ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

21.10.10 р.                                                                                    Справа № 20/180                               

Колегія суддів господарського суду Донецької області у складі Донець О.Є.(головуючий), Лейба М.О., Мальцев М.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант", м.Київ, в особі Донецької філії ВАТ "УСК "Дженералі Гарант", м.Донецьк

до відповідача Національної акціонерної страхової компанії „ОРАНТА” Донецької обласної дирекції НА СК „ОРАНТА”, м.Донецьк

про стягнення 3397,68 грн.

За участю представників:

від позивача: Петрова Т.Ю. - дов.

від відповідача: Козак В.І. – дов.

СУТЬ СПОРУ:

           До господарського суду Донецької області звернулось Відкрите акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант", м.Київ, в особі Донецької філії ВАТ "УСК "Дженералі Гарант", м.Донецьк, із позовом до Національної акціонерної страхової компанії „ОРАНТА” Донецької обласної дирекції НА СК „ОРАНТА”, м.Донецьк, про стягнення 3397,68 грн. - суми матеріальної шкоди в порядку регресу.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, Закону України "Про страхування", Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” та на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

У заяві від 29.07.10 р. позивач просив суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування, сплаченого страховиком за завдану матеріальну шкоду в результаті дорожньо-транспортної події у розмірі 3397,68 грн.

Дану заяву судом прийнято до розгляду як таку, що подано позивачем відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 30.08.10 р. розгляд справи призначено колегіальним складом суду.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 21.10.10 р. змінено склад судової колегії для розгляду справи. № 20/180.

У судовому засіданні оголошувались перерви з 29.07.10 р. до 12.08.10 р., з 12.08.10 р. до 30.08.10 р.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, 04 квітня 2008 року о 15-00 год. у м.Макіївка сталася дорожньо-транспортна пригода (далі-ДТП) за участю автомобіля „Ауди”, державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1., під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля „ЗАЗ ДЕУ”, державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3, під керуванням водія ОСОБА_4.

Внаслідок ДТП автомобіль „ЗАЗ ДЕУ”, державний номер НОМЕР_2, отримав механічні пошкодження, а його власнику ОСОБА_3. було завдано матеріальної шкоди на суму 4087,36 грн., що підтверджується висновком автотоварознавчого дослідження № 58/382 від 15.04.08 р. та протоколом огляду транспортного засобу від 14.04.08 р.

Відповідно до довідки про обставини ДТП № 452 від 08.04.08 р., яка виданаДАІ м.Макіївки УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, особою, винною у скоєнні ДТП, є водій ОСОБА_2.

Згідно із постановою Харцизького міського суду Донецької області від 24 квітня 2008 року ОСОБА_2. було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

05 травня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Донецької філії ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" (Страховик) та ОСОБА_3. (Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу – поліс № 19G-0006576 (далі-Договір).

Відповідно до умов Договору, Страховик зобов’язався здійснити виплату страхового відшкодування у разі настання страхового випадку, яким є факт збитків, а саме - пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частини внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Як свідчать матеріали справи, подія була визнана позивачем як страхова, у зв’язку із чим на підставі заяви Страхувальника на виплату страхового відшкодування від 07.04.08 р., страхового акту № 16038 від 29.05.08 р., листа вигодонабувача № 134-19/1694 від 06.05.08 р., Страхувальнику було виплачену суму страхового відшкодування у розмірі 3014,68 грн. та оплачена довідка ГАІ у сумі 83,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2458 від 02.06.08 р. Крім того, було оплачено проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 300,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1864 від 22.04.08 р.

За умовами Договору, при розрахунку страхового відшкодування з розміру матеріального збитку вираховується ПДВ, а також безумовна франшиза, тобто частина збитків, яка не відшкодовується Страховиком і складає 0,2% від страхової суми, тобто 81,80 грн. А також враховується стаж водія.

