Судове рішення #11546880

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.10.2010 р.                                                                       справа №12/82пн

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:


головуючого:

суддів 



за участю представників сторін:

від позивача:Степанченко О.А., довіреність від 06.09.10р.

Усікова Г.Ю., довіреність від 06.09.10р.      ,

від відповідача:

від третьої особи 1:

від третьої особи 2:Литовченко Н.І., довіреність  від 06.09.10р.,

ОСОБА_4, довіреність від 21.05.10р.

не з"явився



розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуОСОБА_5, м. Донецьк



на рішення

господарського суду Донецької області



від20.07.2010 року



по справі№12/82пн



за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Донпласт" м.Донецьк

до

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Ветківський завод" м.Донецьк

1. ОСОБА_5 м.Донецьк

2. Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації " м.Донецьк

провизнання права власності.



В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.07.2010 року у справі           № 12/82пн позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод „Донпласт” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ветківський завод” м. Донецьк, третя особа ОСОБА_5 м. Донецьк, третя особа КП „Бюро технічної інвентаризації ” м. Донецьк  про визнання права власності на 62/100 ідеальної частки в комплексі будівель та споруд, розташованих по вул. Економічна,1 в Київському районі м. Донецька –задоволено.

Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю „Завод „Донпласт” м. Донецьк право власності на 62/100 ідеальної частки в комплексі будівель та споруд, розташованих по вул.Економічна,1 в Київському районі м. Донецька, а саме: на частину виробничої будівлі літера А-1, загальною площею 606,7м.кв., в тому числі: коридор 2-1 –18,8м.кв., кабінет 2-2 –23,5м.кв., кабінет 2-3 –13,9м.кв., коридор 2-4 –10,4м.кв., коридор 2-5 - 8,6м.кв., коридор 2-6 –7.2 м кв., туалет 2-7 –1,6м.кв., туалет 2-8 –1,6м.кв., душ 2-9 –1,4м.кв., побутове приміщення 2-10 –10,8м.кв., кабінет 2-11 –40,2м.кв., кабінет 2-12 –16,1м.кв., коридор 2-13 –3,8м.кв., кабінет 2-14 –16,0м.кв., майстерня 2-15 –14,4м.кв., майстерня 2-16 –33,6м.кв., мийка 2-17 –3,9м.кв., коридор 2-18 –5,8м.кв., кабінет 2-19 –9,7м.кв., коридор 3-1 –2,3м.кв., кабінет 3-2 –26,9м.кв., туалет 3-3 –1,4м.кв., коридор 4-1 –3,6м.кв., підсобне приміщення 4-2 –5,6м.кв., майстерня 4-3 –49,3м.кв., коридор 8-1 –2,9м.кв., кабінет 8-2 –20,6м.кв., цех 9-1 –82,6м.кв., цех 9-2 –20,2м.кв., побутове приміщення 9-3 –14,2м.кв., цех 9-4 –135,8м.кв.; на частину виробничої будівлі літера Б-1, загальною площею 777,1м.кв., в тому числі: цех 1-1 –272,8м.кв., цех 1-2 –26,3м.кв., цех 1-3 –16,2м.кв., цех 1-7 –57,9м.кв., склад 1-8 –5,5м.кв., цех 1-9 –84,8м.кв., цех 1-10 –175,7м.кв., виробниче приміщення 3-1 –25,1м.кв., виробниче приміщення 3-2 –18,2м.кв., бокс 9-4 –24,2м.кв., цех 10-5 –39,3м.кв., виробниче приміщення 11-3 –31,1м.кв.; на частину будівлі складських приміщень літера В-1, загальною площею 432,9м.кв., в тому числі: коридор 1-1 –32,0м.кв., склад 1-2 –71,6м.кв, склад 1-3 –124,6м.кв., кімната персоналу 1-4 –17,2м.кв., склад 1-5 –10,8м.кв., склад 1-6 –92,7м.кв., вхід у підвал 1-7 –9,5м.кв, склад 1-8 –43,8м.кв., склад 1-9 –30,7м.кв.; на будівлю прохідної літера Е-1 загальною площею 10,6м.кв.; на навіс літера К загальною площею 338,0 м.кв. (викуплений як металосклад).

Рішення господарського суду мотивоване тим , що факт передачі спірного майна від відповідача  позивачу підтверджено актами прийому-передачі, доданими до справи. Позивач набув право власності на  спірне майно  з моменту підписання актів прийому-передачі.

