№2-633/2010р.                      

РІШЕННЯ

іменем України

          04  жовтня 2010 року                                                                                     м. Пирятин

            Пирятинський районний суд Полтавської області

у складі головуючої – судді Сімонової С. Г.,

за участі  секретаря –  Лимар К.І.,

позивача ОСОБА_1 (фізичної особи),

представника відповідача ОСОБА_2(фізичної особи),    

розглянувши у відкритому  судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на утримання майна, що є у спільній частковій власності,                                                          

у с т а н о в и в:

ОСОБА_3 у липні  2010 року звернувся до суду із позовом до  ОСОБА_1 про відшкодування витрат на утримання майна, що є у спільній частковій власності.    

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує, тим, що рішенням Пирятинського районного суду від 21 квітня 2008 року за ним визнано право власності на ? частину спадкового майна – будинковолодіння розташованого у АДРЕСА_1. Рішенням Пирятинського районного суду від 24 грудня 2009 року вказане вище будинковолодіння було поділене між позивачем та відповідачем в натурі, за відповідачем було визнане право власності на 53/100 частини будинковолодіння, а за ним відповідно 47\100 частини будинковолодіння. Позивач уважає, що відповідач повинен утримувати спільне з ним будинковолодіння, тому просить стягти з відповідача на його користь витрати, пов’язанні з утриманням будинковолодіння, інфляційні та 3% з суми витрат на утримання майна та судові витрати.

У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав, просить стягти з відповідача витрати, пов’язані з утриманням спільного будинковолодіння,  інфляційні від суми заборгованості за утримання спільного будинковолодіння, 3% відсотки річних та судові витрати, пов’язані з розглядом справи, а всього просить стягти з відповідача 1433 грн 92 коп.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, уважає вимоги позивача безпідставними, оскільки відповідач у своїй частині будинку не проживав, в цілому будинком користувався сам позивач, отже відповідач  не користувався і комунальними послугами і не повинен відшкодовувати позивачеві будь-які його витрати по утриманню належної йому частини будинку.

Судом установлено:

Згідно рішенням Пирятинського районного суду від 24.12.2009 ОСОБА_3 отримав у власність 47/100 частин житловий будинку АДРЕСА_1,  а ОСОБА_1 53/100  його частин.

До цього часу ні відповідач, ні члени його сім’ї у вказаному будинку не проживали, ніякими комунальними послугами не користувались, практично всім домоволодінням користувалась сім’я  позивача.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України  кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і заперечень.

Позивач не довів суду, які конкретно кошти він витратив на управління майном відповідача, на його утримання та збереження, у своїх поясненнях він повідомив суд, що не може визначитись з розміром конкретних витрат на утримання майна, що належить відповідачеві.

При таких обставинах суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 10, 212, 215 ЦПК України, с у д –

в и р і ш и в:    

              У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд протягом десяти днів із дня проголошення рішення.

Головуюча -