Справа №2-а-640/2010 рік
ПОСТАНОВА
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 серпня 2010 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючої – суддi Монташевич С.М.,
секретаря – Гаврилюк Л.С.,
розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в приміщенні суду в мiстi Долина справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель Долинського району Івано-Франківської області Угриновської Надії Петрівни про визнання протиправними дій та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення ,-
в с т а н о в и в:
Позивачка просить скасувати постанову № 220/018 від 06.08.2010 року про накладення на неї адміністративного стягнення, передбаченого ст. 56 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн., а справу закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до оскаржуваної постанови відповідачка визнала її винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 56 КУпАП, та наклала на неї штраф у розмірі 170,00 грн. Дії посадової особи вона вважає протиправними, а винесену постанову незаконною і такою, що підлягає скасуванню. В порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, вона є власником домоволодіння АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 Долинського району Івано-Франківської області. До дня смерті матері в її користуванні знаходилася земельна ділянка площею 0,2019 га для будівництва та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1. Після смерті матері вона звернулася у Старомізунську сільську раду із заявою про передачу їй у власність вищевказаної земельної ділянки. Рішенням Старомізунської сільської ради від 06.11.2008 року надана згода на передачу їй у власність земельної ділянки по вул. Кропивнянська, 40 площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і споруд та наданий дозвіл на розробку проекту відведення даної земельної ділянки. Інша частина земельної ділянки площею 0,1260 за вказаною адресою залишена в землях сільської ради загального користування для облаштування проїзної дороги шириною 3-3,5 м, а також для вирішення питання про використання земельної ділянки після встановлення власника старого житлового будинку АДРЕСА_2. Ця земельна ділянка площею 0,1260 га повинна бути передана їй у власність, у зв’язку з набуттям права власності на успадкований ним житловий будинок АДРЕСА_2. З метою передачі їй у власність земельної ділянки вона звернулася до сільської ради. Рішенням сільської ради від 04.03.2010 року їй надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га. Проте облаштування проїзної дороги, яке планує Старомізунська сільська рада між належними їй на праві власності житловими будинками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 суперечить ДБН. Будь-якої проїзної дороги у вказаному місці генеральним планом села не передбачено. Відповідачка, складаючи протокол про адміністративне правопорушення щодо неї по знищенню межових знаків, не перевірила правомірність та підставність встановлення межових знаків, не зважила на відсутність рішення сільської ради про облаштування проїзної дороги між її житловими будинками, та яка площа землі виділена під дорогу, акт від 03.07.2010 року про встановлення меж проїзної дороги в натурі складений без її присутності, ніхто не повідомляв її про місце та час встановлення меж дороги між її житловими будинками .
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала, зіславшись на вищевикладені обставини, додатково зазначила, що не заперечує, що забрала межові знаки, так як вважає, що вони встановлені без її згоди та з порушенням чинного законодавства, просила позов задоволити.
Відповідачка в судове засідання не з’явилася, від управління Держкомзему у Долинському районі поступили заперечення, в яких зазначено, що рішенням сесії Старомізунської сільської ради від 06.11.2008 року №644-13/2008 ОСОБА_2 було зобов'язано замовити та розробити в ліцензованій землевпорядній організації проект відведення земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с.Старий Мізунь по вул. Кропивнянській, 40, який у встановленому законодавством порядку погодити та подати на розгляд і затвердження сесії сільської ради. Зазначеного громадянкою не здійснено, земельна ділянка їй у власність не передавалась та не приватизована. ОСОБА_2 не набула права власності на земельну ділянку згідно чинного законодавства. Адміністративне стягнення за ст.56 КУпАП накладено правильно виходячи з наступного. По-перше, межові знаки закладено по землях сільської ради (запасу житлово-громадської забудови) і передано на зберігання жителям вул. Кобринської, а тому порушення прав ОСОБА_2 як землекористувача немає. По-друге, розпорядження землями територіальних громад та вирішення питань регулювання земельних відносин (виділення проїзду для користування громадян) відповідно до ст.12 ЗК України, п.34 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» належить до компетенції сільської ради. Повноважною комісією сільської ради з залученням ліцензованої землевпорядної організації ПП «Укрресурс ІК» проведено вид землевпорядних робіт - встановлення межових знаків, на виконання власного рішення сесії від 18.02.2010 року №1416-22/2010. По-третє, стаття 56 КУпАП передбачає відповідальність за знищення громадянами межових знаків меж землекористувань без обмеження кола осіб, тому відповідальність за знищення межових знаків можуть нести особи, які не є власниками та землекористувачами земельних ділянок, межі яких встановлено. В даному випадку встановлено межі земель сільської ради (проїзду). Дії державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель є законними.
Суд, заслухавши пояснення позивачки, дослідивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 238-1 вказаного кодексу органи державного контролю за використанням та охороною земель розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства у сфері використання та охорони земель (статті 52-56 та 188-5 цього Кодексу).
Від імені органів, зазначених у цій статті, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право … державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель відповідних територій.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 220/016 від 26.07.2010 року, складеного державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель Долинського району Івано-Франківської області Угриновською Н.П., при перевірці дотримання вимог земельного законодавства ОСОБА_2 встановлено, що 26.07.2010 року остання знищила довготермінові межові знаки в кількості 10 дерев’яних кілків в с. Старий Мізунь по вул. Кропивнянській, що є порушенням ст. 106 Земельного кодексу України та ст. 56 КУпАП (а.с. 6).
Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення № 220/018 від 06.08.2010 року, винесеної державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель Долинського району Івано-Франківської області Угриновською Н.П., ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорупорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 56 КУпАП, та накладено на неї адмінстративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн. (а.с. 8).
В судовому засіданні встановлено, що оскаржувана постанова винесена уповноваженою особою в межах її компетенції відносно ОСОБА_2 у зв’язку з вчиненням останньою правопорушення, передбаченого ст. 56 КУпАП. Позивачка в судовому засіданні не заперечила, що вона викинула кілки, встановлені як межові знаки. А тому суд не вбачає підстав для скасування вказаної постанови, оскільки в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 56 КУпАП. Таким чином в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю .
На підставі ст.ст. 9, 56, 238-1, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення , ч. 1 п. 2 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України, керуючись ст.ст. 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель Долинського району Угриновської Надії Петрівни про визнання протиправними дій та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення відмовити за безпідставністю.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя:
Постанова в повному обсязі виготовлена 01 вересня 2010 року.