Висновками експерта підтверджено, що об’єкти (або їх частини), вказані в договорах купівлі-продажу №1 від 29.06.2000р., №2 від 25.05.2001р. та №3 від 17.04.2002р., укладених між ТОВ „Завод „Донпласт” та ТОВ „Ветківський завод” відповідають об’єктам, які були предметом купівлі-продажу державного майна орендного підприємства „Ветківський дослідний завод” від 28.07.95р. №989, реконструкція та переобладнання будівель, приміщень, споруд, які є предметом спору, після їх придбання не проводилась.

Третя особа , ОСОБА_5 м.Донецьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною  скаргою про його скасування, так як вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права та з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те , що :

по-перше, на думку скаржника , договори купівлі-продажу  № 1 від 29.06.2000р. , № 2 від 25.05.01р. та № 3 від 17.04.02р. є удаваними, які вчинено сторонами для приховання інших правочинів , в зв’язку з чим суд мав визнати  їх недійсними;

по-друге, договори купівлі-продажу  № 1 від 29.06.2000р. , № 2 від 25.05.01р. та № 3 від 17.04.02р. укладені однією з сторін , а саме ТОВ «Ветківський завод», за відсутністю необхідного обсягу цивільної дієздатності ;

по-третє, відповідач на момент подання позову  не оспорював та визнавав  право власності Позивача на спірне , тому  в даній справі відсутній предмет спору , у зв’язку з чим  відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження підлягає закриттю;

по-четверте, господарський суд у своєму рішенні від 20.07.10р. по справі № 12/82пн в порушення положень п. 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України , зробив висновки, що не відповідають обставинам справи, а саме щодо оспорення та невизнання відповідачем права власності позивача;

по-п’яте, на думку скаржника , надані позивачем документи у підтвердження здійснення оплати за спірними договорами , не можуть дути  належними доказами , а інших документів у підтвердження даного факту до матеріалів справи не надано;

по-шосте,  прийняття заяв про зміну предмета та підстав позову  господарським судом під час  розгляду справи № 12/82пн є порушенням процесуального права, яке дозволяє провести зміни або предмета або підстави позову;

по-сьоме, позивач та відповідач своїми діями  намагаються позбавити ОСОБА_5 можливості довести свої права власності на спірне майно , яке було передано йому за договорами купівлі-продажу №№ 1-22 від 20.09.08р.

Скаржник просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове , яким відмовити позивачу в задоволенні вимог в повному обсязі та  визнати договори купівлі-продажу  № 1 від 29.06.2000р. , № 2 від 25.05.01р. та № 3 від 17.04.02р. недійсними.

Позивач , Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «Донпласт»м.Донецьк, у відзиві  на апеляційну скаргу  проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечує , вважає їх необґрунтованими, а рішення суду –законним. При цьому , посилається на те , що дійсність чи недійсність договорів купівлі-продажу №1 від 29.06.00р., №2 від 25.05.01р. та № 3 від 17.04.02р.  укладених  між позивачем та відповідачем не було предметом розгляду у даній справі.  Крім того , зауважує на тому , що прийняте 20.07.10р. господарським судом Донецької області рішення  ніяким чином не впливає на права та обов’язки  третьої особи – гр.ОСОБА_5, що підтверджується рядом процесуальних документів доданих до матеріалів справи. До того ж , посилається на те , що підстави скасування рішення є надуманими та спростовуються матеріалами справи.

Відповідач,  Товариство з обмеженою відповідальністю «Ветківський завод»м.Донецьк,  у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів апеляційної скарги також заперечує, вважає їх необґрунтованими , рішення суду законним та таким , що не підлягає скасуванню.

Третя особа , Комунальне підприємство “Бюро технічної інвентаризації”                          м. Донецьк, відзиву на апеляційну скаргу не надала , у листі № 01-3/1847 від 16.08.10р. просить справу розглянути за відсутністю представника  у відповідності до діючого законодавства.

В нинішнє судове засідання представник третьої особи , Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації” м. Донецьк,  не з’явився . Про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони були сповіщені належним чином.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України –справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши заявника скарги та представників сторін, що були присутні , судова колегія встановила наступне.

28.07.1995р між Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України (продавець) та організацією орендарів орендного підприємства „Ветківський дослідний завод” (покупець) був укладений договір №989 купівлі - продажу державного майна орендного підприємства „Ветківський дослідний завод”.

