У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Адаменко О.Г.
Суддів: Руснак А.П.
Кірюхіної М.А.
При секретарі: Бініашвілі Б.Ш.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» про захист прав споживача, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 21 червня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_5 звернувся з позовом до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації (далі ВАТ) «Кримгаз» про захист прав споживача.
4 червня 2010 року ОСОБА_5 подав клопотання про збільшення позовних вимог.
Ухвалою судді Київського районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 21 червня 2010 року додаткова позовна заява ОСОБА_5 до ВАТ «Кримгаз» повернена позивачу.
ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану ухвалу як таку, що не відповідає вимогам закону, і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
При цьому зазначає, що суд не врахував, що відповідно до вимог ст. 31 ЦПК України позивач має право протягом усього часу розгляду справи змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, і це право позивача ніякими процесуальними нормами не обмежується.
Крім того, судом порушена ст. 19 Конституції України, відповідно до якої суд мав діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення про повернення додаткової позовної заяви позивачеві, суд послався на ст. 121 ЦПК України і виходив з того, що ця позовна заява не може розглядатися в одній справі з первісним позовом ОСОБА_5, оскільки має інший предмет і підстави позову.
Проте, згідно з вимогами ст. 121 ЦПК України в редакції, що діяла на момент винесення судом оскаржуваної ухвали, позовна заява повертається позивачеві у разі, якщо у встановлений судом строк позивач не виконає вимоги ст. ст. 119 і 120 цього Кодексу, не сплатить суму судового збору, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відповідно до ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, а також у випадках, коли: позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову; заяву подано недієздатною особою; заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи; справа не підсудна цьому суду; подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених Сімейним кодексом України.
В даному випадку суд не мав жодної з передбачених законом підстав для повернення позовної заяви позивачеві.
Статтею 118 ЦПК України передбачено, що позов пред’являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється, оформлюється і передається судді в порядку черговості.
Отже, вирішивши, що додаткова позовна заява має інший предмет і підстави позову і не може розглядатися в одній справі з первісним позовом, суддя мав відмовити у задоволенні клопотання про її об’єднання з первісним позовом і відповідно до вимог ст. 118 ЦПК України передати цю заяву до канцелярії суду для оформлення, передачі судді в порядку черговості і вирішення в подальшому питання про відкриття провадження у справі відповідно до вимог ст.ст. 119-122 ЦПК України.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду згідно з вимогами пункту 3 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Викладена в апеляційній скарзі вимога позивача про постановлення окремої ухвали відносно судді Харченко І.О. у зв’язку з допущенням порушень його прав не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст. 320 ЦПК України апеляційний суд може постановити окрему ухвалу, в якій зазначити порушення норм права і помилки, допущені судом першої інстанції, які не є підставою для скасування рішення чи ухвали суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, пунктом 3 ст. 312, ст. ст. 313, 314, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 21 червня 2010 року скасувати з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.
Судді: