Справа № 11- 713/10         Головуючий у 1 інстанції Самусь Л.В.  

Категорія ч.3 ст.185 КК         Доповідач Навозенко Л.С.  

  У Х В А Л А  

          І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И      

28 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі :  

  Головуючого Навозенко Л.С.  

суддів Трейтяк О. П., Григор’євої В. Ф.  

з участю прокурора Сороки Г. В.  

  розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова  від 20 серпня  2010 року.  

Цим вироком   ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, із повною загальною середньою освітою, не працюючий, одружений, має на утримані сина, 2005 року народження, раніше судимий:  

26 вересня 2000 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ч.2 ст. 141 КК України (ред.1960 р.) до 1 року 4 місяці позбавлення волі;  

06 лютого 2002 року  Деснянським районним судом м. Чернігова за ч.3 ст. 185, ч.2 ст.190, ч.2 ст.185 КК України до 3 років 10 місяців позбавлення волі;  

10 жовтня 2008 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки;  

30 червня 2009 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 185 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі, звільненого 16 березня 2010 року по відбуттю строку покарання, -  

  засуджений  за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.  

    На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднане не відбуте покарання за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 жовтня 2008 року і за сукупністю вироків остаточно призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 4 місяці.  

  Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 258 грн. судових витрат за проведення експертизи.  

Судом  ОСОБА_1 визнаний винним у вчинені злочину за таких обставин.  

  21 травня 2010 року близько 12.00 години ОСОБА_1, з метою скоєння крадіжки, прибув до будинку АДРЕСА_2 та, розбивши вікно балкону, проник до квартири №6, звідки таємно викрав телевізор марки «LG» вартістю 1500 грн. та пульт дистанційного управління до телевізора марки «LG» вартістю 150 грн., а всього майна на загальну суму 1650 грн., що належить потерпілому ОСОБА_2, завдавши останньому матеріальну шкоду.  

  В апеляції засуджений ОСОБА_1 враховуючи його щире каяття у вчиненому, та наявність тяжких хвороб, просить вирок суду змінити та пом’якшити призначене судом покарання.  

    Вислухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав, що підстав для задоволення апеляції не має, колегія суддів дослідивши доводи апеляції і матеріали кримінальної справи вважає, що підстав для задоволення апеляції не має.  

    Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначених злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, і є обґрунтованим.          

  В суді першої інстанції справу було розглянуто відповідно до правил, передбачених ст. 299 ч. 3 КПК України, тому у відповідності зі ст. 365 КПК України, висновки суду щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких докази судом не досліджувалися, колегією суддів не перевірялись.    

У відповідності з встановленими судом фактичними обставинами подій злочинів, правильно застосований і матеріальний закон, що не оспорюється в апеляції.    

  Будь-яких процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій, судом допущено не було.    

      Висновки суду ґрунтуються на допустимих і достатніх доказах.    

  Колегія суддів вважає, що дії засудженого ОСОБА_1 судом правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України.        

  Міра покарання засудженому ОСОБА_1 призначена у відповідності з вимогами ст. 65 КК України.  

  Колегія суддів вважає, що призначене засудженому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. При призначенні покарання судом враховані обставини, що пом’якшують покарання, тому числі і ті, на які засуджений посилається в своїй апеляції, а саме щире каяття у вчиненому злочині, але разом з тим, суд врахував, що злочин вчинений в повторно, ОСОБА_1 раніше судимий за аналогічний злочин і на шлях виправлення не став.  

  При наведених обставинах підстав для задоволення апеляції і зміни вироку та пом’якшення покарання, як про це йдеться у апеляції засудженого, колегія суддів не вбачає. Оцінивши всі обставини справи у сукупності, суд обґрунтовано призначив ОСОБА_1 саме такий строк покарання.  

  На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -    

  У Х В А Л И Л А:  

  Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 серпня 2010 року щодо ОСОБА_1 - без змін.    

  Судді:    

  Навозенко Л. С.           Трейтяк О. П.           Григор’єва В. Ф.