ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 19 жовтня 2010 р.                                                                                    № 2/83  

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. – головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу фізичної особи –підприємця ОСОБА_2, м. Київ (далі –ФОП ОСОБА_2.)

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2010

зі справи № 2/83

за позовом комунального підприємства “Київпастранс” в особі автобусного парку № 5, м. Київ (далі –КП “Київпастранс”)

до ФОП ОСОБА_2

про стягнення 10 023,40 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

КП “Київпастранс” –не з'яв.,

ФОП ОСОБА_2 –ОСОБА_3

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

КП “Київпастранс” звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_2  12 672, 97 грн. орендної плати за договором оренди комунального майна територіальної громади м. Києва від 01.02.2008 № 12/06-08 (далі –Договір).

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.04.2010 (суддя Домнічева І.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2010 (колегія суддів у складі: суддя                     Кондес Л.О. –головуючий, судді Куровський С.В., Нєсвєтова Н.М.), позов задоволено. Судові акти мотивовано обов’язком відповідача виконати грошове зобов’язання за Договором.

          ФОП ОСОБА_2 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, та у зв’язку з цим неправильне застосування норм матеріального права. В обґрунтування касаційної скарги зазначено, що на момент прийняття рішення місцевого господарського суду зі справи ФОП ОСОБА_2 повністю сплатив спірну суму боргу,  проте апеляційний господарський суд залишив відповідні доводи відповідача поза увагою.

          Відзив на касаційну скаргу не надходив.

          Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

У частині першій статті 526 ЦК України зазначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено фактичні дані, що свідчать про  наявність заборгованості відповідача перед позивачем за Договором у заявленому останнім розмірі. Апеляційний господарський суд залишив без уваги доводи ФОП ОСОБА_2 про те, що  в день прийняття місцевим господарським судом рішення у даній справі  спірну заборгованість було погашено, оскільки відповідач знехтував своїм обов’язком подати відповідні докази суду першої інстанції; водночас місцевий господарський суд прийняв законне та обґрунтоване рішення на підставі наявних доказів.

Вищий господарський суд України вважає юридичну оцінку, дану  попередніми судовими інстанціями обставинам справи, такою, що ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві. Касаційна ж інстанція відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги наведеного не спростовують.

Отже, визначені законом підстави для скасування оскаржуваного судового акта відсутні.

Керуючись статтями 1119 –11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2010 зі справи № 2/83 залишити без змін, а касаційну скаргу фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 –без задоволення.

Суддя                                                                                               В. Селіваненко

Суддя                                                                                               І. Бенедисюк

Суддя                                                                                               Б. Львов