У Х В А Л А               Справа № 2-6978/10  

  19 жовтня 2010 року  Голосіївський районний суд м. Києва  

в складі головуючого судді:            Чередніченко Н.П.  

при секретарі:                                   Чигир Т.Ф.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву   представника позивача Публічного акціонерного товариства  «УкрСиббанк» - Петрушової Світлани Олексіївни про вжиття заходів забезпечення позову, -  

в с т а н о в и в:  

  в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 про відшкодування заборгованості.  

Представник позивача звернувся до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом: тимчасового обмеження відповідачу ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до моменту виконання ним своїх зобов»язань за договором про надання споживчого кредиту.  

В судове засідання ніхто не з»явився, однак неявка сторін не перешкоджає розгляду питання  про вжиття заходів забезпечення позову.  

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.  

Відповідно до п. п. 1,4 Постанов Пленуму Верховного Суду України №    9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення  позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній ( за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.  

Як вбачається з договору про надання споживчого кредиту № 11287310000 від 23.01.2008 року, зобов»язання відповідача перед позивачем забезпечено заставою нерухомого майна – земельної ділянки , загальною площею 0,25 га, кадастровий номер 3220882201:01:009:0027, з цільовим призначенням будівництво та обслуговування житлового будинку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та є власністю ОСОБА_3. При цьому, суд враховує ту обставину, що позивача при укладенні договору та наданні кредиту влаштовувало саме таке забезпечення виконання зобов»язання, за рахунок якого розраховував отримати повне відшкодування у разі неповернення кредиту.  

Також, відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в»їзду в Україну громадян України» передбачені підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон. Однак, Конституцією України, зокрема ст. 64 імперативно визначено, що конституційні права свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків передбачених Конституцією України. Оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу , а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Тобто судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.  

Дослідивши матеріали справи, враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що представником позивача не надано доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, також не обґрунтовано заявником чи є такий спосіб видом забезпечення позову і чи є співмірним із заявленими вимогами та чи є такий вид як обмеження в праві виїзду за кордон реальною можливістю виконання рішення суду, суд вважає, що в задоволенні заяв про вжиття заходів забезпечення позову необхідно відмовити.  

  Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд -  

  у х в а л и в:  

  В задоволенні заяви представника позивача Публічного акціонерного товариства  «УкрСиббанк» - Петрушової Світлани Олексіївни про вжиття заходів забезпечення позову – відмовити.  

  Ухвала оскарженню не підлягає.  

  Суддя: