КОПІЯ
Справа №2 «А»-295/2010р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И
20 квітня 2010 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого Рудюка О.Д.
при секретарі Пономаренко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про визнання протиправною відмову відповідача перерахувати пенсію та зобов’язання відповідача перерахувати пенсію, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що протягом 2005-2009р.р. він не отримував або отримував у розмірах, які є суттєво меншими, ніж передбачено Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому просить визнати дії відповідача по відмові у здійсненні перерахунку пенсії протиправними, зобов’язати останнього перерахувати основну державну та додаткову пенсії та виплатити заборгованість, починаючи з 12.01.2005р.
Відповідач листом від 05.01.2010р. №9/05 відмовило позивачу у перерахуванні та виплаті недоплаченої суми пенсії.
Також позивач вказав, що бездіяльністю відповідача грубо порушено його законні права, позбавлено права отримувати належні йому кошти, що свідчить про нехтування правами громадян з боку відповідача.
У судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
З матеріалів справи вбачаються спірні правовідносини, що виникли між Управлінням Пенсійного фонду України у Вишгородському районі та позивачем з приводу виплати пенсії.
При вирішенні цієї справи суд застосує Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Конституцію України.
Згідно ст.ст.8,19 Конституції України та ст.9 КАС України, суд при розгляді цієї справи, виходить з принципів верховенства права й законності, відповідно до яких органи державної влади, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Встановлено, що позивач є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією аварії на ЧАЕС, тобто суб’єктом, визначеним у ч.1 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», проти чого відповідач, у свою чергу, не заперечує.
Суд зазначає, що відповідно до ст.ст.21,22 Конституції України конституційні права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту й обсягу існуючих прав і свобод не допускається.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зазначено у рішеннях № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року та № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року) пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.
У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів ст.22 Конституції України не допускається.
Згідно ст.92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод визначаються виключно законами України, а тому питання визначення розрахункової величини, що використовується для підвищення пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, є також предметом виключно законів України.
За висновком Конституційного Суду України зупинення законом України про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України не відповідає ст.ст.1,3, ч.2 ст.6, ч.2 ст.8, ч.2 ст.19, стст.21,22, п.1 ч.2 ст.92, ч.ч.1-3 ст.95 Конституції України.
При цьому, зазначено й те, що Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Таким чином, суд вважає, що дії відповідача щодо невиплата (недоплата) позивачу пенсії є неправомірними, оскільки не відповідає вимогам ст.50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно ст.ст.1,2 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсій за віком, та який щорічно затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет на відповідний рік.
При цьому прожитковий мінімум є базовим соціальним стандартом (ч.3 ст.46 Конституції України, ст.6 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»), який визначається виключно законами України.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що доводи позивача є обґрунтованими у частині визнання дій відповідача протиправними щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії.
Разом з тим, ч.2 ст. 99 КАС України встановлюється строк давності – один рік, з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
Оскільки Конституційний Суд України рішенням від 09.07.2007р. визнав неконституційним зупинення Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію інших законів щодо надання пільг, компенсацій і гарантій громадянам згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав у липні 2007 року.
Оскільки позивач звернувся до суду про захист своїх прав після 09 липня 2007 року, а саме у 2010 році, то він пропустив річний строк позовної давності, тому його вимоги підлягають задоволенню частково – з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2009 року.
Керуючись ст.ст.22,46 ч.2, ст.152 Конституції України, ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», 159-163,99 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного Фонду України у Вишгородському районі Київської області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 виходячи з розміру, встановленого ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» - протиправними.
Зобов'язати управління Пенсійного Фонду України у Вишгородському районі Київської області перерахувати на користь ОСОБА_1 розмір пенсії, передбачений ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 09.07.2007р. по 31.12.2009р.
У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом подання заяви про її оскарження та протягом 20 днів після цього апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя підпис О.Д.Рудюк
Згідно з оригіналом,
Суддя О.Д.Рудюк