У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
05.09.07 Справа №20/88/07
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Яценко О.М. судді Яценко О.М. , Коробка Н.Д. , Мойсеєнко Т. В.
при секретарі Соколові А.А.
за участю представників:
позивача: Різніченко І.А., довіреність № 14/1042 від 21.03.2007р.;
відповідача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 01.03.2007р.
третьої особи: ОСОБА_2, довіреність № КД-395 від 16.03.2007р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №20/88/07 та апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Запорізький абразивний комбінат”, м.Запоріжжя;
на рішення господарського суду Запорізької області від 10.05.2007 року у справі №20/88/07
за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Запорізький абразивний комбінат”, м. Запоріжжя;
до відповідача: Приватного підприємства “Індустріал ДОМ”, м. Запоріжжя
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, м. Запоріжжя
про стягнення 1 069 726, 56 грн.
Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2458 від 04.09.2007 року справа № 20/88/07 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий - Яценко О.М., суддів - Коробка Н.Д., Мойсеєнко Т.В..
Колегія суддів прийняла справу до провадження.
У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
10.05.2007 року господарським судом Запорізької області прийнято рішення по справі № 20/88/07 (суддя Гандюкова Л.Н.). Зазначеним рішенням у задоволенні позовних вимог відмовлено. При прийнятті рішення суд послався на ст. ст. 193, 224, 230 ГК України, ст. ст. 258,261,610,611 ЦК України та зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням господарського суду Запорізької області від 10.05.2007 року у справі № 20/88/07, ВАТ “Запорізький абразивний комбінат”, м.Запоріжжя (позивач у справі) оскаржує його до апеляційної інстанції. В апеляційній скарзі зазначає, що при винесені рішення по справі судом були порушені норми матеріального та процесуального права, а саме - ст. 232 ГК України. Зазначає, що оскільки договір є дійсним, а відповідач неналежно виконав свої зобов'язання в частині сплати вартості майна, то стягнення пені повинно обчислюватися щодо кожного дня прострочки виконання зобов'язання за попередні шість місяців з дня подання позову, а тому суд дійшов неправомірного висновку, щодо пропуску позивачем строку позовної даності. Вважає, що оскільки два роки відповідач не виконує зобов'язання по договору, то це слід розуміти, як відмову від виконання зобов'язань по договору в односторонньому порядку. Також це підтверджено рішенням господарського суду Запорізької області по справі №10/200/07 від 17.05.07р. за позовом ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» до ПП «Індустріал Дом» про стягнення з останнього вартості майна, яке набрало законної сили. За порушення пункту 2.5 договору, договором передбачені штрафні санкції у вигляді штрафу у розмірі 50% від вартості майна. Просить Рішення господарського суду Запорізької області від 10.05.2007р. по справі № 20/88/07 скасувати. Прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивач у повному обсязі. Повноважний представник у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
ПП “Індустріал ДОМ”, м. Запоріжжя у відзиві на апеляційну скаргу та повноважний представник у судовому засіданні від 24.07.2007 року зазначив, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення. Підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні, оскільки відповідач не відмовлявся в односторонньому порядку від виконання умов договору, рішення господарського суду Запорізької області по справі №10/200/07 від 17.05.07р., на яке посилається заявник апеляційної скарги як на підтвердження своїх позовних вимог стосується зовсім іншого предмету спору. Крім того, позивачем при заявлені позову про стягнення суми пені пропущено строк позовної давності. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.
ОСОБА_1, м. Запоріжжя, сповіщений належним чином про час і місце розгляду апеляційної скарги відзиву на надав. Повноважний представник у судовому засіданні підтримав доводи викладені в запереченнях на апеляційну скаргу відповідача. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
В С Т А Н О В И В:
16.07.2004р. між ВАТ "Запорізький абразивний комбінат"(продавець за договором, позивач за даною справою) та ПП "Індустріал ДОМ" (покупець за договором, відповідач за даною справою) укладений договір № 19, за яким продавець зобов'язався передати у власність покупця майно, перелік якого приведений в додатку №1 до договору, а покупець прийняти і оплатити товар (а.с. 14-15).
31.03.2005р. між ВАТ "Запорізький абразивний комбінат" та ПП "Індустріал ДОМ" укладено додаткову угоду до договору купівлі-продажу майна №19 від 16.07.2004р., відповідно до якої п.1.1 договору викладено в новій редакції: продавець зобов'язався передати у власність покупцю майно, перелік якого приведений в додатку №1, що є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язався сплатити вартість майна згідно графіка (додаток №2), що є невід'ємною частиною договору, та прийняти вказане майно. Пункт 2.5 викладено в наступній редакції:" За домовленістю сторін розрахунки за майно здійснюються згідно з графіком (додаток №2), який є невід'ємною частиною договору. Покупець має право достроково сплатити вартість майна продавцю". Крім того, згідно з п.4.2.1 в установлений даним договором термін сплатити вартість майна згідно з графіком (а.с. 57).
Позивачем прийняті на себе зобов'язання виконані, що не заперечується сторонами по справі. Відповідач прийняті на себе зобов'язання виконав частково, на час звернення позивача до суду борг відповідача складає 1300170 грн.. Стягнення суми пені за несвоєчасну оплату предмета договору купівлі-продажу в розмірі 119 616,56 грн. та суми штрафу за необґрунтовану відмову від виконання прийнятих на себе зобов'язань в розмірі 950 110,00 грн. було предметом розгляду у суді першої інстанції.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав:
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України ).
У відповідності до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зміст зазначеної статті кореспондується із змістом статей 525,526 ЦК України.
Діючим законодавством передбачена відповідальність за невиконання (несвоєчасне виконання) прийнятих на себе зобов'язань. Учасники господарських відносин, до яких зокрема належать сторони по справі, несуть згідно ст. 216 ГК України господарську-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах, в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором.
Умовами договору, а саме пунктом 2.5. договору купівлі-продажу від 16.07.2004р. (до укладення додаткової угоди) сторони передбачили, що покупець перераховує на розрахунковий рахунок продавця всю вартість майна повністю або частками у термін 10 тижнів від моменту підписання договору. Відповідно до п.5.1 у разі порушення терміну оплати за майно, передбачене п.2.5 договору, покупець при наявності своєї вини сплачує пеню в розмірі 0,05 відсотка від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування пені.
З урахуванням положень п. 2.5 договору, порушення умов договору в частині сплати вартості майна мало місце 25 вересня 2004р., але вже після порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань, 31.03.2005 року сторони уклали додаткову угоду, якою фактично змінили строк виконання зобов'язання в частині сплати вартості майна, передбачивши сплату частинами відповідно до графіка. Порушення графіка мало місце в травні 2005р., оскільки грошові кошти, які відповідач повинен був сплатити в травні 2005р., сплачені лише в жовтні 2005р.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити при порушені ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як вище зазначалось, останній платіж, вчинений відповідачем - жовтень 2005р. Згідно графіка, повна сплата за майно повинна була здійснена ПП "Індустріал ДОМ" у грудні 2005 року ( а.с.58 ) У зв'язку з цим, починаючи з січня 2006р. (з 01.01.2006р.) у ВАТ "Запорізький абразивний комбінат" настало право на застосування до ПП "Індустріал ДОМ" санкцій встановлених договором, зокрема, пені.
Крім того, слід зауважити, що фактично грошове зобов'язання було порушено відповідачем 25.09.2004р., оскільки договором встановлено термін сплати вартості майна - 10 тижнів від дати підписання договору, і з цього моменту у позивача виникло право на стягнення пені, оскільки саме цієї дати він дізнався про порушення свого права.
Згідно розрахунку наданого позивачем, він нараховує пеню на суму 1 300 170 грн. за період з 27.07.2006р. по 26.01.2007р. (184 дні) у сумі 119 616,56 грн. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Однак, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Оскільки зобов'язання ПП "Індустріал ДОМ " мало бути виконано у термін 10 тижнів від моменту підписання договору (16.07.2004р.), тобто до 25.09.2004р., то прострочення виконання зобов'язання і право позивача нараховувати і стягувати пеню настало саме з цієї дати. Враховуючи, що сторони внесли зміни до договору і встановили інші терміни, останній грудень 2005р., тобто 31.12.2005р. (останній день грудня 2005р.), то порушення зобов'язання настало 01.01.2006р., і з цього моменту позивач мав право нараховувати пеню шість місяців - до 30.06.2006р. Інший порядок нарахування пені не встановлений ні законом, ні договором.
Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до господарського суду 06.02.2007 року. Згідно ст. 258 ЦК України встановлено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (стаття 261 ЦК України). Тобто позивачем, з власної вини, пропущено строк позовної давності встановлений для стягнення суми пені, будь-яких клопотань щодо відновлення цього строку позивачем не заявлено, будь-яких обставин які в силу статті 264 ЦК України переривають перебіг строку позовної давності не наведено.
Стосовно стягнення суми штрафу колегія суддів зазначає наступне: відповідно до п.5.4 договору за односторонню необґрунтовану відмову від виконання взятих на себе зобов'язанню впродовж дії договору, винна сторона відшкодовує штраф у розмірі 50% від вартості "майна".
Як правомірно зазначено судом першої інстанції, жодна із сторін не відмовилась від виконання зобов'язань. Ніяких дій, які б свідчили про відмову в односторонньому порядку від договору відповідач не здійснив, жодного листа не направив. Тобто у спірних правовідносинах сторін мало місце порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати вартості майна у встановлений договором термін, а саме - відповідно до графіка, тобто мас місце неналежне виконання зобов'язання. Несвоєчасне виконання (виконання не в повному обсязі) умов договору не є поняттям тотожним відмові від виконання прийнятих на себе за договором обов'язків. Повноважний представник відповідача підтвердив що ніколи не відмовлявся і не відмовляється на цей час від виконання своїх зобов'язань за договором, частково виконав зобов'язання, прийнявши товар і частково сплативши його вартість. Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем не доведена відмова відповідача від договору. А відтак, відсутні підстави для застосування штрафу передбаченого сторонами в п.5.4 договору.
Згідно статті 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Підприємництво-це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України). При виборі контрагента для фінансово-господарських відносин, у даному випадку ПП “Індустріал ДОМ”, м. Запоріжжя, позивач діяв на власний розсуд та власний ризик, який виключає в себе, в тому числі можливість невиконання (несвоєчасне )контрагентом прийнятих на себе зобов'язань. Саме в інтересах позивача було відстеження строків позовної давності, для своєчасного звернення до суду для захисту свого порушеного права, в тому числі, стягнення суми пені.
Крім того, 31.03.2005р. між ВАТ "Запорізький абразивний комбінат", ПП "Індустріал ДОМ" та фізичною особою ОСОБА_1 укладено угоду, якою врегульовано взаємовідносини сторін у разі невиконання зобов'язань.
Зазначені обставини досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.
Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід віднести на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Запорізький абразивний комбінат”, м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 10.05.2007 року у справі №20/88/07 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 10.05.2007 року у справі №20/88/07 - залишити без змін.
Головуючий суддя Яценко О.М.
судді Яценко О.М.
Коробка Н.Д. Мойсеєнко Т. В.