Справа № 2-4484/10

РІШЕННЯ

Іменем   України

15 жовтня 2010 року                                 м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого - судді    Комнацького О.В.,  

секретаря –  Хробуст А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-  

в с т а н  о в и в :

    У липні 2010 року позивач звернулася до суду з даним позовом. В обґрунтування своїх вимог зазначила, що 25 серпня 2007 року вона уклала шлюб з відповідачем. В  шлюбі вони мають спільну дитину – доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне подружнє життя не склалося через втрату подружніх почуттів один до одного. Сторони  не підтримують шлюбних стосунків, не ведуть спільного господарства з вересня 2009 року та не проживають однією сім'єю. Просить розірвати шлюб із відповідачем, дитину залишити на виховання з позивачем.

    У судовому засіданні позивач уточнила позовні вимоги, просила розірвати шлюб, неповнолітню доньку залишити на її вихованні,  після розірвання шлюбу відновити їй прізвище ОСОБА_1. Позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, пояснила, що не підтримує шлюбних стосунків з відповідачем,  збереження сім'ї неможливо через відсутність взаєморозуміння, втрату почуття поваги та любові, шлюб існує формально з вересня 2009 року, примирення неможливе,   між сторонами досягнуто взаємної згоди про утримання та виховання доньки.

    Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, не заперечував проти задоволення позову.      

      Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України,  у разі визнання відповідачем позову, ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення проводиться в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України.

    Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

    Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов  підлягає задоволенню з наступних підстав.

      Судом встановлено, що відділом реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції 25 серпня 2007 року, актовий запис № 1539 між сторонами  зареєстровано шлюб (а.с.4).  

    Сторони є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).  

    Між подружжям відсутнє взаєморозуміння,протягом тривалого часу ( з вересня 2009р.) сторони налагодити стосунки не можуть через різні погляди на сімейне життя та на обсяг  прав і обов’язків кожного з подружжя, шлюбні відносини не підтримують, спільне господарство не ведуть.

 Підстави до збереження сім’ї відсутні.  

      Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

    Відповідно до ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

    Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

    За таких обставин суд вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін, що відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України є підставою для розірвання шлюбу.      

      Враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає за можливе залишити спільну дитину подружжя на утриманні та вихованні позивача.

    Разом з тим, сторонам роз’яснено, що відповідно до ч. 2, 3 ст. 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її  вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

      З свідоцтва про шлюб (а.с. 4) вбачається, що позивач при реєстрації шлюбу змінила своє прізвище з ОСОБА_1 на ОСОБА_3, а тому у відповідності до ст. 113 СК України суд вважає за можливе відновити позивачу її дошлюбне прізвище.

    Керуючись ст.ст. 104,105, 110,112, 113, 157 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 60,   61, 130, п. 2 ст. 174, ч. 2 ст. 158, 214-215, 218 ЦПК України, суд,-  

вирішив:

    Шлюб між  громадянами України ОСОБА_1 до ОСОБА_2, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції 25 серпня 2007 року, актовий запис № 1539, - розірвати.  

    Неповнолітню доньку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити на виховання матері.  

    Відновити ОСОБА_1 її дошлюбне прізвище  - ОСОБА_1.  

       На рішення суду до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира може бути подано апеляційну  скаргу  протягом десяти днів з дня його проголошення.  

    Суддя