Справа № 2-622/2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2010 року       Ріпкинський районний суд Чернігівської області

 у складі: головуючого – судді Жовток Є.А.

                 при секретарі Прохоренко А.В.

                 з участю представника позивача Караман Л.І.                            

                 відповідача ОСОБА_2,                            

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Ріпки справу за позовом Ріпкинського сільського споживчого товариства до ОСОБА_2 про стягнення нестачі,

В С Т А Н О В И В :

    Ріпкинське ССТ звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 нестачі, зазначивши, що відповідач працюючи продавцем бару “Хуторок” в с.Сиберіж Ріпкинського району Чернігівської області, будучи матеріально-відповідальною особою, не забезпечила збереження ввірених їй цінностей, внаслідок чого виникла нестача у розмірі 14669 грн. 28 коп. Враховуючи, що відповідач  добровільно відшкодувала частину завданих збитків, позивач просить стягнути з ОСОБА_2  їх залишок, у розмірі 7115 грн. 63 коп., а також судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача зменшила заявлені вимоги та, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просила стягнути з відповідача  6615 грн. 63 коп.

    Відповідач позов визнала.

    Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

    Частиною 4 ст.174 ЦПК України, передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову, якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

В судовому засіданні сторони визнали, що ОСОБА_2 у період з 2002 по 2010 рік   працювала продавцем бару «Хуторок» в с.Сиберіж Ріпкинського району і з нею укладався договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Розмір збитків, завданих нестачею Ріпкинському ССТ, а також розмір добровільно відшкодованих коштів, сторонами не оспорюється.

За розтрату ввірених їй цінностей ОСОБА_2 притягнуто до кримінальної відповідальності.

    Наведені обставини, у відповідності до ч.1 ст.61 ЦПК України, суд визнає такими, що не підлягають доказуванню, оскільки вони визнані сторонами.

    У відповідності до п.1 ч.1 ст.134 КЗпП України, працівники несуть повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну з їх вини, у випадках укладення договору про повну матеріальну відповідальність.    

Згідно ст.1166 ЦК України, шкода, завдана майну юридичної особи неправомірними діями, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

    У відповідності до ст.88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 57, 209, 212, 215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

    Позов задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь Ріпкинського сільського споживчого товариства, в якості відшкодування збитків, 6615 грн. 63 коп.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь Ріпкинського  сільського споживчого товариства судовий збір, в розмірі 71 грн. 16 коп., а також 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 191 грн. 16 коп.

    Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області, через Ріпкинський районний суд, протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою яка не була присутня під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання його копії.

      Суддя                                                                                        Є.А. Жовток