У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого Іващука В.А.,
суддів: Вавшка В.С., Колоса С.С.,
при секретарі Андреєвій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України у Замостянському районі м. Вінниці про стягнення заборгованості з пенсії та зобов’язання провести перерахунок призначеної пенсії,
за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Замостянському районі м. Вінниці на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 10 серпня 2010 року,
у с т а н о в и л а :
рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 10 серпня 2010 року зазначений позов задоволено частково.
Зобов’язано до Управління Пенсійного фонду України у Замостянському районі м. Вінниці провести перерахунок пенсії ОСОБА_5 відповідно до до ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” як інваліду ІІ груп, захворювання якого пов’язано із виконанням службових обов’язків по ліквідації наслідків на ЧАЕС, в розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, а також з урахуванням додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю громадян, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, починаючи з січня 2010 року
Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України у Замостянському районі м. Вінниці на користь ОСОБА_5 заборгованість, що утворилась з 1 січня 2010 року.
Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України у Замостянському районі м. Вінниці на користь держави судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення в сумі 37 грн.
У апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України у Замостянському районі м. Вінниці, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в повному обсязі у задоволенні позову.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.
Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, зокрема про порушення прав ОСОБА_5, як постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії та інваліда 2-ї групи, захворювання якого пов’язано з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, на отримання ним розміру основної та додаткової пенсії з урахуванням вимог ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі –Закон) у 2010 році з розрахунку мінімального розміру пенсії за віком і не нижчої за 8 таких розмірів.
Задовольняючи частково позов та визнаючи необґрунтованою відмову відповідача у перерахунку пенсії, а також зобов’язуючи його здійснити перерахунок та виплату пенсій ОСОБА_5 з 1 січня 2010 року, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, інваліду ІІ групи, пов’язаною з Чорнобильською катастрофою, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону, суд першої інстанції правильно виходив із пріоритетності законів над підзаконними актами, виходив правильно із того, що при вирішенні спірного питання застосуванню підлягають саме норми вказаного вище Закону, а не підзаконних актів.
Відмовляючи у решті позовних вимог суд також правильно виходив із того, що вимоги про стягнення конкретних сум не можуть бути задоволеними, оскільки розмір цих сум підлягає нарахуванню виключно відповідачем у справі, за правилами встановленими у вказаних вище нормах матеріального права, з відповідною подальшою виплатою нарахованих сум, що витікає із змісту ст. 5, ст. 58 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» .
Розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів суд першої інстанції вірно встановив зазначені вище обставини справи, дійшов вірного висновку та обґрунтовано задовольнив позов частково.
З висновками суду слід погодитись, оскільки такі висновки ґрунтуються на правильно встановлених судом обставинах справи.
Доводи апеляційної скарги за своїм змістом відповідають доводам, що були висловлені та викладені у письмових запереченнях проти позову (а.с.10-14). Ці заперечення судом першої інстанції достатньо обґрунтовано спростовано у судовому рішенні. Зважаючи на це немає підстав вважати, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції і є такими, що дають підстави для скасування судового рішення.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Оскаржуване судове рішення є правильним і справедливим та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись абзацом 10 п.1 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-VІ від 07.07.2010 р., ст.ст.15, 303, 304-1, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Замостянському районі м. Вінниці відхилити.
Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 10 серпня 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: /підпис/ В.А. Іващук
/підпис/ В.С. Вавшко
/підпис/ С.С. Колос
З оригіналом вірно: