КОПІЯ
Справа №2-«А»-693/2010р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И
22 жовтня 2010 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого Рудюка О.Д.
при секретарі Пономаренко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про зобов’язання проведення перерахунку та виплату пенсії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що починаючи з 01.11.2006р. він отримує пенсію у розмірах, які є суттєво меншими, ніж передбачено Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому просить визнати дії відповідача по відмові у здійсненні перерахунку пенсії неправомірними та зобов’язати останнього провести перерахунок та виплату пенсії з 01.11.2010р. відповідно до ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, обґрунтовуючи свої заперечення, посилався на відповідні постанови Кабінету Міністрів України, якими передбачені розміри виплат окремим категоріям пенсіонерів, та на відповідні положення Бюджетного кодексу, Законів України про державний бюджет України, і ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
З матеріалів справи вбачаються спірні правовідносини, що виникли між Управлінням Пенсійного фонду України у Вишгородському районі та позивачем з приводу нарахування розміру та виплати пенсії.
Суд дійшов висновку про те, що при вирішенні даного спору необхідно застосовувати положення Конституції України, як норми прямої дії, та Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (№796), при цьому підпункти 9,12,15 пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік», якими запроваджено нову редакцію ст.ст.50,54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд до уваги не приймає, як таку, що звужує обсяг вже визначених прав і свобод позивача та суперечить Конституції України.
Судом встановлено, що позивач має статус інваліда 2 групи від захворювання, пов’язаного із наслідками аварії на ЧАЕС, тобто суб’єктом, визначеним у ст.мт.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», проти чого відповідач, у свою чергу, не заперечує.
Одержувані позивачем виплати щомісячної пенсії, розміру, визначеному ст.ст.50,54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» не відповідають. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» відповідач встановив позивачу інший мінімальний розмір.
Суд при вирішенні спору керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Відповідно до ст.ст.21, 22 Конституції України конституційні права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів звуження змісту й обсягу існуючих прав і свобод не допускається.
Згідно ст.113 Конституції України Кабінет Міністрів України в своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а отже постанови КМУ не повинні суперечити нормативним актам, які мають вищу юридичну силу.
Крім того, інтереси і права громадян є основоположними факторами чинного законодавства, а тому твердження про обмеженість бюджетних асигнувань не може слугувати підставою для порушення цих прав.
Законність вимоги позивача про визнання його права як інваліда 2 групи, від захворювання, пов’язаного із наслідками аварії на ЧАЕС на отримання підвищеного розміру пенсії підтверджується також рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп та від 22.05.2008р. №10-рп, якими визнано неконституційним зупинення Законом України про державний бюджет України дію інших законів щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до законів, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж вже передбачено законами.
У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів ст. 22 Конституції України не допускається.
За висновками Конституційного Суду України зупинення законом України Про Державний бюджет України, дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає ст.ст.1,3 ч.2 ст.6, ч.2 ст.8, ч.2 ст.19, ст.ст.21,22, п.1 ч.2 ст. 92, ч.ч.1,2,3 ст.95 Конституції України.
При цьому зазначено й те, що Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Згідно ст.92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод визначаються виключно законами України, а тому питання визначення розрахункової величини, що використовується для підвищення пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, є також предметом виключно законів України.
Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору застосуванню підлягає саме ст.ст.50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Таки чином, суд вважає, що дії відповідача щодо недоплати позивачу пенсії необхідно визнати неправомірними, оскільки такі дії не відповідають вимогам ст.ст.50,54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст.99,160-163,256 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного Фонду України у Вишгородському районі Київської області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 виходячи з розміру, встановленого ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» - протиправними.
Зобов'язати управління Пенсійного Фонду України у Вишгородському районі Київської області перерахувати на користь ОСОБА_1 розмір пенсії, передбачений ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 24.03.2010р. по 24.09.2010р.
У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Рішення може бути оскаржене у порядку, передбаченому ст.186 КАС України.
Суддя підпис О.Д.Рудюк
Згідно з оригіналом,
Суддя О.Д.Рудюк