За умовами п.1.1 Договору продавець передає, а покупець придбає державне майно цілісного майнового комплексу орендного підприємства „Ветківський дослідний завод”, яке згідно договору від 27.04.1994р було передане заводу в оренду із правом викупу.

19.01.1996р був складений акт приймання –передачі державного майна орендного підприємства „Ветківський дослідний завод”.

01.02.1996р орендному підприємству „Ветківський дослідний завод” було видане свідоцтво про власність №1128.

На виконання наказу Регіонального відділення фонду Державного майна України по Донецькій області №511 від 16.03.2007р був складений перелік №932 від 16.03.2007р нерухомого майна, переданого у власність організації орендарів орендного підприємства „Ветківський дослідний завод” за договором купівлі –продажу №989 від 28.07.95р. Згідно зазначеного переліку Ветківському дослідному заводу були передані наступні об’єкти: будівля з ремонту моторів, будівля з виготовлення верстатів, будівля складу без рампи, будівля з виготовлення нестандартного гаражного устаткування, будівля з ремонту устаткування, будівля кузні, будівля прохідної, будівля заводоуправління з котельною, будівля Ленінського куточку, розташовані по вул.Економічна,1 м. Донецьк та будівля деревообробного відділення, будівля душової, будівля котельної, будівля слюсарно – монтажного відділення, будівля складу без рампи, будівля контори, будівля компресорної, будівля сушки матеріалів, будівля метало складу, будівля лісоскладу, розташовані по вул. Артема, м. Ясинувата.

15.02.1995р між Ветківським дослідним заводом та Донецькою міською радою був укладений договір на право тимчасового користування землею, згідно якого Ветківському заводу у строкове користування (п’ять років) була надана земельна ділянка площею 1,0770га по вул.Економічна,1 м. Донецьк для розміщення адміністративного будинку, майстерень та цехів. Даний договір був укладений на підставі рішення виконкому Донецької міської ради №14/17 від 31.01.95р.

Відповідно до положень статуту Товариство з обмеженою відповідальністю „Ветківський завод” є господарським товариством, яке засновано відповідно до рішення учасників зборів (протокол №1 від 15.08.1996р) шляхом перетворення орендного підприємства „Ветківський дослідний завод”. Товариство є правонаступником орендного підприємства „Ветківський дослідний завод”.

29.06.2000р ДПІ в Київському районі був складений акт опису №65 майна, яке знаходилось у податкові заставі і належало ТОВ „Ветківський завод”: будівля з ремонту моторів площею 296,4кв.м., склад площею 334,8кв.м., будівля з виготовлення верстатів площею 703,6кв.м., кімната ОТК площею 31кв.м., будівля управління заводу площею 218,3кв.м. та метало склад площею 338кв.м.

Листом  №01/25 від 29.06.2000р ТОВ „Ветківський завод” звернулось до ДПІ в Київському районі м. Донецька щодо отримання згоди на самостійну реалізацію описаного майна заводу „Донпласт”, який був орендарем  майна переліченого в акті опису майна №65 з 1996р.

29.06.2000р відповідач отримав згоду на реалізацію майна: будівлі з ремонту моторів, складу, будівлі з виготовлення верстатів, кімнати ОТК, будівлі управління заводу, металевого складу.

29.06.2000р між ТОВ „Ветківський завод” (продавець) та ТОВ „Завод „Донпласт” (покупець) був укладений договір купівлі –продажу №1. Згідно п.1 даного Договору продавець був зобов’язаний реалізувати приміщення, які знаходяться в податковій заставі по акту №65 від 29.06.2000р з урахуванням згоди отриманої від ДПІ в Київському районі на самостійну реалізацію майна, а покупець зобов’язаний викупити приміщення, зазначені в акті №65 від 29.06.2000р.

До договору був складений додаток №1, в якому були зазначені об’єкти, що передавались за договором купівлі-продажу №1: відділення з ремонту блоків, циліндрів, двигунів, розбірне відділення (1) площею 296,4кв.м., кімната ОТК (2) площею 31кв.м., заготовче відділення, відділення із збору верстатів площею 417,8кв.м., елетроцех, кімната з приймання їжі площею 49,8кв.м., малярне відділення площею 66кв.м., кімната ТБ та ГО площею 50,5кв.м., токарний цех площею 33,6кв.м., інструментальна площею 16кв.м., гараж площею 19,8кв.м., слюсарне та компресорне відділення площею 50,1кв.м., кімната буфету площею 54,7кв.м., роздягальня, баня площею 80кв.м., ОМТС площею 18,8кв.м., бухгалтерія, каса площею 35,7кв.м., плановий відділ площею 18,2кв.м., коридор площею 10,9кв.м., склад (права частина, половина проходу, кімната майстрів) площею 230,3кв.м., склад (половина лівої частини, кімната комірника) площею 104,5кв.м., метало склад площею 338кв.м.

