Справа 2а-3603/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2010 року Рівненський міський суд Рівненської області
у складі:
головуючого - судді Рогозіну С. В.,
з участю секретаря судового засідання Кулик Т. М.,
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ВДАІ УМВС України в м. Рівне про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позов до ВДАІ УМВС України в м. Рівне просить суд визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВК № 134915 від 13 липня 2010 року, винесену інспектором ДПС ВДАІ УМВС України м. Рівне Сивим О. А. про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 301 гривень.
Позивач в судове засідання не з'явився. Позивач про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Повідомлення про причини неявки від позивача не надійшло.
Представник ВДАІ УМВС України в Рівненській області Гуменюк О. І. в судовому засіданні позов не визнав і просить суд в позові відмовити. Вважає, що позивача правомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки його винність у вчиненому правопорушенні, а саме у порушенні п. 15,9 «ґ» Правил дорожнього руху, повністю доведена належними доказами.
Заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є недоведеними та безпідставними, а тому позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що 13 липня 2010 року інспектором ДПС ВДАІ УМВС України м. Рівне Сивим О. А., була винесена постанова ВК № 134915 по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача ОСОБА_2.
Як зазначено у цій постанові, 13 липня 2010 року о 13 годині 20 хвилин, ОСОБА_2 в місті Рівне на перехресті вул. Полуботка – Г. Мазепи, керуючи автомобілем марки «Фольцваген» державний номер НОМЕР_1, порушив правила зупинки, здійснив зупинку на перехресті, чим допустив порушення п. 15,9 «ґ» Правил дорожнього руху.
Згідно постанови, інспектор ДПС ВДАІ УМВС України м. Рівне Сивий О. А., враховуючи, що водій автомобіля скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, постановив притягнути ОСОБА_2, до адміністративної відповідальності та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 301 гривень.
Вказану постанову суд визнає правомірною, винесеною уповноваженою особою в межах її компетенції та у відповідності до вимог чинного законодавства.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Як зазначено в оскаржуваній постанові, позивач ОСОБА_2, як водій автомобіля «Фольцваген» державний номер НОМЕР_2, порушив правила зупинки, здійснив зупинку на перехресті, чим допустив порушення п. 15,9 «ґ» Правил дорожнього руху
Відповідно до вимог п. 15.9 «ґ» Правил дорожнього руху, забороняється зупинка на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.
Висновок про порушення позивачем вимог п. 15.9 «ґ» Правил дорожнього руху, суд визнає доведеним та обґрунтованим і з таким висновком погоджується.
Доказів, які б спростовували постанову відповідача, позивач суду не надав.
Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що відповідач довів правомірність своїх дій, які полягали у притягненні позивача ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП, а саме за порушення вимог п. 15.9 «ґ» Правил дорожнього руху, та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 301 гривень.
На підставі ч. 1 ст. 122, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 258 ст. 283, ст. 284, ст. 288 ст. 289 КУпАП, керуючись ст. ст. 11, 17, 18, 71, 94, 160, 161, 162, 163, 186, 1712 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
В позові ОСОБА_2 відмовити за недоведеністю та безпідставністю позовних вимог.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення ВК № 134915 від 31 липня 2010 року, винесену інспектором ДПС ВДАІ УМВС України м. Рівне Сивим О. А., про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 301 гривень, залишити без змін.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського
міського суду С. В. Рогозін