Справа №  8ц-7/ 10р.                                Суддя першої інстанції Молчанов О.Г.

Суддя-доповідач апеляційного суду Довжук Т.С.

  У Х В А Л А  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

    09 вересня 2010 року      судова колегія  судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:  

  головуючого         -        Данилової О.О.,  

суддів: Буренкової К.О.,    Довжук Т.С.,  

  при секретарі судового засідання   Дудник Ю.П.,    

з участю  заявника                         ОСОБА_2,  

представника заявника                    ОСОБА_3,  

позивачки                                         ОСОБА_4,  

представника позивачки               ОСОБА_5,                                                                                              

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві   заяву ОСОБА_2   про перегляд рішення колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 12 квітня 2007 року   у зв’язку з нововиявленими обставинами по цивільній справі  за позовом  

  ОСОБА_4  

до  

ОСОБА_2  

  про визнання майна сумісною власністю та про поділ спільного майна,  

  ВСТАНОВИЛА:  

  Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 12 квітня 2007 року  позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано право сумісної власності за ОСОБА_4 і ОСОБА_2 на комплекс нежилих приміщень, розташованих  по АДРЕСА_1, вартістю 78 396 грн. Визнано за ОСОБА_4 і ОСОБА_2 право власності  на вказане нежиле приміщення по 1/2 частини за кожним.  

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.  

Ухвалою Верховного Суду України від 21 вересня 2007 року вказане рішення суду апеляційної інстанції залишено без змін.  

21 травня 2010 року  ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами зазначеного рішення.  

Підставою для перегляду рішення колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 12 квітня 2007 року ОСОБА_2 зазначав той факт, що договір купівлі-продажу нежилих приміщень від 04 вересня 2004 року, між ним та товариством з обмеженою відповідальністю «Південне», був укладений формально та не був використаний для отримання кредиту, за договором якого позивачка  виступила поручителем. Тільки після звернення 04 березня 2010 року до Березнегуватської філії комунального підприємства «Миколаївське бюро технічної інвентаризації» (далі – Березнегуватське філія КП МБТІ) йому стало відомо про використання ОСОБА_4  цього договору купівлі-продажу для підтвердження свого права на частку сумісно придбаного майна. Між тим, спірне нерухоме майно було придбано ним 20 грудня 2003 року, тобто до набрання чинності нового Цивільного кодексу України та Сімейного кодексу України, а тому суд допустив помилку, мотивуючи своє рішення тим, що  комплекс нежилих приміщень був придбаний ним та ОСОБА_4 в період проживання однією сім’єю.  

Крім того заявник зазначив, що договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна від 04 вересня 2004 року рішенням господарського суду Миколаївської області від 05 травня 2010 року визнаний недійсним.  

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення заявника, його представника, позивачки та її представника, дослідивши матеріали справи, колегія судів вважає, що заява  не підлягає задоволенню з наступних підстав.          

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України підставами для перегляду рішень, ухвал і постанов у зв’язку з  нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі заявникові. Тобто йдеться про обставини, які існували на момент вирішення справи, але з різних причин не були відомі заявникові.  

Як вбачається з матеріалів справи,  позивачка ОСОБА_4, в підтвердження придбання нею та ОСОБА_2 комплексу нежилих приміщень в період проживання однією сім’єю, надала до позовної заяви про визнання майна сумісною власністю та про поділ спільного майна копію договору купівлі-продажу цього майна від 04 вересня 2004 року (а.с.8). В процесі розгляду справі по суті в суді першої інстанції позивачкою також був наданий та приєднаний до матеріалів справи договір поруки від 24 вересня 2004 року, за яким вона виступила поручителем виконання зобов’язань ОСОБА_2 за генеральною кредитною угодою від 24 вересня 2004 року, укладеною ним з АППБ «Аваль» для придбання спірного комплексу нежилих приміщень (а.с. 86).  

ОСОБА_2 приймав участь в судових засідання суду першої інстанції та апеляційної інстанції, про існування вказаних договорів йому було відомо, але заперечуючи проти позову, відповідач наполягав на тому, що з ОСОБА_4 однією сім’єю не проживав, а дійсність спірного договору купівлі-продажу не оспорював (а.с. 41-42, 111-112, 147). Про набуття  права власності на спірне нерухоме майно  ще в грудні 2003 року заявник став посилатися тільки  в касаційній скарзі на рішення апеляційного суду від 12 квітня 2007 року (а.с. 157).  

Таким чином, про ту обставину, що ОСОБА_4 був наданий суду  договір купівлі-продажу комплексу нежилих приміщень від 04 вересня 2004 року для підтвердження свого права на частку сумісно придбаного майна та посилання нею на цій договір як на доказ, існували та були відомі ОСОБА_2 на момент вирішення справи та ухвалення рішення судом, а тому не можуть бути визнані як нововиявлені обставини.  

Також не можуть бути визнано нововиявленими обставинами і ухвалення 05 травня 2010 року господарським судом Миколаївської області рішення  про визнання недійсним спірного договору купівлі-продажу комплексу нежилих приміщень від 04 вересня 2004 року.  

Так, згідно роз'яснень, викладених у п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 1981 р. (з наступними змінами) ,,Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог ст. 10 ЦПК.  

Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які існували в момент розгляду цивільної справи та ухвалення рішення і мали важливе значення для її вирішення, але не були і не могли бути відомими ні заявникові, ні суду. А нові обставини - це ті, які не існували і не могли бути прихованими для суду та учасників процесу тому, що не відбулися (не існували).  

В зв'язку з чим, при виявленні нових обставин, які важливі для захисту прав чи порушених інтересів заінтересованих осіб, можливе лише пред'явлення нового позову, а не перегляд у зв'язку з такими обставинами рішення, яке набрало законної сили.  

За такого, рішення господарського суду Миколаївської області від  05 травня 2010 року є не нововиявленою, а новою обставиною, яка настала після постановлення оскарженого рішення, а тому заява ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.  

Крім того, в судовому засіданні апеляційної інстанції представником позивача надана постанова Одеського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2010 року, якою зазначене рішення господарського суду Миколаївської області скасовано та ухвалена нова постанова про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2  про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного комплексу нежилих приміщень.  

Таким чином,  зазначені у заяві обставини не можуть вважатися нововиявленими, а тому в її задоволенні необхідно відмовити.  

Керуючись ст. ст. 303, 307, 315, 361-366 ЦПК України, колегія суддів,  

У Х В А Л И Л А:  

  В задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення судової палати в цивільних справах апеляційного суду  Миколаївської області від 12 квітня 2007 року, ухваленого по справі за позовом     ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання майна сумісною власністю та про поділ спільного майна, -   відмовити.  

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але  може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.  

    Головуюча            

  Судді