Справа № 11-462/10 Головуючий суду 1-ї інстанції
Категорія ст. 185 ч.3, суддя Кучерявенко С.С.
КК України Доповідач апеляційної інстанції
Ржепецький О.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
3 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Ржепецького О.П.
суддів: Карпія В.М., Івченко О.М.
за участю прокурора: Данчука В.М.
засудженого: ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на вирок Веселинівського районного суду Миколаївської області від 28 квітня 2010 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянин України, уродженець АДРЕСА_1 без постійного місця проживання, раніше судимий:
1. 13.05.2008 року Веселинівським районним судом Миколаївської області за ч.2 ст. 263 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 1 рік;
2. 09.06.2008 року Веселинівським районним судом Миколаївської області за ч.3 ст. 185, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 2 роки;
3. 09.06.2009 року Веселинівським районним судом Миколаївської області за ч.1 ст. 122, ст.. 71 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки;
засуджений за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначеного цим вироком та попереднім вироком Веселинівського районного суду Миколаївської області від 09.06.2009 року, призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п’ять років.
За вироком суду, ОСОБА_2 визнано винним в тому, що він за попередньою змовою з раніше засудженим ОСОБА_3 на початку червня 2009 року в денний час, з метою таємного викрадення чужого майна прийшли до території ТОВ «Веселинівський паливний склад», яке розташоване по вул. Карла Маркса №3 смт. Веселинове та таємно викрали металевий лист та розпорядилися ним на свій розсуд.
08.06.2009 року в обідній час ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, пройшли до території паливного складу і знову таємно викрали дві металеві труби та електродвигун потужністю 3 кВт., які здали приймальнику металобрухту, а гроші використали на придбання спиртного.
В цей же день, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знову пройшли до території паливного складу і з приміщення складу викрали два електродвигуни потужністю 3 кВт та 1,2 кВт, корпус печі опалення навантажувача Т-156, генератор перемінного току навантажувача ЮМЗ – 6. Викрадене перенесли в кущі неподалік складу, та мали реальну можливість розпорядитись, однак були затримані. Всього викрали майно ТОВ «Веселинівський паливний склад» на суму 4 125 гривень.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати. Стверджує, що не вчиняв крадіжку та доказів про вчинення ним цього злочину в матеріалах справи немає. Вказує на те, що потерпіла помилково вказала на нього, а на свідчення свідків та понятих по справі впливав слідчий. Також просить переглянути вирок Веселинівського районного суду Миколаївської області від 13.05.2008 року за ч.2 ст. 263 КК України, оскільки при провадженні досудового розслідування по цій справі до нього були застосовані недозволені методи слідства.
В доповненнях до скарги, ОСОБА_2 також вказує свою невинність, скаржиться на дії працівників Веселинівського РВ УМВС України в Миколаївській області, які своїми незаконними діями примусили його написати явку із зізнанням та відмовитись від захисника. Такими діями були порушені його права та свободи, та незаконно засуджено за ч. 3 ст. 185 КУпАП.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_2 в підтримку своєї апеляції, думку прокурора Данчука В.М. про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляцію слід залишити без задоволення.
Доводи апелянта про непричетність до скоєння злочину спростовуються зібраними по справі, дослідженими в судовому засіданні суду першої інстанції та викладеними у вироку доказами.
Так, вина в інкримінованому злочині ОСОБА_2 підтверджується свідченнями потерпілого ОСОБА_4, який суду показав, що 08.06.2010 року він дізнався про факт крадіжки зі складу запасних частин та іншого майна. При проведенні інвентаризації було виявлено недостачу труб, електродвигунів, генератора, корпуса печі опалення, шатуна, листа металу та інших металевих виробів.
З показів свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 видно, що 08.06.2009 року приблизно в обідній час вони бачили неподалік від паливного складу ОСОБА_7 та ОСОБА_2 у стані алкогольного сп’яніння, при чому ОСОБА_2 ніс на спині мішок із чимось важким, а ОСОБА_7 ніс в руках металеві труби, довжиною близько 2,5 метри, про що повідомили ОСОБА_8
Факт скоєння крадіжки з території паливного складу підтвердила на досудовому слідстві й свідок ОСОБА_8, яка показала, що 08.06.2009 року діти громадянки ОСОБА_9 повідомили їй про крадіжку із складу. Прийшовши до приміщення вона помітила в кущах ОСОБА_2 та ОСОБА_7 з викраденими запасними частинами, про що одразу повідомила працівників міліції.
Крім того, вина засудженого ОСОБА_2 підтверджується його показами, даних на досудовому слідстві в якості підозрюваного та обвинуваченого, в яких він послідовно свідчив про обставини скоєння ним крадіжки з території складу. Суд вірно не взяв до уваги покази засудженого надані в судовому засіданні, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вказаними доказами.
Посилання апелянта на те, що слідчий впливав на покази понятих є тільки припущенням засудженого і не підтверджуються матеріалами справи, а тому не приймаються до уваги.
Твердження засудженого про застосування до нього недозволених методів слідства спростовується перевіркою проведеною прокуратурою Веселинівського району Миколаївської області і винесеною постановою слідчого прокуратури від 11.03.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи по вказаному факту.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано відкинув доводи засудженого про те, що він не причетний до скоєння вказаного злочину та правильно кваліфікував його дії за ч.3 ст. 185 КК України.
Що стосується покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання, а також такі дані про особу засудженого, які свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Призначене ОСОБА_2 покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Підстав для скасування вироку, про що просить апелянт, колегія суддів не вбачає.
Прохання засудженого про перегляд вироку Веселинівського районного суду Миколаївської області від 13.05.2008 року за ч.2 ст. 263 КК України виходить за межі розгляду даної справи.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Веселинівського районного суду Миколаївської області від 28 квітня 2010 року, відносно ОСОБА_2, залишити без зміни.
Головуючий
Судді