Справа № 11-548/10 Головуючий у І інстанції Агеєва Є.О.
Категорія: ч.1 ст.367 КК України Доповідач Фідря О.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 29 жовтня 2010 року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого – судді Фідрі О.М.,
суддів – Матата О.В., Пазюка О.С.,
з участю прокурора – Старчука В.М.,
особи, відносно якої закрито кримінальну справу – ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця смт. Турійська, жителя АДРЕСА_1, пенсіонера, з вищою освітою, одруженого, на утриманні неповнолітня дитина, несудимого, на постанову Ковельського міськрайонного суду від 21 червня 2010 року про закриття кримінальної справи у зв’язку із закінченням строків давності.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати –
В С Т А Н О В И Л А :
Вказаною постановою суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 367 КК України у зв’язку із закінченням строків давності закрито та на підставі ст. 49 КК України звільнено його від кримінальної відповідальності.
Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що будучи службовою особою, а саме, начальником Ковельського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції управління Департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області, неналежно виконуючи свої посадові обов’язки, вчинив службову недбалість, будучи відповідно до наказу управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області № 105 о/с від 7 грудня 2001 року призначеним на вказану посаду, не вжив заходів щодо виконання вироку Ковельського районного суду від 24 квітня 2002 року про засудження ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 69 КК України до трьох років обмеження волі, що набрав законної сили і підлягав обов’язковому виконанню, в порушення положень ст. 107 Виправно-трудового кодексу України, відповідно до яких службові особи кримінально-виконавчої інспекції згідно з вироком суду вручають засудженому припис про приїзд до місця відбування покарання, в разі ухилення засудженого від одержання припису або не виїзд в зазначений строк до місця відбування покарання, засуджений затримується кримінально-виконавчою інспекцією або направляється нею в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі, та всупереч вимогам п.п. 2.4, 2.5, 2.14, 2.18 Інструкції «Про порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань», затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерством внутрішніх справ №3/4 від 03.01.2002 року, не переконався, що засуджений ОСОБА_2 виїхав та прибув до виправного центру м. Долина, внаслідок чого вирок Ковельського районного суду від 2 квітня 2002 року щодо ОСОБА_2 до покарання у виді обмеження волі не був виконаний, а засуджений не відбув покарання.
У поданій апеляції ОСОБА_1 наводить доводи про відсутність у діях, що ставились органом досудового слідства йому у провину, складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України. Вказує на те, що постанова суду не мотивована, у ній не зазначені докази його винуватості у вчиненні даного злочину. Зазначає, що судом не досліджено усі докази у справі та безпідставно не задоволено клопотання про виклик свідків та витребування документів, не надано йому останнє слово. З урахуванням таких обставин ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду, а справу закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1 на підтримання апеляції, прокурора, який підтримав апеляцію ОСОБА_1 частково, з тих підстав, що постанова суду не мотивована, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція підлягає до часткового задоволенню, постанова суду скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 49 КК України та роз’яснень, що містяться в п. п. 2, 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна у його вчиненні. Поряд із доказами винності особи у вчиненні злочину в постанові судді слід зазначити умови та підстави, з урахуванням яких суд вирішив звільнити особу від кримінальної відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи, приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, суд у постанові обмежився лише викладенням фабули обвинувачення та висновком про те, що на момент розгляду даної справи у суді минули строки притягнення до кримінальної відповідальності за інкримінованим ОСОБА_1 діянням. Проте, таке рішення суд прийняв без підтвердження чи спростування пред’явленого ОСОБА_1 обвинувачення та встановлення факту наявності у інкримінованому йому діянні складу злочину.
Не враховано судом і те, що хоча ОСОБА_1 ініціював закриття справи за збігом строків давності, проте фактично в судовому засіданні заперечував свою вину у злочині, який ставився йому в провину. На це він вказував і у своїх скаргах на рішення судів, які приймалися у цій справі.
Зазначені порушення кримінально-процесуального закону перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законну, обґрунтовану постанову, а тому вона підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, при якому необхідно врахувати вищевказане та доводи, викладені в апеляції щодо відсутності у діях ОСОБА_1 складу злочину, і прийняти законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів –
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію ОСОБА_1 задовольнити частково .
Постанову Ковельського міськрайонного суду від 21 червня 2010 року, якою закрито кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 367 КК України у зв’язку із закінченням строків давності та звільнено його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України – скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд іншим складом суду.
Головуючий /підписи/ О.М.Фідря
Судді О.В. Матат
О.С. Пазюк
Згідно з оригіналом
Суддя апеляційного суду
Волинської області О.М. Фідря