№ 2-358/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

22 вересня 2010 року. Старобешівський районний суд Донецької області у складі: головуючого судді Дмитрієва О.Ф. при секретарі Гавриленко Л.В., за участі позивача ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5, представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Старобешеве цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_4 про визнання договору купівлі – продажу квартири недійсним, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Рада опіки та піклування Старобешівської районної державної адміністрації, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 21 січня 2010 року звернулась з позовом до відповідача про визнання договору купівлі – продажу квартири недійсним, посилаючись на те, що позов поданий в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, оскільки 22 лютого 2007 року вона призначена його опікуном. 5 вересня 2006 року ОСОБА_8 на підставі договору купівлі – продажу придбала квартиру АДРЕСА_1 та 25 грудня 2007 року у приватного нотаріуса Подольською І.М. посвідчений договір купівлі-продажу, згідно з яким ОСОБА_8 продала вказану квартиру ОСОБА_4. ОСОБА_8 вважала, що між нею та відповідачем укладений договір дарування, оскільки ОСОБА_4 зобов’язалась утримувати її довічно. 11 листопада 2009 року посвідчений заповіт, яким ОСОБА_8 заповідала все майно своєму онуку ОСОБА_2. 17 листопада 2009 року ОСОБА_8 звернулась з позовною заявою у суд про визнання договору купівлі-продажу недійсним, на підставі того, що відповідач гроші за придбання квартири не давала та обов’язки утримання не виконала, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 померла. Позивач вважає, що відповідач шляхом обману уклала зазначений договір та своїми діями позбавила ОСОБА_2 права спадкування квартири. Просить визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1.

Представник позивача, позивач в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали, просили задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові, та вказували, що доказами недійсності договору є навмисне введення відповідачем  ОСОБА_8 в оману щодо обставин, які мають істотне значення, та невиконання ОСОБА_4 вимог передбачених ст. 655 ЦК України.

Представник відповідача, відповідач в судовому засіданні, позов не визнали, вказували, що договір купівлі-продажу укладався відповідно до вимог чинного законодавства, доказів застосування обману немає та гроші в розмірі 12071,70  гривень ОСОБА_4 заплатила за три дні до укладення договору купівлі-продажу квартири.

Представник Ради опіки та піклування Старобешівської районної державної адміністрації в судовому засіданні вказувала, що на підставі рішення виконкому Новосвітської селищної ради Старобешівського району Донецької області ОСОБА_1 призначена опікуном ОСОБА_2, ОСОБА_10, на даний час діти проживають з позивачем.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні вказувала на те, що доглядала, як соціальний працівник, ОСОБА_8 два роки, остання вела себе адекватно.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні вказував на те, що ОСОБА_8 при укладенні договору з ОСОБА_4 вважала, що це договір довічного утримання.

Свідок ОСОБА_13, опитана 7 травня 2010 року суддею Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області, пояснила, що з позивачем та відповідачем у неї нормальні відносини. ОСОБА_8 доглядала до смерті понад двох місяців, розсудок не втрачала та мислила нормально. Гроші за квартиру відповідач ОСОБА_8 не давала.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, свідків, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, розглядаючи справу виключно в межах заявлених вимог, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що на підставі рішення виконкому Новосвітської селищної ради Старобешівського району Донецької області № 21 від 22.02.2007 року ОСОБА_1 призначена опікуном над неповнолітніми ОСОБА_2 та  ОСОБА_10 11 листопада 2009 року ОСОБА_8 на випадок своєї смерті заповіла все своє майно ОСОБА_2. Відповідно до договору купівлі-продажу від 25 грудня 2007 року посвідченого приватним нотаріусом Подольською І.М., реєстровий № 4992, ОСОБА_8 продала відповідачу квартиру АДРЕСА_1. Згідно з заявою ОСОБА_8 від 25.12.2007 року при посвідченні договору купівлі-продажу квартири житлові права та інтереси малолітніх (неповнолітніх) та непрацездатних дітей не порушуватимуться. 17 листопада 2009 року ОСОБА_8 звернулась до Старобешівського районного суду Донецької області до відповідача ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, посилаючись на те, що договір купівлі-продажу від 25 грудня 2007 року вчинений проти її справжньої волі, внаслідок застосованого з боку відповідача обману. ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-НО № НОМЕР_1, актовий запис № 108 зареєстроване ІНФОРМАЦІЯ_1 виконавчим комітетом Новосвітської селищної ради Старобешівського району Донецької області.

