КОПІЯ
Справа №2-1862/2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 травня 2010 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого Рудюка О.Д.
при секретарі Карпенко О.І.
за участю адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вишгороді цивільну справу за позовом
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, про поділ земельних ділянок в натурі, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачі звернулись з даним позовом до суду, посилаючись на те, що вони та відповідачка є співвласниками п’яти земельних ділянок: земельна ділянка загальною площею 0,1001га., яка розташована на території м. Вишгорода, масив «Дідовиця»; земельна ділянка загальною площею 0,1000га., яка розташована на території м. Вишгорода, масив «Дідовиця»; земельна ділянка загальною площею 0,1000га., яка розташована на території м. Вишгорода, масив «Дідовиця»; земельна ділянка загальною площею 0,1000га., яка розташована на території м. Вишгорода, масив «ГАЕС»; земельна ділянка загальною площею 0,1000га., яка розташована на території м. Вишгорода, масив «ГАЕС». У своєму позові позивачі зазначають, що відповідачці належить на праві приватної власності 1/8 частина вказаних земельних ділянок. Так як належна відповідачці частка вказаних земельних ділянок не відокремлена в натурі, це спричиняє складнощі іншим співвласникам, тобто позивачам, у користуванні належними їм частками земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення. Оскільки у добровільному порядку відповідачка відмовляється відокремити у натурі свою частку земельної ділянки або отримати окрему земельну ділянку в обмін на її частку, позивачі звернулись з даним позовом до суду.
В судовому засіданні представники позивачів уточнили позовні вимоги, а саме: відмовились від позову у частині стягнення з відповідачки судових витрат. В іншій частині позов підтримали і просили задовольнити.
Відповідачка позовні вимоги визнала, про що надала суду відповідну заяву.
Вислухавши думку сторін, дослідивши письмові докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Встановлено, що зазначені земельні ділянки знаходяться у спільній частковій власності сторін, що посвідчено відповідними Державними актами на право власності на землю відповідно до ч.4 ст.86 ЗК України.
Зокрема, відповідачці на праві приватної власності (на підставі ст.86 ЗК України) належить 1/8 частина земельних ділянок:
- площею 0,1001га., яка розташована на території м. Вишгорода, масив «Дідовиця» (Державний акт на право приватної власності серії НОМЕР_1 від 11.06.2008р.);
- площею 0,1000га., яка розташована на території м. Вишгорода, масив «Дідовиця» (Державний акт на право приватної власності серії НОМЕР_2 від 11.06.2008р.);
- площею 0,1000га., яка розташована на території м. Вишгорода, масив «Дідовиця» (Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_3);
- площею 0,1000га., яка розташована на території м. Вишгорода, масив «ГАЕС» (Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_4);
- площею 0,1000га., яка розташована на території м. Вишгорода, масив «ГАЕС» (Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_5).
Відповідно до ч.1 ст.86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
Відповідно до ч.1 ст.88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди – у судовому порядку.
Згідно ч.4 ст.373 ЦК України, власник земельної ділянки має право використовувати її на свій власний розсуд, відповідно до її цільового призначення.
В даному випадку частки сторін були виділені відповідно до часток, що перебувають у власності кожного з них, що підтверджується Державними актами на право власності на земельні ділянки.
Крім того, у матеріалах справи маються варіанти поділу спірних земельних ділянок відповідно до зазначених в Державних актах на право власності на земельні ділянки, що виконані ТОВ «Земфонд». Суд вважає дані варіанти цілком прийнятними для сторін.
Зважаючи на наведене, суд вважає, що у даному випадку право власності (право володіння, користування та розпорядження) позивачів на відповідні частки спірних земельних ділянок порушено, а тому воно підлягає відновленню шляхом відокремлення в натурі цих часток.
Крім того, відповідно до ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 86, 88, ЗК України, ст. 373 ЦК України, ст.ст.174, 213-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, про поділ земельних ділянок в натурі, задовольнити в повному обсязі.
Виділити:
- в земельній ділянці загальною площею 0,1001га., яка розташована на території
м. Вишгорода, масив «Дідовиця» (Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_1), ОСОБА_6 частину земельної ділянки площею 0,0125га., ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у спільну власність без відокремлення в натурі 0,0875га.;
- в земельній ділянці загальною площею 0,1000га., яка розташована на території
м. Вишгорода, масив «Дідовиця» (Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку НОМЕР_2) ОСОБА_6 частину земельної ділянки площею 0,0125га., ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у спільну власність без відокремлення в натурі 0,0875га.;
- в земельній ділянці загальною площею 0,1000га., яка розташована на території м. Вишгорода, масив «Дідовиця» (Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_3), ОСОБА_6 частину земельної ділянки площею 0,0125га., ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у спільну власність без відокремлення в натурі 0,0875га.;
- в земельній ділянці загальною площею 0,1000га., яка розташована на території м. Вишгорода, масив «ГАЄС» (Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_4), ОСОБА_6 частину земельної ділянки площею 0,0125га., ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у спільну власність без відокремлення в натурі 0,0875га.;
- в земельній ділянці загальною площею 0,1000га., яка розташована на території м. Вишгорода, масив «ГАЕС» (Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_5), ОСОБА_6, частину земельної ділянки площею 0,0125га., ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у спільну власність без відокремлення в натурі 0,0875га.
Рішення може бути оскаржене у порядку, передбаченому ст.294 ЦПК України.
Суддя підпис О.Д. Рудюк
Згідно з оригіналом,
Суддя О.Д. Рудюк