Справа № 10-240/10 р.  

Категорія: запобіжний захід  

Головуючий у 1-й інстанції:  

Бобровський І.М.  

Доповідач: Ржепецький О.П.  

  ПОСТАНОВА  

Іменем України  

  12 серпня 2010 року суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області Ржепецький О.П. за участю прокурора Максимишина О.Л. розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві матеріали кримінальної справи за апеляцією обвинуваченого ОСОБА_2 на постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 26 липня 2010 року, якою у відношенні  

  ОСОБА_2   , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Южноукраїнська Миколаївської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,  

  обрано запобіжний захід у виді взяття під варту.  

  Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України. Обґрунтовуючи необхідність обрання обвинуваченому міри запобіжного заходу у виді взяття під варту, слідчий послався на те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчинені тяжкого майнового злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 4-х до 6-ти років, стосовно нього на розгляді Южноукаїнського міського суду Миколаївської області є кримінальна справа за ч.3 ст. 185 КК України, тобто   є підстави вважати, що  ОСОБА_2     може ухилитися від слідства та суду, перешкодити  встановленню істини по справі або продовжити злочинну діяльність.  

  Обираючи  ОСОБА_2     запобіжний захід у вигляді взяття під варту, суд вказав, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину в момент знаходження в провадженні Южноукраїнського міського суду Миколаївської області справи по його обвинуваченню за ч. 3 ст. 185 КК України, що дає  підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений може продовжити злочинну діяльність, а також ухилитися від слідства та суду.  

  В апеляції ОСОБА_2     просить постанову суду скасувати, змінити запобіжний захід з тримання під вартою на підписку про невиїзд. Стверджує, що судом при обранні обвинуваченому запобіжного заходу було проігноровано його прохання надати йому можливість закінчити навчання та здобути спеціальність, та стан його здоров’я. Крім того, вказує, що раніше направляв скаргу на вищевказану постанову до ІТТ  Веселинівського РВ  УМВС України в Миколаївській області.  

  Заслухавши думку прокурора Максимишина О.Л., який просив постанову суду залишити без зміни, вивчивши надані матеріали та матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, суд вважає, що апеляція обвинуваченого не підлягає розгляду з наступних підстав.  

  Як видно з матеріалів справи, постановою суду від 26 липня 2010 року відносно обвинуваченого ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у виді взяття під варту. На постанову суду 05 серпня 2010 року обвинуваченим була подана апеляція, однак з пропуском 3 денного строку встановленого ст. 349 КПК України. Клопотання про поновлення строку на оскарження постанови суду відсутнє.  

  Згідно вимогам ст. 353 КПК України, у разі подання апеляції з пропуском строку на оскарження і при відсутності клопотання про його відновлення, апеляція визнається такою, що не підлягає розгляду.  

  Твердження апелянта про те, що він раніше направляв апеляцію до Веселинівського РВ УМВС України в Миколаївській області може бути приводом до подачі клопотання про відновлення строку на подачу апеляції.  

  Керуючись   ст.353 КПК України, суд,  

  ПОСТАНОВИВ:  

  Апеляцію обвинуваченого ОСОБА_2 на постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 26 липня 2010 року, якою у відношенні ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у виді взяття під варту,  визнати такою, що не підлягає розгляду.  

  Головуючий: