Справа № 22ц - 15884                                                                       Головуючий у 1 інстанції  Заставенко М.О.

Категорія 23                                                                                                                       Доповідач Висоцька В.С.

                                                        Р І Ш Е Н Н Я

                                         І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

            09 вересня    2010 року                                            м. Донецьк

 Апеляційний                суд                    Донецької                   області

В складі                               Головуючого         Висоцької В.С.

                                            Суддів                    Осипчук О.В., Біляєвої О.М.,

 при секретарі  Огурцовій  С.О.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом  комунального  підприємства   „Макіївтепломережа” до ОСОБА_1, ОСОБА_2  про  стягнення сум заборгованості за надані послуги з теплопостачання   за апеляційною скаргою комунального  підприємства   „Макіївтепломережа”  на рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області  від  09 липня 2010  року  

                                                        В с т а н о в и в

              У квітні 2010 року позивач   комунальне  підприємство   „Макіївтепломережа” звернулося з позовом до суду  до ОСОБА_1, ОСОБА_2  про  стягнення сум заборгованості за надані послуги з теплопостачання, посилаючись на те, що відповідачі проживають за адресою АДРЕСА_1, є користувачами послуг, які вони надають, проте оплату за послуги  не проводять, у зв’язку з чим станом на 01 березня 2010 року склалася заборгованість 1381,46 грн.  

               Рішенням Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області  від  09 липня 2010  року  в  задоволенні позову комунального  підприємства   „Макіївтепломережа” до ОСОБА_1, ОСОБА_2  про  стягнення сум заборгованості за надані послуги   з теплопостачання відмовлено.

                В апеляційній скарзі позивач КП   „Макіївтепломережа”,  просить рішення суду скасувати та прийняти  нове, яким   задовольнити  його  вимоги, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

              Позивач зазначив, що суд не врахував тієї обставини, що  відділ субсидій в квітні та червні 2008 року провів коригування перерахованих сум за послуги теплопостачання, у зв’язку з чим виникла заборгованість на 1 липня 2008 року в сумі 711,07 грн. Крім того, з 11 березня 2009 року по 31 березня 2009 року за адресою АДРЕСА_1 були проведені нарахування згідно  показанням лічильника в сумі 389,04 грн., які відповідачами не оплачені. Суд без законних підстав прийняв до уваги розрахунок відповідача, який належними доказами не підтверджено. Надані відповідачем акти – претензії не повинні братися до уваги судом у зв’язку з тим, що нарахування за опалення по даній квартирі проводилося згідно показанням теплового лічильника, встановленого з 30 жовтня 2006 року.

               В судовому  засіданні  представник позивача просить апеляційну скаргу задовольнити.  

              Відповідач ОСОБА_1  до суду не з’явилася,  про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Її неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

              Відповідач ОСОБА_2    просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.  

             Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду  скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову  з наступних підстав.

                Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.  

                 Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні   позову, суд  першої інстанції виходив з того, що відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_3 ОСОБА_3  є власниками квартири АДРЕСА_1 та користувачами послуг по теплопостачанню, які надає їй позивач. 17.09.2009 року квартира відключена від центрального теплопостачання.

                Відмовляючи в задоволенні позову про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, суд першої інстанції виходив з того, що  ОСОБА_1 в 2007 -2009 роках нараховувалася субсидія, визначалася сума  обов’язкового платежу, який повністю нею оплачений та підтверджений квитанціями.  

              Проте повністю з таким висновком погодитися не можна.

              Правовідносини сторін  врегульовані  Законом України „Про житлово – комунальні послуги”, ЖК України, Постановою КМУ від 21.07.2005 року „Про затвердження правил надання послуг по центральному опаленню, постачанню холодної і гарячої  води і водовідводу” (далі – Правил).

                Ці Правила регулюють відносини між суб’єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово - комунальних послуг (виконавцем) і фізичною та юридичною особою, яка отримує або  має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (споживачем).