Сторонами договору також був складений та підписаний акт приймання –передачі від 28.11.2000р до договору №1 від 29.06.2000р, в підтвердження приймання –передачі виробничих приміщень, які знаходяться в податковій заставі загальною площею 1922,1кв.м. з прилеглою земельною ділянкою площею 5640,6кв.м. у м. Донецьку по вул.Економічна,1 на загальну суму 66971грн. В підтвердження оплати придбаного майна позивачем до матеріалів справи були надані платіжні доручення.

Листом №01/52 від 20.11.2000р ТОВ „Ветківський завод” повідомив податковий орган, що майно, яке знаходилось в податковій заставі було реалізоване ТОВ „Завод „Донпласт” і просив виключити зазначене в акті опису майно із переліку майна, що знаходиться у податковій заставі, в зв’язку із погашенням заборгованості з обов’язкових платежів.

ТОВ „Ветківський завод” листом №01/41 від 08.11.2000р звернувся до міського голови м. Донецька із проханням щодо надання дозволу на часткове відчуження земельної ділянки, яку займає завод „Донпласт” на користь заводу „Донпласт”.

Заводом „Донпласт” до Донецької міської ради була надана заявка на відведення земельної ділянки по вул.Економічна,1 м. Донецьк.

Виконавчим комітетом Донецької міської ради заводу „Донпласт” була надана згода на розробку проекту відводу земельної ділянки для існуючих будівель та споруд по вул.Економічна,1 у м. Донецьку.

25.05.2001р між ТОВ „Ветківський завод” (продавець) та ТОВ „Завод Донпласт” був укладений договір №2 купівлі –продажу, за яким позивач придбав у власність приміщення площею 357,3кв.м., розташоване по вул.Економічна,1 м. Донецьк, вартістю 17808грн.

Згідно додатку №1 до договору №2 від 25.05.2001р, позивачем були придбані приміщення профкому площею 11,2кв.м., відділу кадрів площею 7,2кв.м., коридор площею 22,6кв.м., котельня площею 90кв.м., туалет М площею 15кв.м., туалет Ж площею 10кв.м., склад площею 185,2кв.м., прохідна площею 16,1кв.м.

На виконання умов договору сторонами був складений акт здачі –приймання від 01.09.2001р, в якому зазначено, що продавець та покупець здійснили приймання –передачу виробничих приміщень загальною площею 357,3кв.м. з прилеглою земельною ділянкою площею 1048,6кв.м. у м. Донецьку по вул.Економічна,1 і ціна договору складає 17808грн.

Умови договору були виконані, продавець фактично передав майно, що було предметом договору, а покупець оплатив його, що підтверджується наданими платіжними дорученнями.

Між ТОВ „Ветківський завод” (продавець) та ТОВ „Завод „Донпласт” був укладений договір купівлі –продажу №3 від 17.04.2002р.

Предметом даного договору були наступні об’єкти: проміжний склад площею 18,6кв.м., токарне відділення площею 142,1кв.м., гараж площею 24,4кв.м., комора площею 5,5кв.м., про що свідчить додаток №1 до договору №3.

Сторонами договору 27.01.2003р також був складений акт здачі –приймання майна по договору №3, а саме приміщень: проміжний склад площею 18,6кв.м., токарне відділення площею 142,1кв.м., гараж площею 24,4кв.м. та комора площею 5,5квю.м. на загальну суму 12650грн. Отримані позивачем за договором приміщення були оплачені, що підтверджується платіжними дорученнями.

24.05.2004р між ТОВ „Ветківський завод” та ТОВ „Завод „Донпласт” був укладений  договір №4 купівлі –продажу, за яким позивач придбав приміщення загальною площею 71,80кв.м., розташоване по вул.Економічна,1 м. Донецьк.

Згідно додатку №1 до договору №4 предметом договору було приміщення гаражу площею 71,8кв.м. вартістю 8000,82грн.