Посилаючись на вищевикладене, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 3397,68  грн. - суми страхового відшкодування, сплаченого страховиком за завдану матеріальну шкоду в результаті дорожньо-транспортної події.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.  

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

договори та інші правочини;

створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

інші юридичні факти.

Відповідно до ст.979 Цивільного кодексу України, за  договором   страхування   одна   сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі,  грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові   платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною 2 ст. 1187 зазначеного кодексу передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із ст.1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Статтею 27 Закону України „Про страхування” передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно із ст.1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст.1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового  відшкодування) для  повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю  між  фактичним  розміром  шкоди  і  страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи вимоги чинного законодавства, позивач сплативши суму страхового відшкодування страхувальнику ОСОБА_3., отримав право зворотної вимоги (регресу) до винної особи ОСОБА_1. у розмірі виплаченого відшкодування та оскільки відповідно до ст.1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, несе відповідальність лише у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, то  відповідальною особою в даному випадку є Національна акціонерна страхова компанія „ОРАНТА” Донецької обласної дирекції НА СК „ОРАНТА”.

Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи документами, а саме – довідкою ДАІ м.Макіївки УДАІ ГУМВС України в Донецькій області № 452 від 08.04.08 р., протоколом огляду транспортного засобу № 58/382 від 14.04.08 р., постановою Харцизького міського суду Донецької області від 24.04.08 р., полісом добровільного страхування транспортного засобу від 05.05.07 р., заявою Страхувальника про виплату страхового відшкодування від 07.04.08 р., страховим актом № 16038 від 02.06.08 р., платіжними дорученнями, листом Вигодонабувача № 134-19/1694 від 06.05.08 р.

У заяві про зміну предмету позову, наданій суду 29.07.10 р. та прийнятій судом до розгляду, позивач просив суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування, сплаченого страховиком за завдану матеріальну шкоду в результаті дорожньо-транспортної події у розмірі 3397,68 грн.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи Страхового акту № 16038 від 29 травня 2008 року Української страхової компанії „Дженералі Гарант”, розмір збитку, завданого об’єкту страхування, складає 3014,68 грн., що і має складати суму страхового відшкодування.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3014,68 грн. - суми страхового відшкодування, сплаченого страховиком за завдану матеріальну шкоду в результаті дорожньо-транспортної події є обґрунтованими та підлягають задоволенню, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 383,00 грн. – слід відмовити.

Судові витрати покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

  На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.11, 979, 993, 1172, 1187, 1191, 1194 Цивільного кодексу України, ст.27 Закону України „Про страхування”, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант", м.Київ, в особі Донецької філії ВАТ "УСК "Дженералі Гарант", м.Донецьк, до Національної акціонерної страхової компанії „ОРАНТА” Донецької обласної дирекції НА СК „ОРАНТА”, м.Донецьк, - задовольнити частково.

Стягнути з Національної акціонерної страхової компанії „ОРАНТА” Донецької обласної дирекції НА СК „ОРАНТА” (83086, м.Донецьк, вул.Кобозева, № 12; р/р 26502150643241 ДОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334011, ЄДРПОУ 33546329) на користь Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" (01042, м.Київ, пров.Новопечерський, № 19/3) в особі Донецької філії ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" (83086, м.Донецьк, вул.Челюскінців, № 55-в; р/р 2650601518338 у філії ВАТ "УкрЕксімБанку" м.Донецьк, МФО 334817, ЄДРПОУ 24812547) 3014,68 грн. - суму страхового відшкодування, сплаченого страховиком за завдану матеріальну шкоду в результаті дорожньо-транспортної події, 90,50 грн. – суму витрат по сплаті державного мита, 209,39 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Видати наказ у встановленому порядку.

                                 Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 21.10.2010 р.

                                                                                   Повне рішення складено 26.10.2010 р.

Головуючий суддя                                                                                              

Суддя                                                                                    Лейба М.О.

Суддя                                                                                   Мальцев М.Ю.