Справа № 10-304/2010
Категорія: санкція
Головуючий у 1-й інстанції:
Терентьєв Г.В.
Доповідач: Куценко О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області
у складі
головуючого
суддів
за участю прокурора
обвинуваченого
захисника Куценко О.В.
Губи О.О., Івченко О.М.
Якименка О.П.
ОСОБА_6
ОСОБА_7
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали справи за апеляцією помічника прокурора Миколаївського району Миколаївської області Бовнегри С.В. на постанову Миколаївського районного суду Миколаївської області від 12 жовтня 2010 року, якою стосовно
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого, обвинуваченого в скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 307 КК України
- відмовлено в обрані міри запобіжного заходу у виді взяття під варту, обрано міру запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд.
Органами досудового слідства ОСОБА_6 обвинувачується в скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
2 жовтня 2010 року ОСОБА_6 був затриманий в порядку ст. 115 КПК України.
5 жовтня 2010 року слідчий СВ Миколаївського РВ УМВС України в Миколаївській області Гаркуша Ю.М. звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області з поданням погодженим з прокурором Миколаївського району Миколаївської області про обрання ОСОБА_6 міри запобіжного заходу у виді взяття під варту, посилаючись на те, що він обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком більш як три роки, тому перебуваючи на волі може продовжити злочинну діяльність, перешкоджати встановленню істини по справі.
5 жовтня 2010 року суддею Миколаївського районного суду Миколаївської області продовжено строк затримання ОСОБА_6 до 10 діб.
12 жовтня 2010 року суддею Миколаївського районного суду Миколаївської області відмовлено в обранні ОСОБА_6 міри запобіжного заходу у виді взяття під варту. Приймаючи таке рішення, суд вказав на те, що ОСОБА_6 хоча і обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, проте доказів, що він буде намагатись ухилитись від слідства і суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини по справі чи продовжить злочинну діяльність у подані не надано. Посилаючись на те, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання де позитивно характеризується, сам виховує дитину, є інвалідом 3 групи, тому суд вважає, що недоцільно застосовувати до нього міру запобіжного заходу у виді взяття під варту. Суд обрав ОСОБА_6 міру запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд.
В апеляції прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, просить постанову суду скасувати, посилається на те, що ОСОБА_6 обвинувачується в скоєнні тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше як 5 років, не працює, не має законних джерел доходів, вчинив злочин із корисливих мотивів, раніше був судимий за вчинення корисливих злочинів, систематично порушує громадський порядок, вживає наркотичні засоби, вихованням свого неповнолітнього сина не займається і з ним не проживає. Тому на думку апелянта суд необґрунтовано відмовив в задоволенні подання слідчого про обрання йому міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляцію, думку обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 про законність та обґрунтованість постанови суду, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 148 КПК України п.3, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Досліджуються також обставини, які відповідно до ст. 150 КПК України мають бути враховані при обрані запобіжного заходу : вік підозрюваного, обвинуваченого, стан здоров’я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання. З’ясовуються дані про попередні судимості, соціальні зв’язки особи, її схильності, спосіб життя, поведінку під час провадження в цій або в іншій справі.
Приймаючи рішення про відмову в обрані ОСОБА_6 міри запобіжного заходу у виді взяття під варту, суд обґрунтовано врахував тяжкість злочину у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 та його особу.
ОСОБА_6 хоча раніше і притягувався до кримінальної відповідальності проте його судимості погашені, має на утриманні неповнолітнього сина, мати якого позбавлена батьківських прав, за місцем проживання в Миколаївському районі та сусідами характеризується позитивно, хворіє на тяжке захворювання, є інвалідом 3 групи, на даний час знаходиться на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Миколаївської міської лікарні № 3, дає послідовні покази по справі, з’являється до слідчого для виконання слідчих дій .
Таким чином, висновки суду про недоцільність застосування стосовно ОСОБА_6 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованими і належним чином вмотивованими.
При розгляді подання слідчого про обрання ОСОБА_6 міри запобіжного заходу судом дотримано вимог ст.ст. 148, 150, 155 КПК України, тому постанова суду є обґрунтованою, законною і не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів , -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію помічника прокурора Миколаївського району Миколаївської області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського районного суду Миколаївської області від 12 жовтня 2010 року стосовно ОСОБА_6 залишити без зміни.
Головуючий
Судді