Вирішуючи спір суд керується такими нормами матеріального права.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно ч.1 ст. 230 ЦК якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.  

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вiд 06.11.2009 року № 9 наявність умислу в діях  відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в  оману,  і сам факт обману повинна довести особа,  яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

В ході судового розгляду позивачем не надано переконливих, об’єктивних доказів про те, що відповідач навмисно ввела ОСОБА_8 в оману при укладенні договору купівлі-продажу від 25 грудня 2007 року. Відповідно до п.4 даного договору покупець сплатив продавцю 12071,70 гривень до моменту нотаріального оформлення. Цей договір підписаний особисто ОСОБА_8, при підписанні договору у неї заперечень й зауважень до тексту не було, що виходить із змісту позовної заяви ОСОБА_8 від 17.11.2009 року. Договір посвідчений з додержанням всіх вимог чинного законодавства: Цивільного Кодексу України, Закону України "Про нотаріат", Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Крім того, при укладанні договору купівлі - продажу перевірена дієздатність сторін відповідно до першого абзацу договору - особи перебуваючи при здоровому розумі, ясній пам’яті та діючи добровільно усвідомлюючи значення своїх дій, уклали договір купівлі - продажу квартири, та підписали його. Доказів, що ОСОБА_8 на момент укладення договору не усвідомлювала значення своїх дій до суду не надані, опитані свідки підтверджують, що вона усвідомлювала свої дії та керувала ними. Таким чином, купівля - продаж квартири здійснена з урахуванням наміру та дійсного волевиявлення сторін. Посилання позивача, що ОСОБА_8 не знала про можливість укладення договору довічного утримання, тобто помилилась внаслідок власного недбальства та незнання законів, не є підставою для визнання правочину недійсним.

Дослідивши письмові докази по справі виходячи зі змісту ст. 203, 215, 229, 230 ЦК України, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1, щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 25 грудня 2007 року не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Враховуючи викладене, у ОСОБА_2 відсутні законні підстави виникнення права власності на спірну квартиру, тому його права не порушені.

Відповідно до ч. 6 ст. 154 ЦПК України якщо у задоволенні позову було відмовлено … вжиті  заходи забезпечення позову застосовуються  до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення  або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову. Тому суд скасовує арешт на квартиру АДРЕСА_1.

Суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керується ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним стягнути з позивача на користь держави судовий збір у розмірі 120 гривень 71 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203, 215, 229, 230 ЦК України, ст.ст. 5, 10, 11, 88, 212-215 ЦПК України, Закону України "Про нотаріат", "Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України ", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року №283/8882, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вiд 06.11.2009 року № 9, суд, -

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_1, що діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 у задоволенні позову відмовити повністю.

Скасувати захід забезпечення позову у вигляді арешту на квартиру АДРЕСА_1, накладеного ухвалою Старобешівського районного суду Донецької області від 2 лютого 2010 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 120 (сто двадцять) гривень 71 коп. за реквізитами: Старобешівська сільська Рада, одержувач платежу Старобешівський район 22090100, розрахунковий рахунок № 31413537700358 код банку 834016 ЄДРПОУ 34687368.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ у розмірі 120 (сто двадцять) гривень на розрахунковий рахунок № 31210259700356, код бюджетної класифікації 22050001, одержувач платежу Державний бюджет, ЄДРПОУ 34687368 МФО 834016 Банк ГУ ДКУ у Донецькій області.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Старобешівський  районний  суд  шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: