Справа № 22ц-4495/10р. Головуюча по 1 інстанції Тихонова Н.С.
Категорія 57 Доповідач апеляційного суду Довжук Т.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого – Данилової О.О.,
суддів: Буренкової К.О., Довжук Т.С.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу
за апеляційною скаргою Департаменту праці та соціального захисту населення виконкому Миколаївської міської ради
на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 листопада 2009 року за позовом
ОСОБА_2
до
Управління праці та соцзахисту населення Ленінського району,
Департаменту праці та соцзахисту населення виконкому
Миколаївської міської ради
(далі – Департамент праці та соцзахисту населення)
про визнання дій противоправними та
зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
13 травня 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соцзахисту населення про визнання неправомірною бездіяльність щодо відмови виплати їй допомоги по догляду за дитиною по досягненню нею 3-річного віку у розмірі не менш прожиткового мінімуму для дітей до 6 років; зобов’язати відповідача призначити, нарахувати та провести виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до 3 років у розмірі прожиткового мінімуму для дитини до 6 років та перерахувати розмір допомоги при народженні дитини.
Вимоги обґрунтовувала тим, що як мати малолітньої дитини - доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та застрахована особа, у відповідності до статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" та у відповідності положень Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (далі - Закон № 2811-ХІІ), має право на отримання грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не меншому прожиткового мінімуму. Між тим, вона отримувала державну допомогу значно менш прожиткового мінімуму та також їй було визначено менший розмір державної допомоги при народженні дитини.
Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 листопада 2009 року позовні вимоги задоволено частково. Дії відповідача визнано неправомірними та зобов'язано його провести перерахунок призначеної позивачці державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та виплатити їй перераховану суму відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" за період з 09 липня по 31 грудня 2007 рок у розмірі прожиткового мінімуму встановленому законом для дітей віком до 6 років. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Департамент праці та соцзахисту населення, посилаючись на невірне застосування місцевим судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Пунктом 23 частини Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до статей 13, 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" були внесені зміни, які вступили в силу з 01 січня 2008 року, і, у відповідності до яких, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Також, із зазначеного Закону були виключені норми, відповідно до яких право на отримання допомоги мали лише особи незастраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 25 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" стаття 43, яка встановлювала розмір допомоги за дитиною до досягнення нею трирічного віку для застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, була виключена із Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням". Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення пункту 25 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" були визнані неконституційними.
Таким чином, в період з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для осіб, застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулювався статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", а з моменту втрати чинності положень пункту 25 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" зазначені правовідносини регулюються також і статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Згідно зі статтею 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".
За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.
Таким чином, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, враховуючи, що зміни до статей 13, 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" були внесені Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" з 01 січня 2008 року, а зміни у статтю 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", який діяв у часі раніше, з 22 травня 2008 року не вносились, пріоритетними в даному випадку є положення Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Абзацом третім ч. 2 ст. 56, пунктами 7, 14 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (далі - Закон № 489-V) було зупинено на 2007 рік дію, зокрема, ст. 15 Закону № 2811-ХІІ, і встановлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 пункт 14 ст. 71 Закону № 489-V в частині зупинення на 2007 рік дії зазначених вище положень Закону № 2811-ХІІ визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до частини другої ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Статтею 62 Закону № 489-V затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років встановлений з 01 квітня - у розмірі 463 грн., а з 01 жовтня - 470 гривень.
Отже, спірні відносини з 01 січня по 09 липня 2007 року регулювалися відповідно до пункту 14 частини першої ст. 71 Закону № 489-V, а з 09 липня по 31 грудня 2007 року - до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Тобто, наявність у відповідача зобов'язання надати допомогу по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму, відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", була тільки з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Згідно п. 23 розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VІ (далі - Закон № 107-VІ) частину 1 ст. 15 Закону № 2811-ХІІ викладено в іншій редакції та встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Положення п. 23 розділу ІІ Закону № 107-VІ неконституційними не визнавались та не скасовувались.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка за зазначений нею період щомісячно отримує допомогу на доньку Євгенію, 06 березня 2007 року, у розмірі 130 грн. 00 коп.
Тобто, у відповідача були відсутні зобов'язання надати позивачці допомогу по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму за період до 09 липня 2007 року та з 01 січня 2008 року, а тому дії відповідача узгоджувалися з положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Також колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення недоотриманої державної допомоги на народження дитини у розмірі 1308,40 гривень, оскільки рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року, на яке посилається позивачка у позові в якості підстави для перерахунку допомоги, неконституційними були визнанні положення пункту 7 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статей 41, 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" лише щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Таким чином, відповідачем допомога при народженні дитини правомірно нарахована та виплачена ОСОБА_2 в порядку та розмірі, передбаченому статтями 56, 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік".
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції дав правильну правову оцінку обставинам у справі та перевірив обґрунтованість вимог позивачки щодо стягнення допомоги при народженні дитини, а також допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з урахуванням прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, який був встановлений чинним законодавством.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій щодо нарахування щомісячної допомоги по догляду за дитиною до 3 років у розмірі прожиткового мінімуму для дитини до 6 років за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, із посиланням на відсутність бюджетних коштів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом цього спору. Проблеми надання Департаменту бюджетних коштів для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і тому судом не розглядалися.
Враховуючи викладене колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а судове рішення, як законне та обґрунтоване, залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Департаменту праці та соціального захисту населення виконкому Миколаївської міської ради відхилити, а постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуюча
Судді