Сторонами договору 28.05.2004р був складений акт здачі –приймання в підтвердження виконання умов договору.

В 2006р позивач звернувся до КП „БТІ” із заявою щодо реєстрації права власності на приміщення загальною площею 2050,6кв.м., розташовані по вул.Економічна,1 м. Донецьк.

Рішенням реєстратора КП БТІ м. Донецька від 23 жовтня 2006р. позивачу в реєстрації права власності на виробничі будівлі літ. А-1, літ. Б-1, будівлю складського приміщення літ. В-1, будівлі прохідної літ. Е-1, розташованих за адресою: м. Донецьк, вул. Економічна, 1 відмовлено на підставі п.4 ст. 24, п.2 ст. 19 Закону України „Про державну реєстрацію майнових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, ст. 657 Цивільного кодексу України, в зв’язку з тим, що договори купівлі-продажу, які були надані позивачем не засвідчені нотаріально. Крім того, реєстратором зазначено, що за даними технічної інвентаризації, проведеної КП „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька” 17.07.2006р. прибудови літ. а, а’, а2 до виробничої будівлі літ. А-1, прибудови літ. б, б2, б3, б4, б5 до виробничої будівлі літ. Б-1 по вул. Економічна є самовільно побудованими.

Позивач звернувся з позовом до господарського суду Донецької області і рішенням від 12.06.2008р. у даній справі позов було задоволено. позивач звернувся за реєстрацією права власності до КП БТІ.

Рішенням реєстратора КП БТІ м. Донецька від 22 серпня 2008р. позивачу в реєстрації права власності на виробничу будівлю літ. А-1, площею 610,5м2, виробничу будівлю літ. Б-1, площею 847,4м2, будівлю складського приміщення літ. В-1, площею 432,9м2, будівлю прохідної літ. Е-1, площею 10,6м2 та господарські споруди по вул. Економічній, 1 в м. Донецьку на підставі рішення господарського суду Донецької області від 12.06.2008р., ухвали господарського суду Донецької області від 23.06.2008р. відмовлено, в зв’язку з дією заборони на здійснення дій по реєстрації права власності на будівлі та споруди за ТОВ „Завод „Донпласт”.

Як вбачається із матеріалів справи, в 2008р в Київському районному суді м. Донецька була розглянута цивільна справа №2-2128/08 за позовом  ОСОБА_5              м. Донецьк до ТОВ „Ветківський завод” про визнання дійсними договорів купівлі –продажу, укладених між гр. ОСОБА_5 та ТОВ „Ветківський завод” та визнання права власності на виробничу будівлю (літера А-1) площею 1231кв.м., виробничу будівлю (Б-1) площею 1153кв.м., складське приміщення (літера В-1) площею 605,7кв.м., будівлю бані (літера Г-1) площею 37кв.м., будівлю столярної майстерні (літера Д-1) площею 83,4кв.м., навіси (літера М, Л, Н, О), вбиральню (літера Ж) площею 5,4кв.м., прохідну (літера Е-1) площею 10,6кв.м., огородження №1-2, замощення №І-ІІ, ворота металеві автоматичні №3 загальною площею 21,8кв.м., розташовані по вул.Економічна,1 м. Донецьк та будівлю деревообробного відділення (літера З-1) площею 1434,9кв.м., будівлю душової площею 52,9кв.м., будівлю котельні площею 290,6кв.м., будівлю слюсарно –монтажного відділення площею 669,7кв.м., будівлю складу без рампи площею 276,7кв.м., будівлю контори площею 211,7кв.м., будівлю компресорної площею 66кв.м., будівлю сушки матеріалів площею 321кв.м., будівлю метало складу площею 583,8кв.м., будівлю лісоскладу площею 158,4кв.м., ворота металеві №1 площею 10,6кв.м., ворота металеві №2 площею 20,8кв.м., огородження шлакоблочне №3 площею 48,2кв.м., ворота металеві №4 площею 9,2кв.м., огородження із залізобетонних плит №5 площею 100кв.м., вбиральня (літера Л), розташовані по вул. Артема, м. Ясинувата.

Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 19.03.2008р позовні вимоги ОСОБА_5 були задоволені повністю.

На підставі зазначеного рішення ОСОБА_5 звернувся до КП „БТІ м. Донецька” з заявою про проведення технічної інвентаризації на об’єкти нерухомого майна.

