Справа № 11 -687/ 2010 Головуючий у 1 інстанції Сусловець М.Г.
Категорія ст.78 ч.2 КПК України Доповідач у 2 інстанції Мельничук Н. М.
У Х В А Л А
Іменем України
26 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючої - судді........................... Мельничук Н.М.
суддів………………………….Ткаченка В.Л.. та Єрещенка А.М.
з участю
прокурора……………………… . . .Сидоренка О.П.
адвоката. ……………………… . . .
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі справу за апеляцією засудженого ОСОБА_5 на постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20 серпня 2010 року.
Цією постановою скасовано звільнення від покарання з випробуванням засудженому ОСОБА_5 і направлено його для відбування покарання в місця позбавлення волі згідно з вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26.10. 2009 року.
Засуджений в своїй апеляції просить скасувати вказану постанову, так як вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що весь іспитовий строк сумлінно виконував покладені на нього судом обов’язки. В доповненнях до апеляції зазначає, що перше адміністративне правопорушення він скоїв 31.01. 2010 року до вступу вироку у законну силу і тому у нього не буде систематичності вчинення правопорушень.
Заслухавши доповідь судді, заперечення прокурора проти апеляції, перевіривши постанову в межах апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст. 78 КК України якщо засуджений не виконує покладені на нього обов’язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
ОСОБА_5 засуджений вироком Новоград-Волинського міськ- районного суду Житомирської області від 26.10. 2009 року за ч.2 ст. 187, 69 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі та підставі ст. 75 КК України його було звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки. Покладено на засудженого обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з’являтися на реєстрацію до зазначеного органу та повідомляти останній про зміну місця проживання.
Судом 1 інстанції всебічно, повно, об’єктивно досліджені докази по справі та дана їм належна оцінка у постанові суду.
Як встановлено з матеріалів інспектором КВІ проводились співбесіди з ОСОБА_5 під час яких засудженому було роз’яснено порядок та умови відбування покарання з випробуванням. Такі бесіди з ним проводились 26.02.2010 р., 19.05.2010 р., 02.06.2010р., 21.07.2010 р. і йому виносились застереження у вигляді письмового попередження про можливість скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення його для відбування призначеного покарання.
Незважаючи на те, він тричі притягувався до адміністративної відповідальності ( 31.01., 06.03., 01.04. 2010 року).
Суд 1 інстанції при задоволенні подання врахував те, що ОСОБА_5 виконує обов’язки покладені на нього судом, за місцем проживання компрометуючі матеріали відсутні, систематично вчиняє правопорушення, на неодноразові заходи виховного впливу не реагує і тому посилання в апеляції на не врахування зазначеного районним судом при прийнятті рішення є безпідставним.
Твердження засудженого в апеляції та в доповнення до неї про відсутність систематичності вчинення правопорушень, про незаконне притягнення його до адміністративної відповідальності, та порушення права на захист необґрунтовані.
Рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності вступили у законну силу і не були оскаржені ОСОБА_5 у встановленому законом порядку.
Вирок щодо ОСОБА_5 вступив у законну силу 26 січня 2010 року після перегляду його апеляційним судом, а вперше він був притягнутим до адміністративної відповідальності 31.01. 2010 року, тобто після вступу вироку у законну силу.
Як встановлено з протоколу судового засідання ОСОБА_5 був присутнім при розгляді подання щодо нього судом 1 інстанції і клопотання про слухання справи із захисником він не заявляв, а просив слухати справу без захисника. Права були роз’яснені йому в судовому засіданні ( а.с. 34).
Істотних порушень кримінально-процесуального закону при розгляді подання, які б давали підстави для скасування рішення суду не встановлено.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду, -
у х в а л и л а:
апеляцію ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20 серпня 2010 року щодо нього – без зміни.
С у д д і: