Судове рішення #11561897

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЗАПОРІЗЬКІЙ  ОБЛАСТІ

Справа №22-5691\2010                                 Головуючий у 1 інстанції:

                                        Живлакова Г.О.

                                        Доповідач: Кримська О.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2010 р.                                     м. Запоріжжя

               Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізькій області у складі:

головуючого:                                     Бєлки В.Ю.,

суддів:                                                  Кримської О.М.,

                                            Глазкової О.Г.,

при секретарі:                                              Повєткіній О.М.

за участі прокурора:                                 Токмакова О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Олександрівської сільської ради Приазовського району Запорізької області на рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 15 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Приазовської районної державної адміністрації, треті особи Держкомзем у Приазовському районі, Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при державному комітету України по земельних ресурсах» в особі Запорізької регіональної філії Приазовського районного відділу про визнання протиправними відмови у відведенні земельної ділянки та надання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства,  

   

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2010 року ОСОБА_3 звернулася з позовом про визнання неправомірними дій Приазовської районної державної адміністрації щодо відмови у наданні їй у власність земельної ділянки та визнання права власності на неї.

В обґрунтування позову зазначала, що відмова відповідача порушує її конституційні права та інтереси щодо права власності на землю. Посилаючись на затверджений розпорядженням голови Приазовської РДА №274 від 15.03.2010 р. проект землеустрою з організації та встановлення меж території ландшафтного заказника місцевого значення "Степанівська коса", висновок державної експертизи землевпорядної документації щодо нього №171 від 15.03.2010р., затверджений начальником Головного управління Держкомзему у Запорізькій області, зазначала, що причина  відмови Приазовської РДА, викладена у листі №01-20/946 від 08.04.2010р., не відповідає дійсності, оскільки спірна земельна ділянка до складу  земель, віднесених до категорії природного заповідного фонду (ландшафтний заказник місцевого значення "Степанівська коса"), не входить.

Рішенням Приазовського районного суду від 15 квітня 2010 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною відмову Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області у наданні ОСОБА_3 земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 гектара за рахунок земель запасу Олександрівської сільської ради Приазовського району Запорізької області. Надано зазначену земельну ділянку з кадастровим номером 2324580300:05:001:0004 у власність ОСОБА_3, дозволено виготовити проект землеустрою щодо її відведення.

Зобов'язано Приазовську районну державну адміністрацію, відділ Держкозему у Приазовському районі Запорізької області виконати всі дії по погодженню проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки та всі дії щодо оформлення державного акту на право власності на цю ділянку на ім'я ОСОБА_3

Зобов'язано Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" в особі Запорізької регіональної філії Приазовського районного відділу виконати всі дії щодо оформлення та державної реєстрації державного акту на право власності на зазначену земельну ділянку.

Не погоджуючись з рішенням суду, Олександрівська сільська рада Приазовського району Запорізької області подала апеляційну скаргу, в які посилаючись на порушення норм процесуального права у зв'язку з незалученням її до розгляду справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд.

  Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставин справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог ОСОБА_3, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Згідно з п.4 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі.

Згідно з ч.1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України суд ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, спір виник у зв'язку з оскарженням дій Приазовської районної державної адміністрації щодо відмови у наданні ОСОБА_3 у  власність   земельної  ділянки  для   ведення особистого селянського господарства.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що причин для відмови у наданні у власність спірної земельної ділянки у відповідача не було, а тому визнав дії відповідача протиправними і такими, що порушують конституційне право позивачки на отримання у власність земельної ділянки, та надав спірну земельну ділянку у власність, розглянувши тим самим спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Так, згідно з ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Як роз'яснив Верховний Суд України у Постанові пленуму від 16.04.2004р. №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", за загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов'язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб'єктного складу їх учасників. Ті земельні та пов'язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами, а всі інші - в порядку цивільного судочинства, крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства віднесено до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до положень ч.1 ст.118 Конституції України, ст.1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади, яка в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Згідно з пунктом "а" частини 1 статті 17 Земельного кодексу, місцеві державні адміністрації уповноважені розпоряджатися землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом. Виходячи зі змісту ч.3 ст.122 Земельного кодексу України, районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Зважаючи на викладене, при вирішенні питань про розпорядження землями державної власності районні державні адміністрації діють як суб'єкти владних повноважень.

Спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, є публічно-правовим.

Крім того, рішенням Конституційного суду України №10-рп/2010 від 01.04.2010р. визначено, що положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Аналіз наведених норм законодавства та позовних вимог свідчить, що даний спір є публічно-правовим, оскільки виник щодо оскарження дій Приазовської районної державної адміністрації, яка реалізовувала у спірних правовідносинах надані їй чинним законодавством владні управлінські функції стосовно вирішення питання щодо розпорядження землями державної власності. Справа за позовом до такого суб'єкта належить до компетенції адміністративних судів.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю з роз'ясненням позивачеві її право звернутися з таким позовом в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст. ст. 205,  307, 310, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Олександрівської сільської ради Приазовського району Запорізької області на рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 15 квітня 2010 року задовольнити частково.

Рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 15 квітня 2010 року у даній справі скасувати, провадження у справі закрити.

Роз'яснити ОСОБА_3, що вона має право подати вказаний позов в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація