Справа №22ц - 14607 Головуючий у 1 інстанції Батманова В.В.
Категорія 45 Доповідач Висоцька В.С.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2010 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області
В складі Головуючого ВИСОЦЬКОЇ В.С.
Суддів БІЛЯЄВОЇ О.М., ОСИПЧУК О.В.
При секретарі ПЕРЕПЕЧАЄНКО К.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у землекористуванні за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 29 червня 2010 року
В С Т А Н О В И В
У травні 2009 року позивачі звернулися до суду з позовом про усунення перешкод у землекористуванні, посилаючись на те, що є рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 22 грудня 2008 року, яким встановлено порядок користування земельною ділянкою розташованою за адресою АДРЕСА_1.
ОСОБА_3, який з дозволу власника ОСОБА_4 користується земельною ділянкою та будинком почав будувати паркан, який загрожує освітленню будинку, погіршує провітрювання та встановив капітальний паркан у безпосередній відстані до будинку позивачів. Крім того, вбиральня знаходиться на відстані 12 метрів від жилого будинку позивачів. Зазначали, що діями відповідача їм спричинено моральну шкоду, вони нервують, погіршився стан їх здоров’я.
Просили суд зобов’язати відповідачів знести паркан та привести його в первісний стан, перенести вбиральню, на відшкодування моральної шкоди стягнути 5 000 грн.
Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 29 червня 2010 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 задоволені частково. Зобов’язана ОСОБА_4 знести самовільно збудований паркан, розташований на межі земельних ділянок між домоволодінням АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, ОСОБА_2 на праві власності та домоволодінням АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4 на праві власності та привести місце його побудови у первісний стан. З ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 стягнуті судові витрати всього 54,50 грн. В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4, в інтересах яких на підставі довіреності діє адвокат ОСОБА_6 (а.с. 107-108) просять рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зазначив, що суд першої інстанції не врахував, що у позивачів відсутнє право користування або право володіння зазначеною земельною ділянкою, оскільки відсутні правовстановлюючі документи з визначенням меж та площі земельної ділянки. В матеріалах справи відсутні документи на земельну ділянку та неможливо встановити, чи були внаслідок будівництва паркану порушені права позивачів як землекористувачів. Суд прийшов до помилкового висновку про те, що збудований паркан висотою 1,75 метри суперечить санітарним та будівельним нормам, не послався на жоден нормативний акт. Суд безпідставно не взяв до уваги висновки будівельно – технічної експертизи.
Рішення в частині відмови в задоволенні позову сторонами не оскаржується.
В судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_6 підтримав апеляцію.
Позивач ОСОБА_2, її представник ОСОБА_7 заперечували проти задоволення скарги, просили залишити без змін.
Позивач ОСОБА_1 до суду не з’явилися, просив розглядати справу у його відсутність, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Відповідно до ч.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суд обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 22 грудня 2008 року, яке набрало чинності та звернуто до виконання, припинено право спільної часткової власності, у власність позивачів та ОСОБА_4 виділені окремі частини домоволодіння, встановлено порядок користування земельною ділянкою, розташованою за адресою АДРЕСА_1.
Задовольняючи позов про усунення перешкод у землекористуванні, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_3 збудував паркан без погодження з позивачами. Висота паркану становить 1,75 метра, що суперечить існуючим санітарним та будівельним нормам, відповідно до яких висота паркану між земельними ділянками повинна бути 1,2 метри та паркан повинен провітрюватися.
Проте з такими висновками погодитися не можна.
Як правильно встановлено судом, і це підтверджено письмовими доказами, рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 22 грудня 2008 року припинено право спільної часткової власності, у власність позивачів та ОСОБА_4 виділені окремі частини домоволодіння, встановлено порядок користування земельною ділянкою, розташованою за адресою АДРЕСА_1 (а.с.2-4).
Позивачі не заперечували в судовому засіданні проти того, що паркан відповідачами збудований та земельній ділянці, яка виділена їм в користування відповідно до рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 22 грудня 2008 року.
Висновки суду про те, що відповідачі повинні були побудову паркану погоджувати з позивачами, не ґрунтуються на законі.
Відповідно до ч. 1 ст.103 ЗК України, на яку посилається суд, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).
Проте обов’язок сусіда погоджувати будівництво паркана, висоту останнього, зазначеною нормою не передбачено.
Відповідно до висновків судової будівельно – технічної експертизи №6263/23 від 18 лютого 2010 року висота шиферного в металевих стовпах огородження, встановленого на межі суміжного землекористування між земельними ділянками сторін, відповідає нормативним вимогам; тривалість інсоляції в квартирі позивачів відповідає нормативним вимогам. Будівництво огородження не впливає на зниження природного освітлення в житловому будинку позивачів (а.с.68-73).
Експертиза проведена компетентним експертом, містить посилання на діючі будівельні та санітарні норми, тому суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги висновок експертизи.
Посилання суду на те, що висота паркану повинна бути 1,2 метри суперечить висновку судової будівельно – технічної експертизи, відповідно до якої висота огородження повинна бути не більш 2-х метрів (а.с.68 зворот).
Зазначення комісії (а.с.88-89) про те, що огородження не провітрюється, не може бути підставою для задоволення позову. Висновок експерта про те, що тривалість інсоляції в квартирі позивачів відповідає нормативним вимогам та будівництво огородження не впливає на зниження природного освітлення в житловому будинку позивачів наданими позивачами доказами не спростовується.
За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивачами не надано доказів, що будівництвом паркану відповідачі порушили їх законні права та інтереси.
Оскільки висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, апеляційний суд скасовує рішення в частині задоволення позову та ухвалює нове про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до ст.88 ч.5 ЦПК України апеляційний суд вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідачами понесені витрати з оплати судової будівельно – технічної експертизи №6263/23 від 18 лютого 2010 року, проведеної за ухвалою суду, що підтверджено відповідною квитанцією. Оскільки суд апеляційної інстанції ухвалює нове рішення про відмову в задоволенні позову, позивачі відповідно до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України повинні компенсувати витрати на проведення експертизи відповідачам.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 307ч.1 п.2, 309, 315-316 ЦПК України, апеляційний суд
В И Р І Ш И В
Апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 11 вересня 2010 року скасувати, ухвалити нове рішення.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у землекористуванні відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 витрати на проведення будівельно – технічної експертизи 1378,80 грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Головуючий В.С.Висоцька
Судді О.М.Біляєва
О.В.Осипчук