Судове рішення #11565881

                                                                         

№2-а-5623/09

П О С Т А Н О В А

                                                 І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

              м. Донецьк                                                                                       28 грудня 2009 року

             Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі:

                      головуючого судді       Назарцевої В.О.

                      при секретарі                Чеботок В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до  Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради (надалі-Управління),  про перерахунок та стягнення боргу допомоги по догляду за житиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік,-

 

В С Т А Н О В И В:

 27 жовтня 2009 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Будьоннівської у м. Донецьку ради Донецької області про визнання неправомірними дій  відповідача, та про стягнення з відповідача недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею  трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року,  в якому вказала, що  вона є матір’ю дітей: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідач, всупереч вимог статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», недоплатив їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за вказаний період і вона просить задовольнити її позов.

У судове засідання позивачка не з’явилась, але від неї надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, та позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд поновити пропущений строк для звернення до суду та задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, просив суд розглянути справу за його відсутністю, надав заперечення на позов, відповідно до яких він позов не визнає.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Законом  України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21 листопаду 1992 р. № 2811-Х11 встановлено  гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Частиною 1 статті 1 вказаного закону встановлено, громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Вказаний Закон зазнавав змін в зв'язку з  прийняттям Законів України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 р. № 489 та "Державний бюджет України на 2008 рік" від 28 грудня 2007 р. № 107, та розгляду внесених змін Конституційним Судом України щодо їх конституційності.

Частиною першою статті  15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" № 489 від 19 грудня 2006 року дію частини першої статті 15 зупинено на 2007 рік, і статтею 56 цього Закону встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  

 Рішенням  Конституційного Суду від 09 липня 2007 року визнано  неконституційними положення  статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

З часу визнання норми неконституційною, вона втрачає чинність,  а тому з 09 липня 2007 року відновлено дію статті  частини 1  статті 15 Закону України в редакції, відповідно до  якої  допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Конституційний Суд України в своєму рішенні № 6-рп від 09.07.2007 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9,12, 13,14,23,29, 30, 39, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(справа про соціальні гарантії громадян) зазначив, що зупинення Законом України «Про Державний бюджет України» інших законів України, щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3 частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій та третій статті 95 Конституції України. Зазначеним рішенням визнані неконституційними положення, зокрема, абзацу третього частини другої статті 56 Закону України  «Про Державний бюджет України на 2007 рік»; пункту 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо встановлення, розміру допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, який неодноразово розглядав питання щодо конституційності положень законів України про Державний бюджет України на відповідні роки, якими обмежуються пільги, компенсації і гарантії, передбачені чинним законодавством для окремих категорій громадян - таке обмеження є недопустимим. Право на соціальний захист громадян України встановлено статтею 46 Конституції України, згідно з якою пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають  забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, у тому числі і для сімей з дітьми.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї і практику Європейського Суду як джерело права.

При розгляді справи «Кечко проти України» (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство.

Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

У зв'язку з цим. Європейський Суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів - Закону України, відповідно до якого встановлена допомога з бюджету і який є діючим та Закону України «Про Державний бюджет» на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку Уряду України, превалювали як спеціальний закон.

Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 «Бурдов проти Росії»).

Як відмічено у Правових позиціях Донецького апеляційного адміністративного суду з питань застосування законодавства України щодо сплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з моменту визнання норми неконституційною, вона втрачає чинність, а тому з 09.07.2007 року відновлено дію статті частини 1  статті 15 Закону України в редакції, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

З таких підстав, право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виникає за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Доводи представника відповідача про відсутність фінансових можливостей держави для здійснення виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», є неспроможними, оскільки, з огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини та положення частини першої статті 58 Конституції України про незворотність дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність, реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів та базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Все вище перелічене дає суду право для висновку про те, що позов  підлягає задоволенню. Позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради щодо неправильного нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 24.07.2007 по 20.11.2007;    стягнення з відповідача недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з той же період підлягають задоволенню в сумі 1309,83 грн.

Оскільки відповідач є державною бюджетною установою суд вважає за можливе, у відповідності зі ст. 88 ЦПК України, звільнити його від сплати судових витрат на користь Держави.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 8, 19, 22, 75, 83, 92 Конституції України, статтями 11, 86, 88, 159, 161, 163 КАС України, статтями 41, 42, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»,ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»,  суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради,  про стягнення допомоги по догляду за дитиною до трьох років – задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до 3 років за період з  09 липня 2007року по 31 грудня 2007року.

Стягнути з Управління праці і соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради за рахунок Держбюджету України на користь ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у сумі 2839,24 грн. (дві тисячі вісімсот тридцять дев’ять гривні 24 копійок.)

Звільнити Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку від сплати судових витрат на користь Держави.

           Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення постанови та наступного подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

           Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була, подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.  

Суддя:                                                                                                      

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація