КОПІЯ
справа №2-1977/2010р.
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 червня 2010 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого Рудюка О.Д.
при секретарі Пономаренко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом
фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про примушення до виконання зобов’язань по договору, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з цим позовом, посилаючись на те, що 11.03.2009р. між ним, як фізичною особою-підприємцем, та відповідачем було укладено договір відповідального зберігання, згідно умов якого позивач передав відповідачу на відповідальне зберігання певне обладнання, яке відповідач зобов’язався повернути по першій вимозі позивача. Оскільки відповідач обмежує позивача у здійсненні права власності на зазначене майно шляхом відмови у його поверненні, позивач просить суд примусити його до виконання умов договору.
Позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали і просили його задовольнити.
Відповідач до суду не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Оскільки відповідач до суду на вказаний час не з’явився, від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, суд за згодою позивача та його представника ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних доказів, відповідно до ст.169 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Встановлено, що позивач є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію ФОП серії НОМЕР_1.
11.03.2009р. між сторонами було укладено договір, згідно умов якого позивач передав, а відповідач прийняв на відповідальне зберігання майно – прессвакуумну сушильну камеру вартістю 404 882,12грн., яку зобов’язався зберігати за адресою: Київська область, Вишгородський район, АДРЕСА_1, промплощадка. До зазначеного договору додано акт прийому-передачі обладнання від 11.05.2009р., з якого вбачається, що сторони підтвердили факт передачі позивачем і отримання відповідачем зазначеного обладнання за договором відповідального зберігання.
Суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Право власності – це врегульовані законом відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном – ч.2 ст.2 Закону України «Про власність».
Власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном (ч.1 ст.4 ЗУ «Про власність»).
Між сторонами було укладено договір відповідального зберігання майна, що є відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків. Згідно ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст.938 ЦК України зберігач зобов’язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. У даному Договорі встановлено конкретний кінцевий термін зберігання майна – 15.03.2010р. (п.7.1 Договору).
П.2 Договору передбачені права й обов’язки виконавця, а саме: п.2.1.3. – повернути майно позивачу за першою вимогою.
У матеріалах справи маються відповідні документи (вимога про повернення майна від 10.03.2010р., акт про відмову у поверненні майна від 15.03.2010р.; постанова про відмову у порушенні кримінальної справи від 22.03.2010р.), з яких вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про повернення майна – виконання умов договору з боку відповідача, однак останнім умови договору виконані не були.
Оскільки укладення договору зберігання – дія, спрямована перш за все на задоволення інтересів поклажодавця, ст.953 ЦК України передбачено, що зберігач зобов’язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
Ст.942 ЦК України передбачено, що зберігач зобов’язаний вжити усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов’язаний піклуватися про річ, як про свою власну. Відповідно до ч.1 ст.949 ЦК України зберігач зобов’язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей того самого роду та такої самої якості.
Як визначено ч.1 ст.55 ЗУ «Про власність» власник не може бути позбавлений права на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України. Дана норма, крім того, закріплена у ст.321 ЦК України, що відтворює конституційне положення про непорушність права власності: ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право власності є непорушним.
Ст.391 ЦК України передбачено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Отже, зважаючи, що за умовами договору позивач правомірно може вимагати від відповідача повернення його майна, крім того, така вимога прямо передбачена ст.953 ЦК України; позивачем виконано умови договору, чого не зроблено, у свою чергу, відповідачем, - суд робить висновок про обмеження відповідачем у здійсненні права власності позивача щодо володіння, користування та розпорядження належним йому майном, тому вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі ст. 321,942,949,931 ЦК України, керуючись ст.ст. 88, 213-215 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Зобов’язати ОСОБА_2 виконати умови договору від 11 березня 2009 року в натурі, а саме: повернути обладнання передане йому фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за вищезазначеним договором.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати: 1 700,00грн. державного мита та 120,00грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього: 1 820,00грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у порядку, передбаченому ст.294 ЦПК України.
Суддя підпис О.Д.Рудюк
Згідно з оригіналом,
Суддя О.Д.Рудюк