивачка не заперечує.  

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для визнання противоправними дій Управління пенсійного фонду, щодо нарахування та виплати допомоги при народженні дитини.  

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій також і в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, із посиланням на відсутність бюджетних коштів не  можуть бути прийняті до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом цього спору. Проблеми надання  Департаменту бюджетних коштів  для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і тому судом не розглядалися.  

Доводи позивачки в апеляційній скарзі щодо  ухвалення судом постанови з порушенням норм матеріального і процесуального права, безпідставні  та спростовуються матеріалами справи.      

Враховуючи викладене  колегія  суддів  вважає за необхідне апеляційні скарги відхилити, а  судове  рішення, як законне та обґрунтоване,  залишити без змін.  

Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -  

  УХВАЛИЛА:  

  Апеляційну скаргу   Управляння праці та соціального захисту населення Южноукраїнської міської ради Миколаївської області та   апеляційну скаргу ОСОБА_2   відхилити   , а     постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області  від  28 грудня 2009 року   залишити без змін.  

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.  

    Головуюча    

    Судді