                З матеріалів справи вбачається, що  відповідачі є власниками  квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 06 березня 2000 року  (а.с.50)   та є користувачами теплової  енергії, яку надає їй позивач, що підтверджено копією особистого рахунку (а.с.4-10).

                Відповідно до п.3 п. п. 5 ст. 20 Закону України „Про житлово – комунальні послуги”  споживач зобов’язаний  оплачувати житлово – комунальні послуги у строки, встановлені договором чи законом.

               Відповідно до п.24 Правил  споживач  може відмовитися від отримання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води.

               З обставин справи вбачається, що відповідачі до 17.09.2009 року  письмової заяви про  відмову  від користування послугою з  теплопостачання  до позивача  не подавали.

                З матеріалі справи вбачається, що  30 жовтня 2006 року в будинку відповідачів було  встановлено засіб обліку теплової енергії.

                Відповідно до п.12  Правил  у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показниками пропорційно опалюваній площі (об’єму ) квартири.

                Згідно довідки відповідача  з 11 березня 2009 року по 31 березня 2009 року  відповідачам було  нараховано  боргу згідно засобу обліку теплової енергії 389,04 грн., які не оплачені відповідачами.

                 За таких  обставин за період за зазначений період  акти, складені відповідачами  не можуть бути прийняті до уваги.

                  В цій частині рішення підлягає скасуванню з постановленням нового про стягнення  суми заборгованості за теплопостачання з 11 березня 2009 року по 31 березня 2009 року  389,04 грн.

                 Доводи апеляційної скарги про стягнення суми 711,04 грн. задоволенню не підлягають.

                  З обставин справи вбачається, що  відповідачі отримували субсидію. Відділ субсидій в квітні та червні місяцях 2008 року провів коригування  перерахованих сум за послуги теплопостачання, у зв’язку з чим виникла заборгованість у відповідачів  поза межами трьох років. Відповідачі не згодні  оплачувати заборгованість поза межами строку позовної давності, тому в цій частині  апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

                Доводи відповідача  відносно того, що  між сторонами відсутній письмовий договір, тому  заборгованість  не підлягає стягненню, не ґрунтується на законі.

               Статтями 20,21 Закону України «Про житлово – комунальні послуги визначені обов’язки споживача та виконавця житлово - комунальних послуг. Зокрема, обов’язком споживача є укладення договору на надання житлово - комунальних послуг, підготовленого  виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово – комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов’язком виконавця – надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із  законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово - комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

                За таких обставин суд  приходить до  висновку, що відповідачі  не сплачували надані їм послуги у встановленому законом розмірі, тому підлягає стягненню  виникла  заборгованість за теплову  енергію  в розмірі 389,04 грн.,  за період з 11 березня по 31 березня 2009 року.  Підстав від звільнення від сплати заборгованості не вбачається.

            Судові витрати підлягають стягненню з відповідачів відповідно до вимог ст.88 ЦПК України.  

            За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню .

            Керуючись ст.ст. 307ч.1, 309, 314-316  ЦПК України, апеляційний суд

                                                                  В и р і ш и в

        Апеляційну скаргу   комунального  підприємства   „Макіївтепломережа”     задовольнити частково.

       Рішення  Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області  від  09 липня 2010  року  скасувати, ухвалити нове рішення.

       Позов комунального  підприємства   „Макіївтепломережа”    до ОСОБА_1, ОСОБА_2  про  стягнення сум заборгованості за надані послуги з теплопостачання задовольнити частково.

       Стягнути з   ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь комунального  підприємства   „Макіївтепломережа”    заборгованість  за надані послуги з теплопостачання в сумі 389,04 та повернення витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

     Стягнути з   ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь держави судовий збір по 25 грн. 50 коп. з кожного.

       В решті позову відмовити.

       Рішення   апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.        

       Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили   рішення  апеляційного суду.

Головуючий                                                                                В.С. ВИСОЦЬКА

Судді                                                                                            О.В.ОСИПЧУК

                                                                                                      О.М.БІЛЯЄВА