КОПІЯ                                                                            

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2010 року                                     місто Вінниця

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі :

                Головуючого :  Чуприни В.О.

                                      Суддів :   Морозовського В.І., Колодійчука В.М.

                                      При секретарі :    Топольської В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області справу за позовом  ОСОБА_1 до  Управління  Пенсійного  фонду  України  у  м. Ладижин Вінницької області про зобов’язання перерахувати та здійснити виплату підвищення до пенсії,  за   апеляційною   скаргою   Управління   Пенсійного  фонду  України  у  м. Ладижин  Вінницької  області  на   рішення   Ладижинського  міського суду Вінницької області  від 09 вересня 2010 року, встановила :

    У жовтні 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаною позовною заявою про зобов’язання відповідача нараховувати щомісячне підвищення до пенсії, як дитині війни, з 09.07. 2007 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

    Позивач зазначила, що вона відноситься до категорії діти війни та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на відмову відповідача, позивачка просила задовольнити вищевказані позовні вимоги.

      Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області  від 09.09. 2010 року позов задоволений: визнано протиправним дії Управління  Пенсійного  фонду  України  у  м. Ладижин Вінницької області щодо відмови здійснити ОСОБА_1 перерахунок підвищення до пенсії як дитині війни; зобов’язано Управління  Пенсійного  фонду  України  у  м. Ладижин Вінницької області здійснити перерахунок ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком, розмір якої встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та здійснити виплату даної доплати з урахуванням проведених виплат.

    Не погоджуючись з судовим рішенням в частині задоволених вимог, Управління  Пенсійного  фонду  України  у  м. Ладижин Вінницької області звернулось зі скаргою та, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, порушує питання про скасування судового рішення і постановлення нового, яким  відмовити у задоволенні позову.

    Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги й матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

    Судом установлено, що позивачка відносяться до категорії діти війни.

    Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    Отже відповідно до положень вказаного закону пенсія позивачці повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    При цьому розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першої цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

    Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» призупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

    Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірах 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

    Рішенням   Конституційного   Суду   України   від  9   липня   2007   року   № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» щодо зупинення дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

    Таким чином, із 1 січня по 9 липня 2007 року до спірних правовідносин застосуванню підлягали приписи статті 111 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв’язку з чим мали пріоритет порівняно зі спеціальною нормою – статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

    Після прийняття Конституційним Судом України вказаного Рішення знову почали діяти положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто з часу прийняття цього Рішення відновлено право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».

    Рішенням   Конституційного    суду    України  від   22 травня  2008 року    № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

    Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими, крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

    Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

    Таким чином, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року  по  31 грудня 2008 року спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції закону, яка діяла до 1 січня 2007 року.

    Подібні відносини склалися і в 2008 році, оскільки зміни до ст. 6 Закону, що внесені п. 41 розділу 2 закону України від 28.12.2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.

    Районний суд дійшов правильного висновку, що позивачка має право на перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, а бездіяльність відповідача щодо не нарахування вказаного підвищення є незаконною.

    Згідно з п.п. 7 п. 2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районних у містах управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.

    Відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

    Ураховуючи зазначене, колегія суддів відзначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, який прийняв судове рішення по суті спору з додержанням вимог закону.

    На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України колегія суддів, ухвалила :

    Апеляційну скаргу Управління  Пенсійного  фонду  України  у  м. Ладижин Вінницької області відхилити, а рішення Ладижинського міського суду Вінницької області  від 09 вересня 2010 року залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і  оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

    Головуючий :     підпис     В.О.Чуприна

    Судді :         підпис     В.І.Морозовський

                підпис     В.М.Колодійчук

    З оригіналом вірно :

    Суддя апеляційного суду                 В.О.Чуприна