КП „БТІ м. Донецька” повідомило гр.. ОСОБА_5 про неможливість проведення технічної інвентаризації на будівлі та споруди, розташовані за адресою: вул. Економічна, 1,                 м. Донецьк, в зв’язку з тим, що об’єкти нерухомого майна за вищезазначеною адресою про інвентаризовані за іншим власником –ТОВ „Донпласт”.

ОСОБА_5 звернувся до Куйбишевського районного в м. Донецьку суду з позовом до КП „БТІ м. Донецька” про визнання дій неправомірними та спонукання вчинити певні дії.

Крім того, ОСОБА_5 звернувся з заявою про застосування заходів забезпечення адміністративного позову.

Ухвалою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 19 вересня 2008р. вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони КП БТІ м. Донецька вчиняти дії щодо реєстрації права власності за ТОВ „Завод „Донпласт” на об’єкти нерухомості, що знаходяться за адресою: м. Донецьк, вул. Економічна, 1.

Постановою Куйбишевського районного суду в м. Донецьку від 30 вересня 2008р. позов ОСОБА_5 задоволений в повному обсязі.

ТОВ „Ветківський завод” звернувся до Київського районного суду м. Донецька з заявою про забезпечення позову, посилаючись на те, що у разі виконання рішення Київського районного суду м. Донецька від 19.03.2008р. по справі 2-2128/08, прийнятого на основі сфальсифікованих документів, відбудеться відчуження майна, що зробить складним повернення законних прав товариства на це майно.

Ухвалою Київського районного суду м. Донецька від 19.10.2008р. задоволена заява директора ТОВ „Ветківський завод”  та заборонено комунальним підприємствам „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька” та „Бюро технічної інвентаризації м. Яснуватої” вчиняти реєстраційні дії щодо реєстрації права власності ОСОБА_5 на нерухоме майно.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2009р. постанова Куйбишевського районного в м. Донецьку від 30 вересня 2008р. по справі №2а-81/08/0531 скасована. В задоволенні позову ОСОБА_5 до Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька” про визнання дій неправомірними та спонукання вчинити певні дії відмовлено.

Під час судового засідання відповідач пояснив, що ніяких договорів купівлі – продажу з громадянином ОСОБА_5 не укладав і про рішення Київського районного суду м. Донецька йому стало відомо лише від позивача, якому було відмовлено КП „БТІ” в реєстрації його право власності на придбане нерухоме майно у ТОВ „Ветківський завод”. Відповідач також зазначив, що рішення Київського районного суду м. Донецька було прийняте на підставі договорів купівлі-продажу, які ні директор чи інша уповноважена особа ТОВ „Ветківський завод” ніколи не укладали договорів купівлі –продажу нерухомого майна із ОСОБА_5 Разом з тим, відповідач повідомив суду, що прізвище ОСОБА_5 стало йому відомо з тих підстав, що 19.03.2008р на розрахунковий рахунок товариства від ОСОБА_5 були перераховані грошові кошти у сумі 85676грн і призначенням платежу було оплата продукції, але ніякої продукції ТОВ „Ветківський завод” ОСОБА_5 не продавало, в зв’язку з чим зазначена сума 20.03.2008р  була повернута ОСОБА_5 як помилково перерахована, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою Акціонерного комерційного банку „Правекс –Банк” №79081/71 від 29.05.2009р.

Враховуючи вище викладені обставини, директор ТОВ „Ветківський завод” звернувся до прокуратури Київського району м. Донецька  і на підставі поданої заяви була порушена кримінальна справа  по факту підробки документів за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.

ТОВ „Ветківський завод” в апеляційному порядку оскаржив рішення Київського районного суду м. Донецька  від 19.03.2008р і ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 02.03.2009р рішення Київського районного суду м. Донецька було скасоване і справа направлена на новий розгляд.   

Цивільна справа за позовом ОСОБА_5 до ТОВ „Ветківський завод” м. Донецьк була прийнята Київським районним судом м. Донецька до розгляду та відкрите провадження.

Ухвалою Київського районного суду м. Донецька від 10.06.2009р позовна заява ОСОБА_5 до ТОВ „Ветківський завод” м. Донецьк  була залишена без розгляду, в зв’язку зі неявкою позивача в судове засідання  та не повідомлення поважних причин його не явки.

В подальшому гр.. ОСОБА_5 оскаржив зазначену ухвалу до Апеляційного суду Донецької області, посилаючись на те, що він не з’явився в судове засідання з поважної причини, оскільки отримав побутову травму.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 10 грудня 2009р. апеляційна скарга ОСОБА_5 відхилена, а ухвала Київського районного суду м. Донецька від 10 червня 2009р. залишена без змін.

