Справа № 22ц-16 071 Головуючий у 1 інстанції – суддя Морозова І.В.
Категорія: 57 Доповідач – Ювченко Л.П..
УХВАЛА
Іменем України
3 вересня 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Ювченко Л.П..
суддів: Шамрило Л. Г.,Соломаха Л.І.
при секретарі: Стібі Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області на постанову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 5 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м.Шахтарську Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов»язання здійснити виплату допомоги відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»,-
В С Т А Н О В И В :
Постановою Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 5 жовтня 2009року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Вона просила поновити строк на звернення до суду, зобов»язати відповідача з 01.01.2006р. провести їй нарахування та виплату допомоги, як дитині війни за 2006-2007р.р.
Управління пенсійного фонду України в м. Шахтарську зобов»язане здійснити позивачці нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни за період з 22.05.2008 року до 31 грудня 2008 року , у сумі 715 грн. У іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі управління пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.
В обґрунтування скарги відповідач зазначає, що суд не зважив на те, що на законодавчому рівні не визначено які органи повинні виплачувати пенсії, за рахунок яких коштів та джерел. Немає підстав вважати, що саме органи пенсійного фонду повинні виплачувати такі підвищення із бюджету пенсійного фонду. Також вважає, що первинна редакція ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», змінена Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та її відновлення будь-якими нормативними актами не передбачено.
В судове засідання позивач та представник пенсійного фонду не з»явились. Про час та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку .
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі статтею 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст.1. Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення ( 2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Відповідно до ст.6. Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
З обставин справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 тобто, вона є дитиною війни.
Задовольняючи позов частково , суд першої інстанції виходив з того, що позивачка відноситься до категорії «діти війни», знаходиться на обліку в ПФУ в м.Шахтарську та отримує пенсію за віком. Позивач протягом 2007р- 2008 року мала право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, розмір якого не може бути меншим, ніж прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.
Дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» зупинено на 2006р. відповідно до Закону України від 20.12.2005р. «Про державний бюджет України на 2006рік», а тому позивачка не мала права на вказану допомогу у 2006році.
Згідно п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік » призупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни».
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до пункту 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено у наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на які поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачуються підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано неконституційними.
У зв’язку з вищевикладеним, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за вказаний період недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» є обґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги щодо не визначення на законодавчому рівні джерел та коштів з яких мають проводитись підвищення до пенсії, не можна прийняти до уваги з наступних підстав.
Згідно ст.3 Конституції України утвердження та забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. Обов’язок по виплаті пенсій покладено на Пенсійний фонд України. Відсутність коштів в Державному бюджеті не може бути підставою для невиконання закону, який діє.
Обов’язки щодо призначення перерахунку та виплати пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» є основною функцією органів Пенсійного фонду України, а управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, юридичними особами, мають самостійний баланс, рахунки в установах банків.
Доводи апеляційної скарги про те, що первинну редакцію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», змінено Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і не відновлено будь-яким нормативним актом є необґрунтованими та не можуть бути прийняти судом до уваги з наступних підстав.
Закон України «Про соціальний захист дітей війни» був прийнятий 18 листопада 2004 року, набрав чинності з 1 січня 2006 року. Законами про Державний бюджет України протягом 2006 - 2008 років до вказаного закону вносилися зміни, якими зупинялася дія статті 6 закону щодо розміру та виплати підвищення до пенсії. У 2007 та 2008 роках відповідно до рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 N 6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян та 22.05.2008 N 10-рп/2008 у справі щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України окремі зміни, внесені законами про Державний бюджет на відповідні роки, визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Так як зупинення дії закону іншим законом не передбачено, а відповідно до ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, суд першої інстанції правильно керувався при розгляді справи Законом України "Про соціальний захист дітей війни" та застосував положення ст. 6 вказаного закону.
Доводи апеляційної скарги про відсутність бюджетного фінансування не можуть бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Доводи апеляційної скарги про те, що виплата сум позивачу проводилася відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" не можуть бути прийняті до уваги.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача. Суд правильно прийшов до висновку, що при вирішенні даного спору застосуванню підлягала ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 303-305, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості спорів, пов'язаних із соціальними виплатами», апеляційний суд ,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області відхилити.
ПостановуШахтарського міського суду Донецької області від 05 жовтня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді :