Справа №2-905/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 вересня 2010 року                                                                                        м. Пирятин

         Пирятинський районний суд Полтавської області

у складі головуючої – судді Сімонової С.Г.,

за участі секретаря – Лимар К.І.,

позивача ОСОБА_1(фізичної особи),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за  позовом ОСОБА_1 до виконкому Пирятинської міської ради Полтавської області про визнання права власності на будинковолодіння,  

у с т а н о в и в:  

ОСОБА_1  у серпні 2010 року звернулася до суду із позовом до виконкому Пирятинської міської ради Полтавської області про визнання права власності на будинковолодіння.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що  за договором дарування від 27.12.1973, він є власником 47/100 частини житлового будинку без допоміжних господарських будівель у АДРЕСА_1. Але своє право власності на будинковолодіння у визначений законом термін позивач не зареєстрував. У даний час оформити право власності на 47/100 частини житлового будинку позивач не може у зв’язку з тим, що були загублені правовстановлюючі документи на будинок. Крім того, на земельній ділянці для обслуговування будинку позивачем самовільно побудовано господарські будівлі: погріб «Ж», гаражі «Є», «З», саж «Е», прибудову до сажу «е», вбиральню «И», літній душ «Л», сарай «В». Просить визнати за ним право власності на 47/100 частин житлового будинку та самовільно побудовані господарські будівлі.  

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просить визнати за ним право власності на  частину житлового будинку та самовільно побудовані господарські будівлі у АДРЕСА_1.                  

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, відповідач  письмово повідомив суд  про розгляд справи  у  його  відсутність, проти задоволення позову не заперечує.

Суд уважає, що справа може бути розглянута у відсутність представника відповідача, оскільки його особисті пояснення у судовому засіданні необов’язкові.

    Судом установлено:

     27 грудня 1973 року ОСОБА_1 за договором дарування отримала 47/100 частини житлового будинку по АДРЕСА_1.

    Але своє право власності на майно не зареєструвала. Указана обставина перешкоджає їй вільно користуватися майном, отриманим за договором дарування.  

У даний час оформити право власності не може у зв’язку із відсутністю правовстановлюючих документів.

Крім того, ОСОБА_1 на присадибній ділянці отриманої за договором дарування частини будинку самовільно побудувала господарські будівлі: погріб «Ж», гаражі «Є», «З», саж «Е», прибудову до сажу «е», вбиральню «И», літній душ «Л», сарай «В».

        Викладене також підтверджується: копією свідоцтва про шлюб (а.с.7), копією дублікату договору дарування (а.с.8), згідно якому ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_1 частину житлового будинку по АДРЕСА_1; рішенням виконавчого комітету Пирятинської міської ради (а.с.9), відповідно до якого ОСОБА_1 дозволено побудувати сарай по АДРЕСА_1; копією довідки – характеристики (а.с.10), копією технічного паспорта будинку №12 по АДРЕСА_1 (а.с.11-14); іншими матеріалами справи.

Згідно ст. 392 Цивільного Кодексу  України ( далі – ЦК України ) власник майна може пред’явити позов про визнання   його права власності на нерухоме майно, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.  

Відповідно до ч. 3  ст. 376  ЦПК   України   право   власності   на самочинно   збудоване   нерухоме   майно   може   бути   за  рішенням  суду   визнане  за особою,  яка здійснила  самочинне   будівництво   на  земельній   ділянці,  що не  була  їй відведена   для  цієї   мети,  за  умови   надання   земельної   ділянки   у  встановленому   порядку   особі  під  уже збудоване  нерухоме  майно.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що оскільки іншим чином встановити право власності неможливо, за ОСОБА_1 необхідно визнати право власності на нерухоме майно.

Керуючись ст.ст.10,212,215 ЦПК України,ст.ст. 376, 392 ЦК України,  с у д –

в и р і ш и в:      

            Позов ОСОБА_1 задовольнити.

              Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину житлового будинку 2-гу квартиру загальною площею 52,5 м кв, житловою площею 24,8 м кв, що складається з: кухні площею 10,8 м кв, передньої площею 15,1 м кв, кімнат площею 13,8 і 11,0 м кв, коридору 1,8 м кв, погріб «Ж», гаражі «Є», «З», саж «Е», прибудову до сажу «е», вбиральню «И», літній душ «Л», сарай «В», що розташовані у АДРЕСА_1.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд протягом 10 днів із дня проголошення рішення.

Головуюча -