Копія:                                                  

                                                                                                                    Справа №2-751/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«11» жовтня 2010 року Сумський районний суд Сумської області у складі:

Головуючого   -    судді Моісеєнко О.М.,

При секретарі                 Землюк А.П.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми справу за позовом

ОСОБА_1

До Відділу Державної виконавчої служби Сумського РУЮ

3-я особа: Управління Пенсійного Фонду України в Сумському районі

Про виключення майна з акту опису,    

Встановив:

    Позивач звернувся до суду з позовом з тих підстав, що державний виконавець Сумського РУЮ при виконанні вимоги УПФ в Сумському районі про стягненння з ВАТ «Сумсько-Степанівський цукрозавод» заборгованості склав акт опису й арешту майна від 19 травня 2010 року. До вказаного акту було включене належне йому майно: приміщення чайної «А-1», розташоване в АДРЕСА_1. Просив скасувати акт опису майна та звільнити його з-під арешту.

    У судовому засіданні позов підтримав повністю і суду пояснив, що з актом опису й арешту майна не згоден в частині того, що до акту включене його майно, а не майно боржника.

    Представник відповідача з позовом не погодився повністю і суду пояснив, що при примусовому виконанні виконавчого документу про стягнення з ВАТ «Сумсько-Степанівський цукрозавод» заборгованості на користь УПФ у Сумському районі ним було складено акт опису й арешту майна – приміщення чайної. Підставою для включення вище вказаного майна до акту були дані БТІ про наявність державної реєстрації права власності на нерухоме майно за боржником. Виходячи з положень закону про те, що право власності на нерухоме майно у набувача виникає з моменту його державної реєстрації, просив у задоволенні позову відмовити.

    Представник 3-ї особи для розгляду справи по суті до суду не з»явився, просив справу слухати без його участі. У попередньому судовому засіданні позов не визнав і просив у задоволенні позову відмовити з тих же підстав.

    Заслухавши пояснення позивача, представників відповідача та 3-ї особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

    Судом встановлено, що 19 травня 2010 року державним виконавцем відділу ДВС Сумського РУЮ Дгебуадзе Р.В. було складено акт опису й арешту майна серії НОМЕР_1, відповідно до якого було накладено арешт на нежитлове приміщення чайної (а.с.8-11). Відповідно до акту, виконавча дія проводилась за примусовим виконанням вимоги УПФУ у Сумському районі про стягення з ВАТ «Сумсько-Степанівський цукрозавод» заборгованості в сумі 33739,48 грн.

    Дане нежитлове приміщення чайної 22 вересня 2009 року ВАТ «Сумсько-Степанівський цукрокомбінат» було продане ОСОБА_1 (а.с.3). На момент складання акту опису й арешту майна покупець право власності на придбане приміщення в органах БТІ не зареєстрував. Державна реєстрація здійснена 24 червня 2010 року, про що власнику видане реєстраційне посвідчення (а.с.5-7).

    Виходячи з положень ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, і є правомірним, якщо інше не випливає з закону або не встановлено судом. Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним, ніхто не може бути обмежений у його здійсненні.

    Договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Форма укладення договору сторонами дотримана. Терміну для його реєстрації в органах БТІ закон не передбачає.

    Оскільки спірне приміщення на законних підставах належить позивачу, воно підлягає звільненню з-під арешту і виключенню його з акту опису.  

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст.213,215, 218 ЦПК України, ст.ст.319, 321 368 ЦК України,  суд

Вирішив:

    Позов задовольнити повністю.

    Виключити майно: нежитлове приміщення чайної «А-1», розташоване по АДРЕСА_1, з акту опису й арешту майна від 19 травня 2010 року серії НОМЕР_1, складеного державним виконавцем ВДВС Сумського РУЮ Дгебуадзе Р.В., звільнивши вказане майно з-під арешту.

    Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошенняю.

Суддя