Справа № 2-926/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

    20 жовтня 2010 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Дашутіна І.В.,  при секретарі Макошенець С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно та звільнення майна з-під арешту,  

В С Т А Н О В И В :

    ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, про визнання права власності на майно та звільнення майна з-під арешту, з тих підстав, що між ним та відповідачем була досягнута усна домовленість про продаж йому автомобіля відповідача, на підтвердження чого ОСОБА_1 відібрав у відповідача розписку про отримання коштів за автомобіль. Потім відповідач в підтвердження своїх намірів на продаж автомобіля ОСОБА_3 видав йому довіреність, щоб той міг зняти автомобіль з обліку та зареєструвати його на своє ім’я, але з’ясувалося, що відділом ДВС Сумського РУЮ було накладено арешт на даний автомобіль і тому позивач хоч фактично і володіє автомобілем, але юридично не має змоги належним чином оформити свої права на даний автомобіль і розпоряджатися ним.  

    В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову не заперечував.

Вислухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 2 лютого 2008 року ОСОБА_1 зустрівся з ОСОБА_2 з метою вирішення питання щодо купівлі-продажу автомобіля ВАЗ 21100, 2000 року випуску, сірого кольору, державний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 тип - легковий седан-В, який належав ОСОБА_2 на праві власності. Вони домовилися щодо продажної цині, після чого в той же день         ОСОБА_1 передав відповідачу 4 000 доларів США та в присутності свідків відповідачем було складено розписку, зміст і мета якої полягають у засвідченні факту передачі зазначеного автомобіля у власність ОСОБА_1 із оплатою ним його вартості (а.с. 8). На реалізацію засвідченої цим документом угоди позивачу було передано вищезгаданий автомобіль.

Отримавши від відповідача автомобіль та реєстраційні документи на нього, ОСОБА_1 відігнав його у своє домоволодіння, а потім намагався домовитися з ОСОБА_2 оформити всі необхідні документи, але відповідач з різних причин (відсутність коштів на оформлення договору та зняття автомобіля з реєстрації, відрядження тощо) ухилявся від оформлення договору купівлі-продажу у необхідній для реєстрації транспортного засобу формі та зняття його з обліку, тому договір купівлі-продажу у належній для реєстрації транспортного засобу формі між сторонами так і не був складений.

    Пізніше, відреагувавши на вимоги ОСОБА_1 щодо належного оформлення проданого йому транспортного засобу, необхідності підтвердження правомірності володіння і експлуатації автомобіля на законних підставах, 2 грудня 2008 року відповідачем на ім'я ОСОБА_2 та на ім'я осіб, які були присутні при продажу йому автомобіля було видано довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу (а.с. 10).

    Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що сам зміст довіреності в сукупності із розпискою та вищевикладеними обставинами свідчать про осмислене й цілеспрямоване відчуження транспортного засобу його попереднім власником – відповідачем на користь позивача, чого в судому засіданні не заперечував і представник відповідача.

    У 2010 році ОСОБА_1 з виданою на нього довіреністю звернувся до відповідного підрозділу ОСОБА_4 України в Сумській області з метою реєстрації транспортного засобу на своє ім'я, але від працівників міліції дізнався, що відділом ДВС Сумського РУЮ була винесена постанова, якою було встановлено обмеження на відчуження всього належного ОСОБА_2 майна, і на підставі цього позивачу було відмовлено у знятті з обліку автомобіля та подальшій його реєстрації на ім'я        ОСОБА_1

    Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання прав на майно і про звільнення майна з-під арешту.

    Згідно з ст. 391 ЦК України, власник може вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Враховуючи викладене, необхідно звільнити з під арешту автомобіль ВАЗ 21100, 2000 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 тип – легковий седан – В та визнати за ОСОБА_1 право власності на даний автомобіль.

Керуючись ст. ст.  10, 11, 60, 212 - 215 та 218  ЦПК України, ст.ст. 328, 392, 655 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Звільнити з-під арешту автомобіль ВАЗ 21100, 2000 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 тип – легковий седан – В.  

Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль ВАЗ 21100, 2000 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 тип – легковий седан – В.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Сумської області через районний суд протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

    Суддя     (підпис)

    З оригіналом згідно

Суддя                                     І.В. Дашутін