Справа №22ц – 14028 Головуючий у 1 інстанції Черков В.Г.
Категорія 48 Доповідач Висоцька В.С.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2010 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області
В складі
Головуючого ВИСОЦЬКОЇ В.С.
Суддів БІЛЯЄВІЙ О.М., ОСИПЧУК О.В.
При секретарі Перепечаєнко К.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 26 травня 2010 року
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 26 травня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 800 грн. щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму, починаючи з 5 березня 2009 року до досягнення дитиною повноліття.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення скасувати, справу повернути на новий розгляд, посилаючись на те, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права. Судом першої інстанції не було враховано, що його представник частково визнавав позов, згоден сплачувати щомісяця 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тобто 458 грн. При стягненні аліментів на дитину суд не вірно врахував кредитні зобов’язання позивача. Суд врахував доводи позивачки про витрати на сина, які на його погляд відносяться до додаткових витрат. Суд залишив поза увагою той факт, що він добровільно купує дитині одяг, продукти харчування, надає грошову допомогу на утримання самій позиваці.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 підтримала апеляційну скаргу.
Представник позивача ОСОБА_6, позивач ОСОБА_1 заперечували проти задоволення скарги, вважають рішення законним та обґрунтованим.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони від шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_3, народження ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюб між ними розірвано. Відповідач має мінливий дохід. З урахуванням обставин, передбачених ст. 182 СК України, відповідач зобов’язаний сплачувати аліменти на користь позивачки на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 800 грн. щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Проте повністю з таким висновком суду погодитися не можна.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення підлягає зміненню з наступних підстав.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.1 ст.184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Відповідач не заперечує проти того, що має мінливий дохід. У його власності є кафе, від діяльності якого він тимчасово доходу не отримує.
Доводи відповідача про необхідність стягнення з нього аліменти у частці до прожиткового мінімуму не ґрунтуються на законі, оскільки законодавством передбачена можливість стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) (ст. 183 СК України) або у твердій грошовій сумі (ст.184 СК України).
Судом першої інстанції на підставі наданих сторонами доказів встановлено, що всі обставини, на які посилається відповідач, як на підставу для зменшення аліментів, були враховані при винесенні судового рішення. Відповідач не надав нових доказів, неподання яких до суду першої інстанції зумовлено поважними причинами.
Доводи апеляційної скарги про врахування судом кредитних зобов’язань позивача неспроможні. Закон зобов’язує суд при визначення розміру аліментів враховувати всі обставини, які мають істотне значення, тому посилання суду на матеріальне становище стягувача аліментів, не впливає на висновки суду.
За таких обставини, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідач спроможний сплачувати аліменти на неповнолітню дитину в розміру 800 грн. щомісячно, та підстав для зменшення розміру аліментів не вбачається.
Доводи апеляційної скарги відповідача, що він добровільно надає допомогу дитині, не може бути підставою для відмови в стягнені аліментів, оскільки це є правом позивача отримувати аліменти в судовому порядку. Крім того, позивачка заперечує проти того, що відповідач надає допомогу добровільно.
Проте, зазначення суду про стягнення аліментів в розмірі не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку є помилковим, оскільки норма ст.184 СК України про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі мінімального розміру не передбачає.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 307, 309,324,316 ЦПК України, апеляційний суд
В И Р І Ш И В
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 26 травня 2010 року змінити.
Виключити з резолютивної частини рішення зазначення суду «але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».
В решті рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Головуючий В.С.ВИСОЦЬКА
Судді О.М.БІЛЯЄВА
О.В.ОСИТПЧУК