№ 2-а-2090\10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
М о т и в о в а н а
22 жовтня 2010 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого - судді Наумик О.О., при секретарі Михайлюковій Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівка справу адміністративного судочинства за позовом
ОСОБА_1 до Інспектора ДПС Волноваського взводу ДПС ДАІ Гумоватенко Геннадія Геннадійовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
Звернувшись 28.07.2010 р. до суду з адміністративним позовом, ОСОБА_1 просить визнати протиправною та скасувати постанову серії АН № 648225 в справі про адміністративне правопорушення від 24.07.2010 р., посилаючись на те, що 24 липня 2010 року близько 10 години він рухався автомобілем ВАЗ 2140, державний номерний знак НОМЕР_1, у напрямку Донецьк–Маріуполь по автомобільній дорозі в м. Волноваха.
Приблизно в цей час його зупинив інспектор ДПС Волноваського ВДПС ДАІ. Як з’ясувалось причиною зупинки, за думкою Гумоватенко Г.Г. та згідно з його слів за показниками приладу «Беркут», стало порушення ним вимог пункту 12.4 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП. Але йому не було пред’явлено жодного доказу порушення, крім безпідставних звинувачень.
На його заперечення стосовно того, що він не вчиняв дій, які б порушували Правила дорожнього руху України, а рухався відповідно до цих Правил та встановленої Правилами швидкості, інспектор склав протокол про адміністративне правопорушення від 24.07.2010 р. В протоколі зазначено, що він нібито порушив вимоги п.12.4 Правил дорожнього руху і, що швидкість руху була виміряна приладом «Беркут № 0401162». Також незважаючи на його заперечення, відображені в протоколі, і врахувавши свої думки достатніми, інспектор ДПС Волноваського ВДПС ДАІ Гумоватенко Г.Г., прийняв рішення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., та виніс постанову серія АН № 648225 в справі про адміністративне правопорушення від 24.07.2010 р.
Фактично йому співробітником ДАІ, що склав протокол, було продемонстровано тільки час на приладі, який нібито пройшов з моменту вимірювання швидкості. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме його автомобіля, неможливо, адже за таких умов різниця навіть у кілька секунд може означати, що насправді виміряна швидкість автомобіля, який рухався попереду нього, позаду чи навіть в кількох десятках метрів від його автомобіля в зустрічному напрямі. Проконтролювати напрям дії прибору в руках інспектора, він, їдучи за кермом свого автомобіля, не міг. При цьому зазначив, що у момент, близький до вимірювання швидкості, в напрямку міста Маріуполь поблизу його автомобіля позаду рухався та наздоганяв його автомобіль швидкої допомоги. На зустріч також рухались декілька автомобілів. Свої заперечення він виклав у поясненнях до протоколу. Згідно показань спідометру фактична швидкість його автомобіля була 60 км/год.
Також зазначив, що відповідно до ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які дані, що встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Але як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, до нього додається тільки постанова по справі про адміністративне правопорушення. Вимірювач «Беркут № 0401162» не має функцій фото- і кінозйомки, відеозапису, тому з огляду на положення ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення не може бути визнаний доказом по справі. Відповідно до п.2.13 Інструкції «З організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху», до протоколу, складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото-, відео або інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів. Також зазначив, що згідно зі ст.14-1 КУпАП законною є тільки фіксування порушення приладами автоматичної фото-, кіно- або відео зйомки. Фіксування вручну не відповідає вимогам закону.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що до нього не надано будь-яких матеріалів, на яких зафіксовано показання приладу «Беркут № 04001162» в порушення наведеного Положення.
Зазначив, що співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується на величину швидкості зустрічного руху інспектора або його руки з приладом в напрямку автомобіля, швидкість якого вимірюється. Коректне показання прибору можливе тільки при нерухомій його фіксації. Свідків того, яким чином інспектором було здійснено вимірювання і швидкість саме якого автомобіля він вимірював, не було.
Таким чином при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем порушені вимоги ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також порушено положення ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адже відповідачем достеменно не встановлено, чи був винен у правопорушенні саме він, враховуючи, що окрім показань вимірювача швидкості руху «Бекрут № 0401162» будь-яких інших доказів не наведено.