      

В процесі розгляду справи, приймаючи до уваги розбіжності між сторонами щодо автентичності майна, що увійшло до переліку нерухомого майна, переданого у власність організації орендарів орендного підприємства „Ветківський дослідний завод” та майна, на яке позивач просить визнати право власності за договорами купівлі-продажу від 29.06.2000р. №1, від 25.05.01р. №2 та від 17.04.02р. №3, укладених з ТОВ „Ветківський завод” та визначення частки майна у спільній власності, ухвалою господарського суду від 28 грудня 2009р. по даній справі було призначено будівельно-технічну експертизу.

За результатами експертизи , що викладені у експертному висновку №01.05.10 судової будівельно-технічної експертизи, було встановлено , що об’єкти (або їх частини), вказані в договорах купівлі-продажу №1 від 29.06.2000р., №2 від 25.05.2001р. та №3 від 17.04.2002р., укладених між ТОВ „Завод „Донпласт” та ТОВ „Ветківський завод” відповідають об’єктам, які були предметом купівлі-продажу державного майна орендного підприємства „Ветківський дослідний завод” від 28.07.95р. №989.

Крім того ,  експертом було встановлено, що реконструкція та переобладнання будівель, приміщень, споруд, які є предметом спору, після їх придбання не проводилась.

Ідеальна доля майна, придбаного ТОВ „Завод „Дон пласт” у ТОВ „Ветківський завод” за договорами купівлі-продажу майна №1 від 29.06.2000р., №2 від 25.05.2001р., №3 від 17.04.2002р. складає: станом на 01.05.2002р. –65/100, станом на дату складання експертного висновку –62/100.

Зменшення долі відбулося внаслідок наступних обставин. При розрахунку ідеальної долі станом на момент проведення експертизи не врахована вартість будівель літ. б3, б4, б5, що примикають до будівлі літ. Б-1, які в інвентаризаційній справі №7/1107, складеному станом на 21.08.2009р. зазначені як „самовільно збудовані”. Зазначені будівлі побудовані на місці демонтованої будівлі, зазначеної в інвентаризаційній справі б/н від 08.08.2001р. як літ. Б-1, частина7, приміщення 1, 2, 3, 4, придбаного ТОВ „Завод „Донпласт” у ТОВ „Ветківський завод” за договором купівлі-продажу майна №1 від 29.06.2000р., та врахованого при визначені ідеальної долі станом на 01.05.2002р. При розрахунку ідеальної долі станом на момент проведення експертизи зменшилася загальна вартість об’єктів нерухомості в зв’язку з демонтажем будівлі, зазначеної в інвентаризаційній справі б/н від 08.08.2001р. як літ. Б-1, частина 7, приміщення 1, 2, 3, 4 та придбаного ТОВ „Завод „Донпласт” у ТОВ „Ветківський завод” за договором  купівлі-продажу майна №1 від 29.06.2000р.

Крім того, в експертному висновку зазначено, що ідеальна доля майна, придбаного ТОВ „Завод „Дон пласт” у ТОВ „Ветківський завод” за договорами купівлі-продажу майна №1 від 29.06.2000р., №2 від 25.05.2001р., №3 від 17.04.2002р. станом на дату проведення експертного дослідження, в розумінні ідеальної долі як частини вартості об’єктів нерухомості за адресою м. Донецьк, вул. Економічна, 1, в тому складі, який фактично існує на дату складання експертного висновку, з урахуванням будівель, побудованих після укладення вищезазначених договорів, які не є предметом спору і (без урахування самовільно побудованих будівель) складає 56/100.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи повноважних представників сторін, що були присутні в засіданні суду , колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшов висновку про не обґрунтованість апеляційної скарги, та відповідність оскарженого судового акта зі справи вимогам чинного законодавства з таких підстав.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Позивач , звертаючись з позовом  , вважає , що  право власності на спірні об’єкти , виникло у нього на підставі договорів купівлі-продажу № 1 від 29.06.2000р., додатків до нього та акту приймання-передачі від 28.11.2000р. , купівлі-продажу № 2 від 25.05.01р. , додатків до нього та акту здачі –приймання  від 01.09.2001р., купівлі-продажу № 3 від   17.04.02р. та акту здачі-приймання від 27.01.03р., купівлі-продажу № 4 від 24.05.04р. , додатків до нього та акту здачі-приймання від 28.05.04р.

