Головуючий у 1 інстанції  Анісімова  Н.Д.  

                      Суддя-доповідач  Висоцька В.С.

УХВАЛА

Іменем              України

09 вересня 2010 року                                                             справа № 22ц-17043

 Апеляційний  суд           Донецької області                 у складі:

головуючого судді:               Висоцької В.С.

суддів:                                     Біляєвої О.М., Осипчук О.В.

при секретарі судового   засідання: Огурцовій С.О.

розглянувши у відкритому апеляційну скаргу судовому засіданні

ОСОБА_3

на постанову Кіровського районного  суду  м. Донецька

від 22 липня  2010 року

по справі

за позовом ОСОБА_3

до Управління Пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Донецька, управління праці  та соціального захисту  населення Кіровської районної в місті Донецьку  ради про визнання незаконним протокол про відмову в призначенні пільгової пенсії

про  зобов’язання перерахування пенсії

ВСТАНОВИВ:

Постановою  Кіровського районного  суду  м. Донецька  від 22 липня    2010 року  в задоволенні позову ОСОБА_3  відмовлено.

    Не погодившись з постановою, позивач ОСОБА_3    подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та прийняти нове рішення, яким  задовольнити її позовні вимоги.

           Позивач зазначила, що протокол про відмову в призначенні пенсії не є правомірним, рішення комісії містить суперечності. Судом неправильно взято до уваги положення «Інструкції про порядок нарахування заробітної плати робітників охорони здоров’я», оскільки правовими підставами  для призначення пенсії є наказ №146 від 23 жовтня 1991 року Міністерства охорони здоров’я, за змістом якого медична сестра з масажу володіє методиками лікувальної фізкультури та масажу при різних захворюваннях, диплом медсестри, посвідчення інструктора лікувальної фізкультури та сестри з масажу, записи в  трудовій книжці, наказ №909 від 4 листопада 1993 року КМУ «Про перелік закладів і установ освіти, здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років». Вважає, що суд неправильно зазначив про пропуск строку позовної давності, оскільки вона періодично їздила до  Польщі, повернулася в Україну в м. Донецьк в листопаді 2007 року та отримала протокол про відмову про призначення пенсії за вислугою років 20 листопада 2009 року.

           Апеляційний суд вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вирішуючи спір і відмовляючи в задоволенні  позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням комісії з призначення пенсії за вислугу років 15 жовтня 1994 року було обґрунтовано відмовлено. Позивачкою  пропущено річний строк звернення до суду за захистом свого права.

              Зазначений висновок відповідає вимогам закону та наданим доказам по справі.

          З матеріалів справи  вбачається, що ОСОБА_3 подала заяву про призначення пенсії за вислугу років (а.с.12). Відповідно до трудової книжки (а.с.5-7), мала загальний трудовий стаж   29 років 11 місяців 10 днів, спеціального 25  років 1  місяць  26 днів, з яких  1 рік 9 місяців 13 днів позивачка працювала в кооперативі «Гармонія здоров’я», 2 місяці 2 дні в медичному центрі «Оздоровлення» та 1 рік 9 місяців 22 дні в Донецькому міському центрі здоров’я на посаді масажиста.

 Відмовляючи в призначенні пенсії за вислугу років, комісія вважала, що посада масажиста не віднесена до категорії середнього медичного персоналу, що відповідало «Інструкції про порядок нарахування заробітної плати робітників охорони здоров’я», затвердженій наказом МОЗ України №229 від 23 листопада 1993 року.

 Доводи апеляційної скарги про те, що суд не повинен був застосовувати  зазначений нормативний акт неспроможні.

 Крім того, суд прийшов до правильного правового висновку про пропуск строку звернення позивача за захистом свого права.  Комісією відмовлено в призначенні пенсії 15 жовтня 1994 року. Звертаючись з позовом позивачка не заперечувала  проти того, що весь час пенсії за вислугу років вона не отримувала. З 27 грудня 2007 року позивачка ОСОБА_3 отримує пенсію за віком, пенсія їй призначена з дня звернення з заявою  про призначення пенсії. З позовом про оспорювання відмови в призначенні  звернулася18 січня 2010 року, тобто  через 15 років 3 місяця. За таких підстав не можна вважати, що позивачці не було відомо про відмову в призначенні пенсії.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та встановлених обставин справи, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення  суду не вбачається.

          Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1,308,314,315 ЦПК України, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості спорів, пов'язаних із соціальними виплатами" апеляційний  суд, -

УХВАЛИВ:

          Апеляційну скаргу ОСОБА_3  відхилити.

           Постанову Кіровського  районного суду   м.    Донецька від  22 липня  2010 року  залишити без змін.

           Ухвала суду апеляційної інстанції  набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

  Головуючий                                                                                    В.С.ВИСОЦЬКА

           Судді                                                                                               О.М.БІЛЯЄВА

                                                                                                                    О.В.ОСИПЧУК