Справа № 2-4634

2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

      02.08.2010 року                                               м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Якубіної В.Б., при секретарі Тарадюк О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя про зобов`язання здійснити перерахунок та виплатити надбавку до пенсії, як дитині війни,

В С Т А Н О В И В:

12.07.2010 р. ОСОБА_1 звернулася  до суду з позовом до управління  Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя, просить зобов`язати відповідача  здійснити порахунок та виплатити надбавку до пенсії, як дитині війни з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по теперішній час.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має статус «дитини війни» у зв`язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана пенсія повинна підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком. Проте Управління ПФУ у Комунарському районі м. Запоріжжя за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по теперішній час   зазначена надбавка у вказаному розмірі до пенсії не нараховувалась та не виплачувалась. За наведених обставин просить зобов’язати відповідача - Управління ПФУ у Комунарському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити надбавку д пенсії, оскільки вважає, що положення Закону  України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 р.» в частині зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. З підстав невідповідності ст. 22 Конституції України п.п.2, 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний Бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» вважав неможливе їх застосування з 01.01.2008 року.

  Позивач у судове засідання не з`явилася, про час і місце судового засідання повідомлена належним чином, заявою просить суд розглядати справу без її участі, проти задоволення позову не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, а також письмові заперечення. Згідно ст. 169 ЦПК України суд вважає за можливе провести судовий розгляд без участі позивача та представника відповідача.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оголосивши заперечення представника відповідача, та дослідивши інші докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1  та є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»                                       № 2195-ІV від 18 листопада 2004 р., та має статус «дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1, видане 18.09.2002 р.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

  Дію ст. 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 р. № 3235-ІV «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.

Ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення статі 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.

Таким чином положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком були чинними з 09.07.2007 р. (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) від 31.12.2007 року.

З 1 січня 2008 року відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, дітям війни виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, положення п.п. 1,2 ст. 41 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Згідно із ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Відповідно до ч. 2 ст. 150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить: офіційне тлумачення Конституції України та законів України. З питань, передбачених цією статтею,  Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов`язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Як вже зазначено, Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року визнані неконституційним положенням п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», що призупинили на 2007 рік дію ст. 6 Закону № 2195-ІV від 18.11.2004 року, а відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 10 рп від 22.05.2008 року визнані неконституційним положення п. 1,2 ст. 41 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

З огляду на наведені норми стосовно правовідносин, які склалися, суд вважає, що право позивача на отримання за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року щомісячно підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону № 2195-IV від 18.11.2004 року поновлено Рішення Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року, яким визнані неконституційним положення п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Держаний бюджет України на 2007 рік», що призупиняли  на 2007 рік дію ст. 6 Закону № 2195-IV від 18.11.2004 року.

Право позивача на отримання за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року включно щомісячного підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України № 2195-IV від 18.11.2004 р. підтверджено Рішенням Конституційного Суду України № 10 рп від 22.05.2008 р., яким визнані неконституційним положення п.1,2 ст. 41 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Стосовно позовних вимог по виплатам за 2009 рік  суд виходить  з наступного.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.  

Вказані рішення Конституційного суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв`язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статті зазначеного закону, тому суд дійшов до висновку про обов`язок відповідача призначити, нарахувати та виплатити позивачу за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року включно, з 22 травня по 31 грудня 2008 року включно, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно, з 01 січня 2010 року по 02.08.2010 року включно, оскільки зміст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2009 році не змінювався та розмір підвищення не коригувався, та зобов’язати  відповідача провести відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивачу згідно із вимогами  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Виходячи з вищевикладеного суд знаходить всі підстави для застосування судового захисту права позивача за вказані періоди.

Судом не приймаються до уваги  посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії позивачу, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону  України «Про соціальний захист дітей війни».

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження па підставі п. 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку територіальні управління.

 Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону  України «Про соціальний захист дітей війни»,  покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.

Надання дітям війни соціальної підтримки є державною програмою соціальної допомоги, яка згідно ст. Бюджетного кодексу України відноситься до видатків Державного бюджету, а Пенсійний фонд згідно із ст. 21 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів для здійснення програми соціальної підтримки дітям війни та відповідно до ст. 22 ч. 4 Бюджетного кодексу України розробляє план своєї діяльності відповідно до завдань та функцій, визначених нормативно-правовими актами, виходячи з необхідності досягнення конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів, а також розробляє на підставі плану діяльності проект кошторису та бюджетні запити і подає їх до Мінфіну України чи місцевому фінансовому органу, затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та інше.

  Оскільки, як встановлено судом, протягом зазначеного періоду нарахування та виплата пенсії позивачу як особі, що має статус дитини війни, проводилась у відповідності з вимогами бюджетного законодавства, суд вважає дії відповідача такими, що ґрунтуються на законі, і не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.

За таких обставин,  відповідач діяв не у спосіб передбачений чинним законодавством на певний період часу, що стало причиною звернення позивача до суду, тому відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09 липня по 31 грудня 2007 року включно, з 22 травня по 31 грудня 2008 року включно, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно, з 01 січня 2010 року по 02.08.2010 р. включно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 59, 60, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд,-

                                    П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 -  задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя щодо невиплати в встановленому розмірі державної соціальної допомоги ОСОБА_1 як дитині війни з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., з 01 січня 2010 року по 02.08.2010 року відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, встановленого законом.

Зобов’язати Управління пенсійного фонду  України в Комунарському районі м. Запоріжжя здійснити нарахування та провести відповідні виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, виходячи з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. включно, з 01 січня 2010 року по 02.08.2010 року  врахуванням раніше виплачених сум зазначеного підвищення.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене до  апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                                                                                 В.Б. Якубіна

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  м. ЗАПОРІЖЖЯ

69104, м.Запоріжжя, вул. Малиновського,7  к. 53,   inbox@km.zp.court.gov.ua ,  т. (0612)289-88-71      

Вих. №2-4634/10 від 02.08.2010 рік

    УДПФУ в Комунарському районі м. Запоріжжя

                                                                                      69104 м. Запоріжжя

      вул. Чумаченко, 13-А

             Комунарський районний суд м. Запоріжжя надсилає на Вашу адресу копію рішення  суду від 02.08.2010  р.  до відома.

    Додаток: копія рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02.08.2010 року

   на 2-х арк.

             Суддя:                                                                                                       В.Б. Якубіна

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  м. ЗАПОРІЖЖЯ

69104, м.Запоріжжя, вул. Малиновського,7  к. 53,   inbox@km.zp.court.gov.ua ,  т. (0612)289-88-71      

Вих. №2-4634/10 від 02.08.2010 рік

    УДПФУ в Комунарському районі м. Запоріжжя

                                                                                      69104 м. Запоріжжя

      вул. Чумаченко, 13-А

             Комунарський районний суд м. Запоріжжя надсилає на Вашу адресу копію рішення суду від 02.08.2010  р.  до відома.

    Додаток: копія рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02.08.2010 року

   на 2-х арк.

             Суддя:                                                                                                       В.Б. Якубіна