Відповідно до положень  ст. 128 Цивільного кодексу України ( в редакції 1963р. що  діяла  станом на дату підписання  договорів купівлі-продажу  від 29.06.2000р., 25.05.01р., 17.04.02р.)  право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобов'язання доставки. До передачі речей прирівнюється передача коносаменту або іншого розпорядчого документа на речі.  

Як вбачається з матеріалів справи та вірно було встановлено судом першої інстанції , факт передачі спірного майна від відповідача  позивачу підтверджено актами прийому-передачі, доданими до справи.

З урахуванням наведеного , судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те , що  позивач набув право власності на  спірне майно  з моменту підписання актів прийому-передачі.

При цьому, виходячи з ст.392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з п.1 ст.147 Господарського кодексу України, майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.

Положеннями  п. 2 ст.20 Господарського Кодексу України  визначено , що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Згідно ст. 316 Цивільного кодексу  України правом власності є право особи на річ (майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

      

Положення ст. 317 цього ж Кодексу  закріплює, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання та місцезнаходження майна.

За приписами ст.  319 Цивільного кодексу України встановлює, що власник користується , розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону.

Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності.

   

Відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України ,     доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з приписами ст.ст. 33 ,34 вищевказаного Кодексу , кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи.

Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як про це вже було позначено вище  та підтверджується матеріалами справи , висновками експерта підтверджено, що об’єкти (або їх частини), вказані в договорах купівлі-продажу №1 від 29.06.2000р., №2 від 25.05.2001р. та №3 від 17.04.2002р., укладених між ТОВ „Завод „Донпласт” та ТОВ „Ветківський завод” відповідають об’єктам, які були предметом купівлі-продажу державного майна орендного підприємства „Ветківський дослідний завод” від 28.07.95р. №989, реконструкція та переобладнання будівель, приміщень, споруд, які є предметом спору, після їх придбання не проводилась.

Згідно експертного висновку ідеальна доля майна, яке придбане ТОВ „Завод „Донпласт”” у ТОВ „Ветківський завод” згідно з вищезазначеними договорами станом на час проведення експертизи складає 62/100 частки. При здійснення зазначеного розрахунку експертом не були взяті до розрахунку самовільні збудовані об’єкти та тимчасові споруди, і які не були предметом договору №989 від 28.07.1995р., але у розрахунок часток були включені замощення та огородження, ворота (№14), так які вони мають інвентаризаційну вартість та є невід’ємною часткою цілісного майнового комплексу.  

З урахуванням вищезазначеного , судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те , що  позовні вимоги позивача про визнання права власності на 62/100 ідеальної частки в комплексі будівель та споруд, розташованих по вул. Економічна,1 в Київському районі м. Донецька підлягають задоволенню.

Щодо посилань скаржника на недійсності договорів купівлі-продажу майна, укладених між ВАТ „Ветківський завод” та ТОВ „Донпласт” від 29.06.2000р., від 25.05.01р. №2, від 17.04.02р. №3. , то судова колегія вважає необхідним зазначити , що дані  договори , як про це вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного провадження , оформлені в письмовій формі, містять суттєві умови договору, підписані повноважними особами та не потребували нотаріальної форми з урахуванням чинного законодавства, що діяло в момент їх укладення. Дійсність цих договорів сторонами не оспорювалась, у встановленому законом  порядку вони не визнанні недійсними.

Крім того , слід зауважити , що скаржник у даній справі був залучений в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору , а від так , його вимоги  протирічать  положенням Господарського процесуального кодексу України. При цьому , на підставі наявних в матеріалах справи документів, судова колегія дійшла до висновку , що на момент прийняття оскарженого рішення , предмет даного спору ніяким чином не стосується та не зачіпає законних прав та інтересів скаржника , третьої особи у справі.

Інші ж  посилання скаржника  спростовуються матеріалами справи , наданими поясненнями представників сторін та представленими для огляду  відповідачем та позивачем оригіналів документів .

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення господарського суду  не підлягає скасуванню, так як відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 99, 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 20.07.2010 року у справі № 12/82пн залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 20.07.2010 року у справі № 12/82пн  залишити  без змін.

 

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошенні в судовому засіданні.

Повний текст постанови підписаний 20.10.10р.


Головуючий          

Судді:          















          

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація