УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року жовтня місяця 04 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді : Яковенко Л.Г.
суддів : Синельщікової О.В., Терент`євої Н.М.
при секретарі : Іванові О.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в особі Кримського регіонального управління «Приват Банку» про захист прав споживача шляхом визнання кредитного договору недійсним,
за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 29 квітня 2010 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 29 квітня 2010 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 ставить питання про скасування рішення суду, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, її слід відхилити з наступних підстав.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до вимог частини 1 статті 11, 60 та частини 3 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Колегія суддів Апеляційного суду АР Крим погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що умови кредитного договору та додаткових угод до нього, що уклали сторони, не суперечать вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» та Цивільного кодексу України.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким вирішенням спору, вважає, що судом першої інстанції дійсні обставини справи встановлені повно і правильно, справу вирішено згідно з законом.
При розгляді справи судом встановлено, що 11 грудня 2007 року між сторонами укладено договір про іпотечний кредит № SIIPG 40000002241, за яким : Кримське регіональне управління «ПриватБанку» від імені Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» надав позивачці ОСОБА_4 грошові кошти на умовах кредиту у сумі 178 012 грн. 50 коп. зі сплатою 15 % річних за користування кредитними грошима строком до 11 грудня 2020 року на придбання квартири за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до пункту 5.3.2. договору позивач, як позичальник зобов’язується в порядку та на умовах, що визначені даним договором повертати кредит, виплачувати банку проценти за користування кредитом, сплачувати неустойку та інші передбачені договором платежі та виконувати інші обов’язки, передбачені договором.
20 травня 2008 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору про іпотечний кредит № SIIPG 40000002241.
04 вересня 2008 року сторону уклали додаткову угоду до вищезазначеного кредитного договору, відповідно до умов якої кредитні кошти ОСОБА_4 було перераховано з гривні на долари США.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.
Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статей 47, 49 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції, як розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та власний ризик.
На виконання зазначених операцій в іноземній валюті відповідач ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» мав банківську ліцензію, видану Національним банком України 19 березня 1992 року № 92. Операції з залучення та розміщення іноземної валюти, які мав право здійснювати відповідач, також зазначені у додатку № 22-2 від 29 липня 2003 року і № 22-3 від 21 вересня 2009 року, виданих Національним банком України.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду, про відсутність порушень діючого законодавства з боку відповідача, вважає, що при укладенні кредитного договору та додаткових угод до нього було додержано вимоги закону щодо форми правочину, та його зміст не суперечить Цивільному кодексу України та іншим законодавчим актам України.
Тому, доводи позивачки про те, що вищезазначений договір не відповідає діючому законодавству, колегія суддів Апеляційного суду не приймає до уваги.
Вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення не доведено.
Згідно зі статтею 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 29 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді: