СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
24 жовтня 2007 року |
Справа № 2-7/1907-2007 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Латиніна О.А.,
суддів Градової О.Г.,
Дугаренко О.В.,
за участю представників сторін:
позивача: Іскра Ю.Ю. дов. № 01/3632 від 28.12.2006 року;
відповідача: ОСОБА_2 дов. № 860 від 24.03.2006 року;
третьої особи: не з`явився;
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 28 серпня 2007 року у справі № 2-7/1907-2007
за позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17, м.Сімферополь, 95015)
до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
3-тя особа - Коктебельська селищна Рада (пров. Висотний, 1, смт.Коктебель, м. Феодосія, АР Крим, 98186)
про розірвання договору купівлі-продажу та повернення майна
ВСТАНОВИВ:
Фонд майна АР Крим звернувся до господарського суду АР Крим з позовом, в якому просить розірвати договір №1561 від 31.11.1997 року купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - пансіонату на 1000 місяць, розташованого у смт. Коктебель, м. Феодосія, розташованого на земельній ділянці площею 10,41 га, укладений між Фондом майна АР Крим та ОСОБА_1. Також позивач просить зобов'язати ОСОБА_1 повернути Фонду майна АР Крим об'єкт незавершеного будівництва - пансіонат на 1000 місяць, розташований у смт. Коктебель, м. Феодосія на земельній ділянці площею 10,41 га..
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушені умови договору купівлі-продажу від 31.10.1997 року і додаткової угоди до вказаного договору, що виразилось у не завершенні будівництва об'єкта у встановлений термін - до 01.01.2005 року. Крім того, позивач зазначив, що ОСОБА_1. не переоформлено право забудовника на об'єкт, що є також порушенням умов договору, відповідач не надав Фонду необхідні матеріали, відомості, документи щодо виконання умов договору. За таких обставин, позивач, на підставі статті 611 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України „Про приватизацію державного майна”, просить суд розірвати укладений між сторонами договір.
Рішенням господарського суду АР Крим від 28.08.2007 року у справі № 2-7/1907-2007 позов Фонду майна АР Крим задоволено. Суд розірвав договір № 1561 від 31.10.1997 року купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва - пансіонату на 1000 місць, розташованого в смт. Коктебель, м.Феодосія на земельній ділянці площею 10,41 га, укладений між Фондом майна АР Крим та ОСОБА_1, зобов`язав відповідача повернути об`єкт незавершеного будівництва - пансіонату на 1000 місць Фонду майна АР Крим, а також стягнув з відповідача судові витрати.
При прийнятті рішення, суд першої інстанції встановив факт невиконання збоку ОСОБА_1 умов договору № 1561 від 31.10.1997 року купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва - пансіонату на 1000 місць, розташованого в смт. Коктебель, м.Феодосія на земельній ділянці площею 10,41 га, укладеного з Фондом майна АР Крим, що виразилось у не завершенні будівництва пансіонату та невиконанні інших дій, обов`язковість яких було передбачено умовами договору та нормами законодавства.
Не погодившись з рішенням господарського суду АР Крим, ОСОБА_1 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову Фонду майна АР Крим відмовити.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, полягають у тому, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, не прийнято до уваги того факту, що невиконання умов договору № 1561 від 31.10.1997 року з`явилось наслідком бездіяльності збоку самого Фонду майна АР Крим. Відповідач також посилається на невірне застосування господарським судом АР Крим норм матеріального права.
Представник позивача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим.
Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, хоча про час та місце слухання справи сповіщався належним чином ухвалою від 12.10.2007 року. Клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги не надходило. За таких обставин, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутності представника Коктебельської селищної ради.
З причини зайнятості в іншому судовому засіданні судді Прокопанич Г.К., на підставі розпорядження першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду, у складі судової колегії було здійснено заміну на суддю Дугаренко О.В.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції виходячи з наступного.
Наказом Фонду майна АР Крим від 01.07.1997 року №1054 було вирішено здійснити приватизацію незавершеного будівництвом пансіонату на 1000 місць в смт. Коктебель м. Феодосія, що знаходиться на балансі Коктебельської селищної ради, шляхом продажу його на аукціоні.
За результатами проведеного аукціону з продажу об'єкту незавершеного будівництва, переможцем було визнано ОСОБА_1, про що було складено протокол № 5 від 28.10.1997 року. Протокол було затверджено Наказом Фонду майна АР Крим №1748 від 29.10.1997 року.
31.10.1997 року між Фондом майна АР Крим (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва, що підлягає продажу на аукціоні, згідно з пунктом 1.1 якого, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця об'єкт незавершеного будівництва - пансіонат на 1000 місць в смт. Коктебель м.Феодосія, що знаходиться на балансі Коктебельської селищної ради на земельній ділянці площею 10,41 га, яка передається у довгострокову оренду, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний об'єкт та сплатити ціну відповідно до умов, визначених цим договором.
Відповідно до пункту 1.2 Договору, право власності на об'єкт незавершеного будівництва переходить до Покупця з дати нотаріального посвідчення цього договору.
Пунктом 3 Договору передбачено, що передача об'єкта Продавцем Покупцеві здійснюється у триденний строк з моменту нотаріального посвідчення цього Договору. Передача об'єкту Продавцем та прийняття об'єкту Покупцем посвічується актом приймання-передачі, який підписується сторонами.
Розділом 5 Договору передбачені наступні обов'язки Покупця:
- у встановлений цим Договором строк сплатити ціну продажу об'єкту;
- у встановлений цим Договором строк прийняти об'єкт приватизації;
- завершити будівництво з можливою зміною профілю у строки, передбачені проектом організації будівництва;
- у двомісячний строк з моменту підписання цього Договору підготовити документи та здійснити відповідні дії відносно переоформлення права забудовника на об'єкт;
- за вимогою Продавця Покупець зобов'язаний надати Продавцю необхідні матеріали, відомості, документи для виконання умов цього Договору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
З матеріалів справи вбачається, що об'єкт незавершеного будівництва - пансіонат на 1000 місць в смт. Коктебель м. Феодосія був переданий ОСОБА_1 за відповідним актом приймання-передачі від 04.11.1997 року, підписаним обома сторонами (а.с.10).
На підставі рішення Центрального районного суду м.Сімферополя від 12.09.2003 року у справі №2-5761/03 між сторонами була підписана додаткова угода від 17.12.2003 року, якою, зокрема, абзац 3 пункту 5.1 розділу „Обов'язки Покупця” договору купівлі-продажу від 31.10.1997 року було викладено у наступній редакції: „Завершити будівництво об'єкту приватизації в строк до 01.01.2005 року”.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На підставі Наказу Фонду майна АР Крим № 01 від 10.01.2007 року комісією Фонду майна АР Крим була проведена перевірка виконання умов договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва - пансіонату на 1000 місць, що знаходиться на балансі Коктебельської селищної ради від 31.10.1997 року №1561, за результатом якої було складено акт від 15.01.2007 року.
Вказаною перевіркою було встановлено, що умови договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва - пансіонату на 1000 місць, що знаходиться на балансі Коктебельської селищної ради від 31.10.1997 року № 1561 та додаткової угоди від 17.12.2003 року № 7800 станом на 15.01.2007 року не виконані, будівництво об'єкту не завершено.
Пунктом 7.3 договору купівлі-продажу від 31.10.1997 року передбачено, що у випадку невиконання Покупцем умов цього договору, Продавець має право у встановленому порядку на розірвання договору та відшкодування понесених збитків в цінах, що діють на момент розірвання договору, та повернення об'єкту незавершеного будівництва у власність Продавця.
Судова колегія вважає обгрунтованим неприйняття до уваги судом першої інстанції заперечень відповідача стосовно бездіяльності Фонду майна АР Крим та Коктебельської селищної ради, що виразилося у ненаданні свідоцтва про право власності на об'єкт незавершеного будівництва та в ухиленні від укладання договору оренди земельної ділянки під об'єктом незавершеного будівництва відповідно.
Відповідно до пункту 7 Указу Президента України № 456/93 від 14.10.1993 року „Про приватизацію об'єктів незавершеного будівництва” (який діяв на час укладання спірного договору), представник органу приватизації і новий власник підписують у п'ятиденний строк після сплати повної ціни продажу об'єкта незавершеного будівництва акт передачі об'єкта, а орган приватизації видає покупцю свідоцтво про власність на об'єкт незавершеного будівництва.
Однак, при цьому, пункт 1.2 Договору купівлі-продажу від 31.10.1997 року передбачає, що право власності на об'єкт незавершеного будівництва переходить до Покупця з дати нотаріального посвідчення цього договору. Отже, правовстановлюючим документом у даному випадку є саме договір купівлі-продажу. Оскільки нотаріальне посвідчення зазначеного договору відбулось 31.10.1997 року, відповідач став власником об'єкту незавершеного будівництва саме з 31.10.1997 року, у зв`язку з чим, наявності будь-яких додаткових документів для підтвердження права власності ОСОБА_1 на придбане нерухоме майно не потребується.
Господарським судом АР Крим вірно прийнято до уваги той факт, що рішенням Коктебельської селищної ради № 193 від 02.09.1998 року земельна ділянка площею 10,41 га була вилучена у Михайлівського ГОК та зарахована до земель запасу селищної ради. Пунктом 2 вказаного рішення зазначена земельна ділянка була надана ОСОБА_1 на умовах довгострокової оренди строком на 15 років. Цим же рішенням ОСОБА_1 було зобов'язано в тижневий строк укласти договір оренди з виконавчим комітетом ради. Отже, обов'язок укладання договору оренди земельної ділянки під об'єктом незавершеного будівництва був покладений саме на відповідача.
Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Тому, єдиним належним доказом виконання ОСОБА_1. власних зобов`язань є укладений договір оренди земельної ділянки з виконавчим комітетом Коктебельської селищної ради.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1. протягом 2003-2007 років (тобто за період з моменту винесення рішення Центральним районним судом м.Сімферополя про продовження строків завершення будівництва та станом на момент проведення Фондом майна АР Крим відповідної перевірки) взагалі не вчиняв яких-небудь дій, спрямованих на виконання власних обов`язків, передбачених Розділом 5 Договору від 31.10.1997 року.
Із змісту пояснень Коктебельської селищної ради вбачається, що рішенням від 23.05.2002 року № 146 Коктебельська селищна рада дозволила ОСОБА_1 складання проекту відводу земельної ділянки під розташування пансіонату. Рішенням від 07.08.2003 року № 1330 Коктебельською селищною радою було затверджено матеріали попереднього погодження місцерозташування земельної ділянки для рекреаційного використання та було зобов`язано ОСОБА_1 протягом трьох місяців надати розроблений та погоджений проект відводу земельної ділянки на розгляд чергової сесії (а.с.62).
Доказів виконання відповідачем наведених вище рішень суду не надано.
Тому, судова колегія не може погодитись з посиланням ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що відсутність договору оренди є наслідком бездіяльності саме виконавчого комітету Коктебельської селищної ради.
Зміст положень земельного законодавства України дозволяє зробити висновок про те, що саме зацікавлена особа має вчиняти дії, спрямовані на отримання в оренду земельної ділянки. ОСОБА_1. було порушено строки, встановлені Коктебельською селищною радою рішенням від 07.08.2003 року № 1330. При цьому, з матеріалів справи вбачається той факт, що звернення ОСОБА_1 до Коктебельської селищної ради мало місце лише 06.01.2005 року, тобто вже по закінченню строків, передбачених для завершення будівництва.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Частиною 2 статті 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем прийнятого на себе за договором купівлі-продажу від 31.10.1997 року та додатковою угодою до нього від 17.12.2003 року обов'язку по завершенню будівництва пансіонату на 1000 місць в смт.Коктебель м.Феодосія у встановлений строк - саме до 01.01.2005 року.
Судова колегія не може визнати обгрунтованими посилання відповідача в апеляційній скарзі на звернення його 12.06.2007 року до господарського суду з позовом до Фонду майна АР Крим про продовження строку завершення будівництва. Суд приймає до уваги те, що таке звернення з`явилось лише наслідком реагування на дії Фону майна АР Крим по факту проведеної перевірки та встановлення факту порушення умов договору. Відповідач до закінчення встановленого строку -01.01.2005 року не звертався до Фонду майна АР Крим або до суду з вимогами про продовження граничного строку.
На підставі викладеного, господарським судом АР Крим правомірно відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Керченським міським судом адміністративного позову ОСОБА_1 до Фонду майна АР Крим та Коктебельської селищної ради про визнання протиправними дій посадових осіб Фонду майна АР Крим та Коктебельської селищної ради, що виразилися в відмові видати ОСОБА_1. документи, на підставі яких він мав право користуватися земельною ділянкою, на якій розташовані об'єкти незавершеного будівництва та приступити до будівництва пансіонату на вказаній земельній ділянці.
Згідно з частиною 9 статті 27 Закону України „Про приватизацію державного майна”, у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань, приватизований об'єкт підлягає поверненню у державну власність, включаючи земельну ділянку.
На підставі викладеного, позовні вимоги Фону майна АР Крим є обгрунтованими, а їх задоволення судом першої інстанції правомірним.
Що стосується посилань відповідача в апеляційній скарзі на порушення господарським судом АР Крим положень статті 12 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 29.12.2006 року), господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; Спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
У даному випадку є спір про розірвання договору щодо приватизації майна. Тому, доводи відповідача є безпідставними.
Керуючись статтями 101, 103 п.1, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 серпня 2007 року у справі № 2-7/1907-2007 залишити без змін.
Головуючий суддя О.А.Латинін
Судді О.Г. Градова
О.В. Дугаренко