0555                                                                                                                                     Справа № 2-3200/2010

З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

8 жовтня 2010 року                                                                                                                         м. Ясинувата

Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя             Бичков П.Ю.,

при секретарі                          Парпула Н.Ф.,

за участю позивача                                ОСОБА_1,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ясинуватського міськрайонного суду в Донецькій області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

27 липня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги фактичним припиненням сімейних відносин і неможливістю збереження сім’ї. Вважає, що їх сумісне проживання стало неможливим і просить суд розірвати шлюб.

 У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги, на обґрунтування яких послався на обставини, викладені в позовній заяві, та зазначив, що з 6 листопада 1987 року перебуває з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі. Спільне з відповідачем життя виявило, що у кожного з них різні, не співпадаючи погляди на питання подружніх взаємовідносин, що призвело до втрати порозуміння, поваги і любові один до одного. За цих підстав вони з початку 2008 року припинили шлюбні відносини, однак мешкають разом, не ведуть спільне господарство і фактично не спілкуються між собою. За час проживання він дійшов висновку, що примирення між ними та подальше спільне проживання неможливе, а збереження шлюбу суперечить інтересам кожного із них.

Посилаючись на наведені обставини ОСОБА_1 просить суд розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2, судові витрати віднести на рахунок позивача.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки в суд не повідомила.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК  України), суд встановив наступне.

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 6 листопада 1987 року у виконкомі Новоселидівської сільської ради Мар’їнського району Донецької області, актовий запис № 7. Для позивача цей шлюб другий, а для відповідачки цей шлюб перший.

Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини 1 статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

У подружжя відсутні обставини, передбачені ч. 2 ст.110 СК України, що перешкоджають задоволенню позову про розірвання шлюбу, а саме, дружина не перебуває у стані вагітності,  подружжя не має дітей віком до одного року.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, згідно припису статті 112 частини 2 Сімейного кодексу України, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу  суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. При цьому суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Як убачається із матеріалів справи і встановлено судом, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з початку 2008 року припинили шлюб, не проживають однією сім’єю і не ведуть сумісне господарство. За цей час подружжя не здійснили дій щодо збереження родинних стосунків, між ними встановились неприязнені взаємовідносини. Суд вважає, що за таких обставин надання подружжю строку для примирення у даному випадку суперечить моральним засадам суспільства.  

Згідно до положень статті 3 СК України сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають спільні права та обов’язки.

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу вимог статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, приймаючи до уваги існуючи взаємини між подружжям, ступінь конфліктних стосунків та причини розлучення, небажання кожного з них продовжувати шлюбні відносини, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та збереження їх сім’ї неможливе і суперечить інтересам кожного з них інтересам позивача ОСОБА_1 – відповідачки ОСОБА_2, що має істотне значення, заява відповідає дійсній волі чоловіка, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 224, 225, 226, 228 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 110-112 Сімейного кодексу України,                                          

В И Р І Ш И В:

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.

    Шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, зареєстрований 6 листопада 1987 року у виконкомі Новоселидівської сільської ради Мар’їнського району Донецької області, актовий запис № 7, розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище відповідачки залишити без змін.

    Копію заочного рішення направити відповідачці ОСОБА_2.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя:                                                                                                                                               П.Ю. Бичков