Отже протокол від 24.07.2010 р. йому було надано на підпис після його складання та підписання інспектором. У протоколі ним зазначено зауваження про незгоду з висновками інспектора, адже Правила дорожнього руху України він не порушував; а також зазначено, що він рухався автомобілем з фактичною швидкістю 60 кмгод, а отже виміряна швидкість може належати будь-якому з автомобілів, що рухались в цей час на 181 км траси Донецьк–Маріуполь. Доказів про те, що швидкість на радарі належить саме його автомобілю, пред’явлено не було.
Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП є необґрунтованим, недоведеним з наступних причин: рухаючись по автомобільній дорозі в м. Волноваха він виконував Правил дорожнього руху України щодо дозволеної швидкості; жодних доказів порушення саме автомобілем, яким керував він, не наведено. Вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, у якому його визнано винним постановою в справі про адміністративне правопорушення, а постанова від 27.07.2010 р. є незаконною та підлягає скасуванню.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав за наведених у позовній заяві підстав.
Відповідач, належним чином сповіщений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, тому на підставі ч.4 ст.128 КАС України суд вирішив справу на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши позивача, дослідивши надані сторонами докази у справі, суд дістає наступних висновків:
Згідно постанови в справі про адміністративне правопорушення серія АН № 648225 ОСОБА_1 24.07.10 р. в 17-10 на 181 км/г Донецьк-Маріуполь в місті Волноваха, керуючи автомобілем ВАЗ-2104, д/н НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 82 км/г, перевищивши швидкість на 22 км/г (зафіксовано приладом “Беркут”), чим порушив вимоги п.12.4 Правил дорожнього руху України. За вказане порушення ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
За ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
У відповідності до положень ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа, викладення обставин, установлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується особою, яка розглянула справу.
Дана постанова є законною та скасуванню не підлягає, оскільки винесена з дотриманням вимог ст.ст.245,283 КУпАП, в межах повноважень відповідача як працівника ДАІ, на підставі показань приладу «Беркут» та протоколу про адміністративне правопорушення від 21.07.2010 р
Суд не приймає до уваги доводи позивача в частині того, що він не перевищував швидкість руху, оскільки ці доводи не забезпечені належними доказами.
Посилання позивача на те, що вимірювальний прилад «Беркут» не має функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи фото- і кінозйомки, тому його показники не можуть використовуватись як доказ його вини, судом також не можуть бути прийняті до уваги за таких підстав:
Норми права, на які посилається позивач, які на його думку, передбачають фіксацію правопорушень в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху лише працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, є нормами, які регламентують питання використання таких приладів і не містять заборони застосування таких приладів вимірювання швидкості руху як “Беркут”.
Так, як на правове підґрунтя своїх доводі позивач посилається на статті 14-1, 251 КУпАП, пункт 2.13. “Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху”.
Проте стаття 14-1 КУпАП регулює питання, які особи притягуються до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи фото- і кінозйомки, а саме власники (співвласники) транспортних засобів.
Стаття 251 КУпАП визначає, якими доказами можуть бути встановлені наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Окрім таких доказів як показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи фото- і кінозйомки, ця стаття визначає, що фактичні дані, на основі яких встановлюються зазначені вище обставини, є також і протокол про адміністративне правопорушення.
Пункт 2.13. “Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху”, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 жовтня 2003 р. № 1217, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 жовтня 2003 р. за № 974/8295, регламентує, які документи долучаються до протоколу, складеному з використанням показань технічних приладів, а саме фото-, відео- або інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів, та довідкові матеріали про власника транспортного засобу або особу, яка має право керування цим транспортним засобом.
Жодна з наведеної норми не містить вказівку на використання лише працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, і заборону або обмеження щодо використання приладів, які не мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи фото- і кінозйомки.
Отже, у відсутність належних доказів з боку позивача та відсутність порушень при накладенні адміністративного стягнення з боку відповідача, суд вважає постанову в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 такою, що скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст.160-161 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позову відмовити.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.
С у д д я: