Справа № 2-5022/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.10. 2010 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Боровікової А.І.
при секретарі Горохові А.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу , -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_3 зареєстрованого 05.07.2008 року Комунарським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 507, посилаючись на те, що спільне життя з відповідачем не склалося по причині різних характерів та відсутності спільних поглядів на життя, сім`я розпалася остаточно, бажання продовжувати шлюбні відносини відсутнє. Від шлюбу вони мають неповнолітню дитину – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після розірвання шлюбу буде проживати з позивачем.
В попередньому судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
В попередньому судовому засіданні відповідач не заперечував відносно задоволення позовних вимог.
На пропозицію суду про надання строку для примирення сторони категорично відмовились, так як вважають, що відновити шлюб неможливо і їх подальше спільне життя негативно позначитися на інтересах дитини.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення про задоволення позову в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно ч. 4 ст. 174 цього ж Кодексу у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює судове рішення про задоволення позову
Судом встановлено, що сторони 05.07.2008 року зареєстрували шлюб, про що Комунарським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції складений актовий запис № 507. Від спільного шлюбу мають неповнолітню дитину – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після розірвання шлюбу буде проживати з матір’ю. Шлюбні відносини між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 припинені, взаємини подружжя не підтримують, спільного господарства не ведуть. Бажання до примирення у сторін відсутнє. Подальше спільне подружжя і збереження шлюбу неможливо. Спору щодо нажитого в шлюбі майна немає. Шлюб у обох перший.
Згідно ст. 111 СК України суд приймає міри до збереження шлюбу, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. В даному випадку, сторони вважають неможливим з моральної точки зору, продовжувати шлюбні відносини, тому суд не може зобов’язати їх прийняти заходи до примирення.
Відповідно до статті 112 СК України суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За таких обставин, суд приходить висновку, що шлюб між сторонами не може бути збережений, оскільки факти, встановлені у справі, свідчать про те, що він фактично розпався, спільне життя подружжя і збереження сім'ї стало неможливим, його формальне існування обмежує особисту свободу позивача та порушує його особисті інтереси, що мають істотне значення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 59, 60, 88, 130, 174, 208, 209, 212, 214-215, 292, 294 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 111-115 СК України, суд , -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_3, зареєстрований 05.07.2008 року Комунарським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції складений актовий запис № 507 - розірвати .
ОСОБА_1 залишити прізвище «ОСОБА_1», яке було змінене під час державної реєстрації шлюбу між сторонами.
Рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя А.І.Боровікова