Справа № 22- 16450                                                           Головуючий в 1 інстанції – Марченко Л.М.,

      Категорія 40                                                                                                 Доповідач Барсукова О.І.    

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 жовтня 2010 року             Апеляційний суд Донецької області в складі:

                                                 Головуючої: Червинської М.Є.,

                                                          суддів:  Барсукової О.І.,  Никифоряка  Л.П.,

при секретарі: Руденко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку  цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 24 червня 2010 року по цивільній справі за позовом   ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Краматорський завод «Кондиціонер» про стягнення  компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час розрахунку, відшкодування моральної шкоди,-

                                                                    В С Т А Н О В И В:

    Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 24 червня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. З відкритого акціонерного товариства «Краматорський завод «Кондиціонер» ( далі – ВАТ  «Краматорський завод «Кондиціонер» ) на користь ОСОБА_1 стягнуто  компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 51-66гр. В решті частині позову відмовлено. На користь держави з ВАТ «Краматорський завод «Кондиціонер»  стягнуто  судові витрати.

    Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою до апеляційного суду Донецької області, в якій  просив  рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення   компенсації за невикористану відпустку  та змінити  рішення  щодо  відмови в стягненні середнього заробітку за час затримки розрахунку, Задовольнити його позов в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 01.09.2006 року по день ухвалення рішення. В частині відмови у відшкодуванні моральної шкоди – залишити рішення без змін.

             В судовому засіданні ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав і просив задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника відповідача, позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга   підлягає задоволенню  частково з таких підстав.  

Відповідно до п.3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції  і ухвалення нового рішення  або зміни рішення є  невідповідність висновків суду обставинам справи,  порушення або неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Статтею 83 КЗоТ передбачена виплата грошової компенсації за всі дні не використаної працівником щорічної відпустки.

Судом  першої інстанції встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з  ВАТ  «Краматорський завод «Кондиціонер» з 26.05.2006 року по 31.08.2006 року та виконував роботи зі сбірки металоконструкцій в штампувально-зварювальному цеху полиць. ( а.с.4).

Наказом №  441-4 від 31.08.2006 року ОСОБА_1 звільнений на підставі ст. 38 КЗпП України з  31.08.2006 року  за власним бажанням.

З матеріалів справи видно, що позивач звернувся з позовом до ВАТ  «Краматорський завод «Кондиціонер» та просив стягнути на його користь компенсацію за невикористану відпустку за 6 днів в сумі 200гр. та середній заробіток  за затримку розрахунку при звільненні з моменту звільнення по день ухвалення рішення судом.

При розгляді справи в суді першої інстанції відповідач визнав заборгованість перед ОСОБА_1 у вигляді  компенсації за 3 дні невикористаної відпустки  в сумі 51-66гр.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 24 червня 2010 року позов ОСОБА_1 в частині стягнення компенсації за невикористану відпустку задоволений частково,  на його користь з відповідача  стягнуто компенсацію не невикористану відпустку в сумі 51-66гр.

Ухвалюючи рішення  про наявність заборгованості за невикористану відпустку, суд врахував доводи відповідача про те, що позивач працював з 26.05.2006 року по 31.08.2006 року не невірно визначив кількість днів невикористаної відпустки.

Відповідно до ст.75 КЗоТ України щорічна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, якій відлічується з дня укладення трудового договору.

Оскільки відповідно до наданих в справу документів, позивач відпрацював 3 повних календарних місяці і  у нього виникло право на  грошову компенсацію за  6 днів невикористаної  щорічної відпустки, а тому на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню з ВАТ  «Краматорський завод «Кондиціонер» компенсація за невикористані дні щорічної відпустки в сумі 103-32гр.

Частково задовольняючи позов на користь звільненого працівник, фактично визнаючи наявність заборгованості відповідача перед ОСОБА_1 при звільненні, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог стосовно стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку за необґрунтованістю.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

Статтею 117 КЗпП встановлено, щ в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗоТ,  при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ч.2 ст.117 КЗоТ України  при наявності спору про розміри належних при звільненні працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в  цій статті відшкодування в тому разі коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Оскільки  спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки розрахунку визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

З врахуванням наведеного, апеляційний суд вважає можливим стягнути на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 500гр.

    Керуючись ст. ст. 307, 308, п.п.3,4 ст. 309 , 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

            Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 24 червня 2010 року в частині стягнення компенсації за невикористану відпустку змінити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Краматорський завод "Кондиціонер" на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 103-32гр. ( сто три гривні 32 копійки).

В частині відмови в позові про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку скасувати.

Стягнути  з відкритого акціонерного товариства "Краматорський завод "Кондиціонер" на користь ОСОБА_1 середній заробіток  за час затримки розрахунку в сумі -                                   500 гривень ( п’ятсот гривень).

В решті частині рішення залишити без змін.

            Рішення апеляційного суду  набирає законної сили з моменту проголошення.

      Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

                                                 Головуюча:

                                                          Судді: